25 квітня 2012 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області у складі:
головуючого -судді: Пилипчук Н.П.,
суддів: Швецової Л.А.,
Трішкової І.Ю.,
при секретарі - Асєєвій В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові справу
за апеляційною скаргою ОСОБА_2
на заочне рішення Київського районного суду м. Харкова від 23 липня 2010 року
по цивільній справі за позовом ПАТ «ОТП Банк»до ОСОБА_3, ОСОБА_2 про стягнення боргу,
02 березня 2010 року представник ОСОБА_4, який діє на підставі довіреності, звернувся в інтересах ПАТ «ОТП Банк»до суду з позовом, в якому просить стягнути солідарно з відповідачів ОСОБА_3 і ОСОБА_2 на користь ПАТ «ОТП Банк»суму заборгованості за кредитним договором № СL 506-701/556/2007 від 17 травня 2007 року в розмірі 130906,83 грн. та судові витрати.
Свої вимоги представник позивача обґрунтовує тим, що на підставі кредитного договору № СL 506-701/556/2007 від 17 травня 2007 р. відповідач ОСОБА_3 отримав кредит в сумі 17 000 доларів США із строком користування до 19.05.2014 року зі сплатою відсотків у розмірі 11,49 % річних. У зв'язку із тим, що ОСОБА_3 не виконує свої зобов'язання по своєчасному поверненню сум отриманого кредиту та сплаті нарахованих відсотків за його користування, виникла заборгованість на загальну суму 130906,83 грн. В забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_3 за кредитним договором 17.05.2007 р. між ОСОБА_2 і позивачем був укладений договір поруки № SR - 701/556/2007 згідно умов якого ОСОБА_2 зобов'язалась відповідати перед ЗАТ «ОТП Банк»за виконання всіх зобов'язань ОСОБА_3 за кредитним договором.
Заочним рішенням Київського районного суду м. Харкова від 23 липня 2010 року позов ПАТ «Укрсоцбанк»задоволено в повному обсязі. Вирішено стягнути солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства «ОТП Банк»(р/р 29097003900700, в АТ «ОТП Банк», МФО 300528, код ЄДРПОУ 21685166) заборгованість за кредитом по кредитному договору № СL 506-701/556/2007 від 17 травня 2007 р. в сумі 130906 /сто тридцять тисяч дев'ятсот шість/ грн. 83 коп., судові витрати на загальну суму 1429 /одна тисяча чотириста двадцять дев'ять/ грн., а всього стягнути 132335 / сто тридцять дві тисячі триста тридцять п'ять/ грн. 90 коп.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати заочне рішення Київського районного суду м. Харкова від 23 липня 2010 року, ухвалити нове рішення, яким визнати недійсними кредитний договір № СL 506-701/556/2007 від 17 травня 2007 року, договір поруки № SR - 701/556/2007 від 17 травня 2007 року та договір застави автотранспортного засобу № PCL-701/556/2007 від 17 травня 2007 року. Посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи порушення судом норм матеріального, процесуального права.
У відповідності до статті 303 ЦПК України апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, що з'явилися, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає за необхідне в її задоволенні відмовити з наступних підстав.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України, суд апеляційної інстанції відхиляє апеляційну скаргу, якщо визнає, що суд першої інстанції постановив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Судом встановлено, не заперечується сторонами, що 17 травня 2007 року між ЗАТ «ОТП Банк»(правонаступником якого є ПАТ «ОТП Банк») і ОСОБА_3 укладено кредитний договір № СL 506-701/556/2007
Згідно умов цього договору позивач надав ОСОБА_3 грошові кошти (Кредит) у розмірі 17000 доларів США зі сплатою фіксованого відсотку за користування кредитом у розмірі 11,49 відсотків річних та процентної ставки РГОК із строком користування до 19.05.2014 року, а ОСОБА_3 зобов'язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати всі інші свої зобов'язання в повному обсязі у строки і на умовах, передбачених Договором.
В судовому засіданні встановлено, що починаючи з 20 травня 2008 року ОСОБА_3, в порушення умов кредитного договору, зобов'язання за вказаним договором своєчасно не виконувались, кредит та відсотки у повному обсязі не повертались, що вбачається з наданого суду розрахунку заборгованості.
Згідно ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.
Відповідно до п.п. 3.1.1. Договору у разі порушення строків повернення кредиту, сплати всіх нарахованих відсотків ОСОБА_3 повинен сплатити на користь Банку пеню у розмірі 1 % від суми несвоєчасно виконаних боргових зобов'язань за кожний день прострочки.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 свої зобов'язання за договором не виконав, сума заборгованості відповідача перед позивачем за договором становить 130906,83 грн.
Матеріали справи свідчать про те, що в забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_3 за кредитним договором, 17 травня 2007 р. між фізичною особою - ОСОБА_2 та ЗАТ «ОТП Банк»було укладено договір поруки № SR-701/556/2007 /а.с. 10/.
Згідно умов цього договору ОСОБА_2 зобов'язалась відповідати перед Позивачем за виконання всіх зобов'язань ОСОБА_3 за кредитним договором.
Ст. 553 ЦК передбачає, що поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Згідно ст. 554 ЦК у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (Субсидіарну) відповідальність поручителя. Пунктом 1.2. договору поруки встановлена солідарна відповідальність ОСОБА_2 та ОСОБА_3
Відповідно до п.п. 1.1 і 1.2 Договору поруки та згідно з положеннями ч. 2 ст. 554 ЦК України ОСОБА_2 відповідає перед Позивачем в тому ж обсязі, що і ОСОБА_3, зокрема за повернення основної суми заборгованості, сплаті щомісячних процентів, пені, штрафів, а також по відшкодуванню всіх збитків.
Стаття 543 ЦК України передбачає, що у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-якого з них окремо.
Посилання апелянта на те, що договір кредиту має бути визнано недійсним, оскільки його укладено з порушенням ст. 203 ЦК України є безпідставним, оскільки в ході розгляду справи порушень закону, що свідчили про наявність обставин недійсності правочину виявлено не було.
Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів того, що відповідачі повідомляли позивача про настання страхового випадку із автомобілем вигодонабувачем за договором страхування якого є ПАТ «ОТП Банк».
Не ґрунтуються на Законі доводи відповідача щодо неправомірності укладання договору кредиту в іноземній валюті. Порушень вимог ч. 2 ст. 192, ч. 2 ст. 524, ч. 1 ст. 1048 ЦК України, на ст. 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність», ст. 3, ст. 5 Декрету КМУ «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», з боку ПАТ «ОТП Банк»судовою колегією не встановлено.
За таких обставин, правильним є висновок суду першої інстанції про обґрунтованість вимог про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором у спосіб передбачений договором.
Судом першої інстанції правильно досліджені і оцінені обставини по справі, доводи апеляційних скарг не є суттєвими і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, що призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст. ст. 303, 304, п.1 ч.1 307, 308, 313, 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія судової палати,
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Київського районного суду м. Харкова від 23 липня 2010 року залишити без змін.
Ухвала апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий -
Судді -