10 травня 2012 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:
Головуючого-судді - Пилипчук Н.П.,
Суддів - Трішкової І.Ю.
Швецової Л.А.
при секретарях - Асєєвій В., Черепаха С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові справу
за апеляційною скаргою ОСОБА_2 та ОСОБА_3
на рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 02 лютого 2012 року
по справі за позовом ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди заподіяної дорожньо-транспортною пригодою та за зустрічним позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -
Позивачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулися до суду із зазначеним позовом посилаючись на те, що 09 лютого 2009 року о 20 год 40 хв біля будинку № 93 по просп. Ілліча у м. Харкові водій автомобіля Мазда СХ-7 р.н. НОМЕР_2 ОСОБА_4 перед здійсненням маневру правого повороту не надала дорогу автомобілю Шкода Октавія р.н. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_3 в результаті чого сталося зіткнення транспортних засобів. Транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Водій та пасажири автомобіля Шкода Октавія отримали тілесні ушкодження. Автомобіль належить ОСОБА_2, водій ОСОБА_3 керував автомобілем на підставі доручення. Позивачі просили суд стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 на відшкодування майнової шкоди 197 378,91 грн., витрати на сплату проведення авто товарознавчого дослідження у розмірі 550 грн., виклик відповідача телеграмою 30,20 грн., на відшкодування моральної шкоди 5 000 грн., а разом 202 959 грн. та судові витрати у розмірі 1 700 грн. та 252 грн.; на користь ОСОБА_3 на відшкодування майнової шкоди 1 517 грн. 38 коп, на відшкодування моральної шкоди 10 000 грн. та судові витрати у розмірі 115 грн. 17 коп.
ОСОБА_4 позов не визнала та разом із ОСОБА_5 подала зустрічний позов, посилаючись на те, що у діях обох водіїв вбачається порушення Правил дорожнього руху України. Вказували, що у зв*язку із протиправними діями водія автомобіля Шкода Октавія ОСОБА_3 ОСОБА_4 завдано матеріальної та моральної шкоди, а ОСОБА_5 - моральної шкоди. Просили стягнути у солідарному порядку з відповідачів на відшкодування майнової шкоди 111 448,44 грн., вартість проведення товарознавчого дослідження 510,65 грн., судові витрати по сплаті держмита 1 184,60 грн. та 17,50 грн. та витрати на інфомаційно-технічне забезпечення розгляду справи 30 грн. та витрати пов*язані із наданням юридичної допомоги у розмірі 6 500 грн., а також на відшкодування моральної шкоди по 2 000 грн. кожному.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 02 лютого 2012 року первісний позов задоволений частково. Вирішено стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 64 073,50 грн., в рахунок відшкодування моральної шкоди 500 грн.,понесені ним судові витрати у розмірі 1 100 грн., понесені ним витрати, щодо проведення авто товарознавчого дослідження та направлення телеграми відповідачу у розмірі 290,10 грн.; з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 стягнуто в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 1 517 грн., в рахунок відшкодування моральної шкоди 500 грн., понесені ним судові витрати у розмірі 51 (п,ятдесят одна) грн.; у задоволенні позову ОСОБА_4 та ОСОБА_5 до ОСОБА_2 відмовлено; з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 вирішено стягнути у рахунок відшкодування матеріальної шкоди 55 724,22 грн., у рахунок відшкодування моральної шкоди 500 грн., понесені нею судові витрати у розмірі 615,80 грн., понесені нею витрати, щодо проведення авто товарознавчого дослідження 255,34 грн., витрати пов*зані із оплатою юридичних послуг у розмірі 46 грн.; з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 у рахунок відшкодування моральної шкоди стягнуто 500 грн.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 просять рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 02 лютого 2012 року скасувати, та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні первісного позову, а їх вимоги задовольнити у повному обсязі. Обґрунтовуючи апеляційну скаргу посилаються на неповне з'ясування обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом норм матеріального права. Посилаються на ті самі доводи, якими обґрунтовували свої позовні вимоги. Наполягають, що ДТП сталося виключно з вини ОСОБА_4 Зазначають, що суд неправильно встановив розмір заподіяної їм моральної шкоди, та розмір майнової шкоди, пов*язанної із ушкодженням автомобіля.
У відповідності до ст. 303 ЦПК України, при розгляді справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції.
ОСОБА_4 та ОСОБА_5 рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 02 лютого 2012 року не оскаржують.
ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не ставиться під сумнів рішення суду в частині стягнення майнової шкоди з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3, оскільки вимога задоволена в повному обсязі, а також в частині відмови ОСОБА_4 у задоволенні позову до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди. В цих частинах рішення суду апеляційним судом не переглядається.
Вислухавши доповідь судді, пояснення учасників процесу, що з'явились, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що 09.02.2009 року близько 20.40 год по пр. Ілліча, 95 у м. Харкові сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілів Мазда СХ7 д.н. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_4 та автомобіля Шкода Октавія під кернуванням водія ОСОБА_3, внаслідок чого пасажири автомобіля Шкода отримали тілесні ушкодження, а автомобілі отримали механічні пошкодження. Власником автомобіля Мазда СХ7 д.н. НОМЕР_2 є ОСОБА_4, власником автомобіля Шкода Октавія є ОСОБА_2
Постановою Жовтневого районного суду м. Харкова від 21 липня 2009 року ОСОБА_4 та ОСОБА_3 визнано винними у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та призначено стягнення у розмірі 340 грн. на користь держави, однак провадження у справі закрито, у зв,язку із закінченням на момент розгляду справи строків, передбачених ст. 38КУпАП.
Постановою апеляційного суду Харківської області від 19 серпня 2009 року постанову районного суду змінено, виключено із її резолютивної частини висновки судді в частині притягнення до адміністративної відповідальності на визнання винним водія ОСОБА_3 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Разом з тим, постановою апеляційного суду Харківської області від 19 серпня 2009 року встановлено, що в діях обох водіїв ОСОБА_4 та ОСОБА_3 вбачається порушення правил дорожнього руху. Оскільки працівником ДАІ протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_3 не складався у передбаченому законом порядку до адміністративної відповідальності він не притягався тому і відсутні підстави для визнання його винним у скоєнні адміністративного правопорушення. Таке вирішення справи про адміністративну відповідальність не позбавляє сторони доводити вину тієї чи іншої особи у порядку цивільного судочинства.
Оцінюючи у сукупності фактичні обставини справи, належність, допустимість, достовірність доказів, що надані сторонами на підтвердження своїх вимог і заперечень, достатність доказів і їх взаємний зв'язок, висновки комісійної судової авто-технічної експертизи №3136, згідно якої водії мали технічну можливість уникнути зіткнення у разі виконання ними - ОСОБА_3 п.п. 12.3 та 12.4 ПДР, ОСОБА_4 п.п. 10.1. та 10.4. ПДР України, колегія суддів дійшла висновку про наявність вини обох водіїв у вчиненні вказаної дорожньо-транспортної пригоди.
Згідно з п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 1188 ЦК України, шкода, заподіяна внаслідок взаємодії декількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, заподіяна одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; при наявності вини всіх осіб, діяльністю яких був заподіяний збиток, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, що їх завдала.
Згідно п. З Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди»від 27 березня 1992 року шкода, заподіяна кількома особами, відшкодовується кожною з них в частині, заподіяної нею. Питання про відповідальність за шкоду, заподіяну при зіткненні джерел підвищеної небезпеки самим джерелам підвищеної безпеки кожного із їх володільців перед іншим з них, вирішується наступним чином: при наявності вини обох володільців - розмір відшкодування визначається відповідно до ступеня вини кожного.
Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що дії обох водіїв у рівній мірі призвели до дорожньо-транспортної пригоди і ступінь вини у ДТП обох водіїв є рівною.
Судова колегія з таким висновком не погоджується, вважає, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, висновки суду щодо ступеня вини та відповідальності сторін не відповідають обставинам справи, що, враховуючи положення ст. 309 ЦПК України, дає суду апеляційної інстанції підстави для зміни рішення суду першої інстанції та ухвалення нового, виходячи з наступного.
Зважаючи на ту обставину, що саме водієм ОСОБА_4 грубо порушені Правила дорожнього руху і створена небезпечна ситуація, а діями водія ОСОБА_3 ситуація доведена до аварійності, колегія вважає, що ступінь вини ОСОБА_4 та ОСОБА_3 слід визначити відповідно 80:20 і у такій же пропорції визначити ступінь відповідальності сторін.
Згідно ч. 2 ст. 1192 ЦК України, розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Згідно з висновком спеціаліста автотоварознавця № 51X2009 від 11.03.2009 року розмір матеріальної шкоди, завданої власнику автомобіля «Шкода Октавія»держ.номер НОМЕР_1 внаслідок його пошкодження при ДТП становить 128 147 грн. / а. с. 7-23/.
ОСОБА_2, вказує що на відновлення автомобіля витратив 197 378,91 грн. і наполягає на відшкодуванні саме такої суми.
Однак, згідно з висновком спеціаліста автотоварознавця № 51X2009 від 11.03.2009 року риночка вартість автомобіля «Шкода Октавія»держ.номер НОМЕР_1 до ДТП становила 128 147 грн., тому розмір майнової шкоди (реальна вартість втраченого майна) правильно визначені виходячи саме з ринкової вартості автомобіля, а не з вартості його відновлювального ремонту.
Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_2 сплатив 550 грн. за проведення експертизи, та 30,20 грн. за виклик відповідача телеграмою /а. с. 36-37/.
Згідно з висновком № 7627 експерта автотоварознавця Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз розмір матеріальної шкоди завданої володільцю автомобіля Мазда СХ-7 держ. номер НОМЕР_2 складає 111 448,44 грн., вартість проведення вказаного дослідження 510,65 грн. /а. с. 53-61/.
Таким чином, враховуючи ступінь вини водіїв, з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 на відшкодування майнової шкоди підлягає стягненню 102 517,60 грн. (128 147 грн. х 80%) та витрати на проведення автотоварозначвого дослідження 464 грн. ((550 грн. + 30,20 грн.) х 80%); з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 на відшкодування майнової шкоди підлягає стягненню 22 289,68 грн. (111 448,44 грн. х 20%) та витрати пов*язані із проведенням автотоварознавчого дослідження 102 грн. (510,65 х 20%).
Судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно дійшов висновку про те, що сторони в результаті ДТП зазнали моральної шкоди, однак, неправильно, без врахування обставин справи, визначив розмір відшкодування моральної шкоди ОСОБА_3
Із матеріалів справи вбачається, що внаслідок ДТП ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження і знаходився на лікуванні у нейрохірургічному відділенні ХМКЛШНМД з діагнозом закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку з лікворною гіпертензією, вестибуло-атактичним синдромом, вертебро-базілярною недостатністю, забоєм та саднами лобної області і був направлений для лікування у неврологічне відділення 3 Харківської міської клінічної лікарні.
Таким чином, при визначенні розміру стягнення відшкодування моральної шкоди на користь ОСОБА_3, судова колегія бере до уваги що йому були завдані тілесні ушкодження, які вимагали лікування, у зв*язку з якими він зазнав фізичного болю, страждань, нервових переживань, вимушено змінився ритм його життя, що вимагало додаткових зусиль, те, що він вимушений тривалий час доводити у судових органах вину відповідача, витрачаючи на це значний час та кошти. Відповідні докази надані і наявні у справі.
Суд першої інстанції вважав встановленим заподіяння ОСОБА_3 моральної шкоди на суму 500 грн., але необхідною і достатньою, доведеною і такою, що підлягає стягненню з ОСОБА_4, враховуючи обставини ДТП і ступінь вини кожного, принцип розумності та справедливості, є моральна шкода у розмірі 2 000 грн., що відповідає вимогам ст. 1167 ЦК України, а також роз'ясненням, даним в п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди".
Визначаючи розмір стягнення відшкодування моральної шкоди на користь ОСОБА_2, ОСОБА_4 ОСОБА_5 суд першої інстанції визначив розмір стягнення із урахування всіх обставин справи та вимог діючого законодавства, тому в цих частинах рішення суду залишається без змін.
Вирішуючи питання про відшкодування витрат на правову допомогу ОСОБА_4 суд першої інстанції правильно виходив з часу витраченого представником на участь у розгляді справи, що відповідає постанові Кабінету Міністрів України від 27.04.2006 року № 590 «Про граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави».
Судові витрати сторонам повинні бути відшкодовані у відповідності до вимог ч. 1 ст. 88 ЦПК України, згідно якої стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати; якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Так, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 підлягають стягненню судові витрати 1 028,54 грн., а з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 - судові витрати 320,67 грн.
Відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 307 ЦПК України суд апеляційної інстанції вважає за необхідне змінити рішення суду першої інстанції, підставою для чого, згідно п. 2 ч. 1 ст. 309 ЦПК України є невідповідність висновків суду обставинам справи.
Керуючись ст.ст. 1166, 1167, 1188 ЦК України, ст. ст. 303, 304, 307, п. 2 ч. 1 ст. 309, ст. ст. 313, 316, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 задовольнити частково.
Рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 02 лютого 2012 року змінити в частині сум стягнення.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 на відшкодування майнової шкоди 102 517,60 грн., судові витрати 1 028,54 грн., витрати пов*язані із розглядом справи 464 грн.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 на відшкодування моральної шкоди 2 000 грн.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 на відшкодування майнової шкоди 22 289,68 грн., судові витрати 320,67 грн., витрати пов*язані із розглядом справи 102 грн.
Рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 02 лютого 2012 року в частині стягнення майнової шкоди із ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 не переглядалось.
Рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 02 лютого 2012 року в частинах стягнення на відшкодування моральної шкоди з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2, з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 та на користь ОСОБА_4, а також в частині стягнення із ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 судових витрат - залишається без змін.
Рішення апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий - Судді -