23.05.2012
Справа: № 2-301/2011 р. Головуючий: 1 інстанції
Провадження: 22-ц-/2090/1526/2012 р. Горпинич О.В.
Категорія: спадкові Доповідач: Даниленко В.М і
21 лютого 2012 року м. Харків
Судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:
Головуючого: судді - Даниленка В.М.,
Суддів: Малінської С.М., Швецової Л.А.,
при секретарі: Коліснику Я.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Фрунзенського районного суду м. Харкова від 14 грудня 2011 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, яка діє в інтересах своїх неповнолітніх дітей: ОСОБА_5 та ОСОБА_6, треті особи: ОСОБА_2, Служба у справах дітей Фрунзенського району Управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради, Комунальне підприємство «Харківське міське бюро технічної інвентаризації»про визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом, -
У липні 2010 року позивач ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4, яка діє в інтересах своїх неповнолітніх дітей ОСОБА_6 та ОСОБА_7, про визнання за ним права власності на 1/3 частину спадщини, що відкрилася після смерті ОСОБА_8, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1, та складається з наступного нерухомого майна:
- квартири АДРЕСА_1;
- квартири АДРЕСА_2;
- квартири АДРЕСА_3;
- нежитлового приміщення першого поверху № 1-8 в літ. А-10 у будинку АДРЕСА_4;
- нежитлового приміщення складу, розташованого на території бази оптової торгівлі в АДРЕСА_5, літера Р-1.
При цьому позивач ОСОБА_3 подав до суду й письмову заяву, в якій просив суд вжити заходи забезпечення заявленого ним позову шляхом накладення арешту на вищезазначене нерухоме майно.
Ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 23 липня 2010 року заяву ОСОБА_3 про забезпечення заявленого ним позову було задоволено в повному обсязі.
Накладено арешт на спадкове майно, що залишилося після смерті ОСОБА_8, а саме:
- квартиру АДРЕСА_1;
- квартиру АДРЕСА_2;
- квартиру АДРЕСА_3;
- нежитлове приміщення першого поверху № 1-8 в літ. А-10 у будинку АДРЕСА_4;
- нежитлове приміщення складу, розташованого на території бази оптової торгівлі в АДРЕСА_5, літера Р-1.
У грудні 2011 року в процесі розгляду справи судом третя особа по справі ОСОБА_2 звернулася до суду першої інстанції із заявою про скасування вжитих районним судом заходів забезпечення заявленого ОСОБА_3 позову в частині накладення арешту на квартиру АДРЕСА_3, з посиланням на те, що 11 листопада 2011 року вказана квартира була придбана нею з публічних торгів, які проводилися Харківською філією Приватного підприємства «Спеціалізоване підприємство юстиція»в порядку примусового виконання судового рішення про стягнення зі спадкоємців ОСОБА_8 на користь кредитора грошового боргу останнього за рахунок існуючого спадкового майна, однак наявність накладеного арешту на цю квартиру перешкоджає проведенню державної реєстрації права власності заявниці на придбане нею житло та порушує її законні права як добросовісного набувача нерухомого майна.
Ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 14 грудня 2011 року в задоволенні заяви ОСОБА_2 про скасування заходів забезпечення заявленого ОСОБА_3 позову в частині накладення арешту на квартиру АДРЕСА_3 відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 ставиться питання про скасування зазначеної вище ухвали Фрунзенського районного суду м. Харкова від 14 грудня 2011 року як незаконної та постановлення по справі нової ухвали про задоволення поданої нею заяви про скасування вжитих районним судом заходів забезпечення позову в повному обсязі.
В обґрунтування своєї скарги апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання щодо скасування вжитих судом заходів забезпечення заявленого позову.
Перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду першої інстанції відповідно до вимог ст. 303 ЦПК України, судова колегія вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 307, п. 2 ст. 312 ЦПК України,| розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції може скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу з розглянутого питання, якщо це питання вирішено судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права.
Підстави для забезпечення позову визначені законодавцем у статті 151 ЦПК України.
Відповідно до цієї правової норми суд може вжити заходи забезпечення позову за заявою осіб, що беруть участь у справі.
Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Під забезпеченням позову розуміється вжиття судом передбачених законом заходів, які створюють реальну гарантовану можливість для виконання в майбутньому рішення по справі.
Частина третя вказаної статті прямо визначає підстави для забезпечення позову. Це обставини, які свідчать про можливе утруднення чи неможливість виконання рішення суду.
При цьому, забезпечення позову спрямовано, перш за все, проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його тощо.
Види забезпечення позову визначені в ст. 152 ЦПК України, згідно частині першої якої позов може бути забезпечений, у тому числі, й накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.
Разом із тим, ч. 3 ст. 154 ЦПК України передбачено, що заходи забезпечення позову можуть бути скасовані судом, який розглядає справу, якщо змінилися умови, що існували на момент постановлення ухвали про забезпечення позову.
Скасування забезпечення позову здійснюється судом за клопотанням відповідача або інших осіб, що беруть участь в справі, чи з власної ініціативи.
Як вбачається з матеріалів цивільної справи, рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 20 липня 2009 року, яке набрало законної сили, зі спадкоємців ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 було стягнуто на користь ОСОБА_9 грошові кошти в сумі 314 147 грн. 50 коп. у порядку задоволення вимог кредитора спадкодавця - ОСОБА_8, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 76-78, 79-80).
Ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 30 вересня 2010 року в зв'язку з відмовою спадкоємців здійснити одноразовий платіж на користь кредитора та добровільно виконати рішення суду відповідно до вимог ч. 2 ст. 1282 ЦК України було встановлено порядок виконання рішення цього ж суду від 20 липня 2009 року шляхом звернення стягнення на спадкове майно ОСОБА_8, зокрема, на квартиру АДРЕСА_3 (а.с. 81-84).
На виконання цього судового рішення, яке набрало законної сили, 11 листопада 2011 року Харківською філією Приватного підприємства «Спеціалізоване підприємство юстиція»в порядку виконавчого провадження були проведені прилюдні торги з примусової реалізації арештованого спадкового нерухомого майна та відповідно до протоколу № 262-02/182/11/а зазначену вище квартиру продано третій особі по справі - ОСОБА_2 (а.с. 90).
Згідно свідоцтва, виданого 25 листопада 2011 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_10 та зареєстрованого в реєстрі за номером 7541, власницею квартири АДРЕСА_3 на теперішній час є ОСОБА_2 (а.с. 89).
Однак, суд першої інстанції, вирішуючи питання про скасування вжитих ним заходів забезпечення заявленого ОСОБА_3 позову, на зазначені обставини належної уваги не звернув, як не звернув уваги й на ту обставину, що вищевказана квартира вже вибула зі складу спадкового майна ОСОБА_8, яке є предметом спору, в порядку примусового задоволення вимог кредитора спадкодавця, а тому безпідставно відмовив у задоволенні заяви ОСОБА_2 про скасування арешту, накладеного судом на цю квартиру, як такого, що порушує законні права нового її власника.
За таких обставин, враховуючи наведене вище, ухвала Фрунзенського районного суду м. Харкова від 14 грудня 2011 року не може бути визнана законною й такою, що постановлена з дотриманням норм процесуального права, а тому судова колегія вважає за необхідне скасувати це судове рішення та постановити нову ухвалу з розглянутого питання, якою задовольнивши заяву ОСОБА_2, скасувати заходи забезпечення заявленого ОСОБА_3 позову, застосовані ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 23 липня 2010 року, в частині, що стосується накладення арешту на квартиру АДРЕСА_3.
Таким чином, на підставі викладеного та керуючись ст.ст. 151, 152, 154, 303, 304, 307, 312-315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.
Ухвалу Фрунзенського районного суду м. Харкова від 14 грудня 2011 року - скасувати.
Заяву ОСОБА_2 про скасування заходів забезпечення позову - задовольнити.
Скасувати заходи забезпечення позову, застосовані ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 23 липня 2010 року, в частині, що стосується накладення арешту на квартиру АДРЕСА_3, що належала на праві приватної власності спадкодавцю ОСОБА_8.
Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно з моменту її проголошення, є остаточною й відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 324 ЦПК України касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий:
Судді: