Виноградівський районний суд Закарпатської області
Справа № 703/1835/12
Номер рядка звіту 101
18.05.2012 м.Виноградів
Суддя Виноградівського районного суду Закарпатської області - Леньо В.В., розглянувши відповідно ст.183-2 КАС України в порядку скороченого провадження адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Виноградівської районної державної адміністрації Закарпатської області про визнання дій неправомірними і виплати державної допомоги,
ОСОБА_1 звернулася в суд з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Виноградівської районної державної адміністрації Закарпатської області про визнання дій неправомірними і виплати державної допомоги.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачка є матір'ю ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1. Вона перебуває на обліку відповідача, який сплачує їй щомісячну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі 130 грн. Однак, з таким розміром виплат вона не згідна, оскільки така сума є значно меншою, ніж встановлено ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім»ям з дітьми», яким визначено, що така допомога має надаватись розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, який за ст.2 даного Закону розрахований і затверджений відповідно до Закону України «Про прожитковий мінімум».
02.03.2012року позивачка звернулась в Управління праці та соціального захисту населення Виноградівської державної адміністрації Закарпатської області із заявою про перерахунок допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі прожиткового мінімуму, встановленого для дітей віком до 6 років. Дані виплати повинні гарантовані їй державою на підставі ст.15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" від 21.11.1992 р.(в редакції від 09.07.2007р.). Однак її заява задоволена не була.
У зв'язку з цим позивачка просить визнати неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Виноградівської державної адміністрації Закарпатської області щодо незадоволення заяви про перерахунок допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та зобов'язати відповідача зробити перерахунок нарахованих сум допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку до рівня не менше прожиткового мінімуму, встановленого для дітей віком до 6 років.
З врахуванням того, що у справі наявні та достатні докази, суддя приходить до висновку про можливість ухвалення законного і обґрунтованого судового рішення без проведення судового засідання, відтак суддя у відповідності до ч.4 ст.183-2 КАС України розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.
Представник відповідача 14.05.2012року подав до суду письмове заперечення на позовні вимоги позивачки, згідно з якими проти позовних вимог заперечує. Заперечення мотивує тим, що на подану заяву до управління праці та соціального захист населення гр. ОСОБА_1 згідно Закону України "Про звернення громадян" від 2 жовтня 1996 року № 393/96-ВР надано письмове роз'яснення про перелік документів, які необхідно подати до управління праці та соціального захисту населення для проведення відповідних розрахунків. ОСОБА_1 документи для проведення перерахунку допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі, що перевищує мінімальний, у відповідно до абзацу 3 пункту 22 Порядку призначення та виплати державної допомоги сім'ям з дітьми затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 27 грудня 2001р. №1751 із змінами та доповненнями від 22.02.2008р. не подавала. Відповідно до статті 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" від 21 листопада 1992 року із змінами і доповненнями внесеними 28.12.2007 року, встановлено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом встановленим для працездатних осіб та середньомісячним сукупним доходом сім'ї у розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130грн. (частина перша ст.15 в редакції вищенаведеного закону від 28.12.2007 року). Таким чином, виплата позивачці допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку здійснювалась у відповідності до вимог чинного законодавства, а тому і підстав для задоволення немає.
Вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суддя приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади.
Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування , їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі та в межах повноважень і у спосіб, що передбачений як Конституцією так і Законами України.
Тому вирішуючи справу стосовно позовних вимог позивачки щодо визнання дій відповідача неправомірними та зобов'язання його вчинити певні дії, суд зобов'язаний встановити чи діяв відповідач на підставі закону, чи являються його дії безсторонніми та добросовісними.
Як видно зі змісту позовної заяви Позивачка ставить перед судом питання про визнання дій Управління праці та соціального захисту населення Виноградівської державної адміністрації Закарпатської області щодо виплати їй допомоги по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку в розмірі 130 грн. неправомірними і як наслідок такої неправомірності просить зобов'язати відповідача здійснити їй нарахування допомоги в іншому розмірі, тобто не нижче прожиткового мінімуму для дитини у віці до 6 років.
Отже, суд, діючи у відповідності до ст.11 КАС України, не виходячи за рамки заявлених позивачкою вимог, вважає за необхідне перевірити вказані дії відповідача на відповідність їх до ст.19 Конституції України.
Судом встановлено, що спірні правовідносини є публічно-правовими та врегульовані Законом України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», Законом України «Про Держаний бюджет України», Постановою Кабінету Міністрів України № 1751 від 27 грудня 2001 року «Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми».
Так, право на отримання спірного виду допомоги, її розмір та порядок виплат був визначений спеціальним Законом України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» № 2811-Х11 від 21\11\1992 р. ( Далі - Закон № 2811-Х11). Однак, редакція положень вказаного Закону щодо врегулювання виниклих правовідносин з дати його прийняття впродовж наступних років неодноразово змінювалася та доповнювалася відповідно до законодавства.
На момент виникнення у позивачки права на отримання спірного виду допомоги, а також у спірний період розмір спірного виду допомоги визначався статтею 15 вказаного спеціального Закону № 2811-Х11, до якої Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 рік, який набрав чинності з 01.01.2008 року були внесені певні зміни і яка відповідно до вказаного Закону була викладена в наступній редакції: - допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень.
Вказані зміни, внесені Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 рік, який набрав чинності з 01.01.2008 року до ст.15 Закону № 2811-Х11 не були предметом розгляду Конституційним Судом України стосовно їх неконституційності.
Оскільки виключно до компетенції Конституційного Суду України відноситься визначення неконституційності того чи іншого закону України чи окремих його положень, то суд першої інстанції не вправі тлумачити закон на відповідність до положень ст.22 Конституції України та надавати перевагу одному законові над іншим, а саме Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» над Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України». Отже, в даному випадку до виниклих правовідносин, застосуванню підлягає той закон, який був прийнятий у часі пізніше, тобто Закон України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», яким встановлено розмір спірної допомоги і який застосовувався відповідачем при здійсненні спірних виплат допомоги позивачці.
Розв'язуючи цей спір, суд також приймає до уваги ті обставини, що після внесення певних змін Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» до статті 15 спеціального Закону України № 2811-Х11 щодо розміру вказаної допомоги іншими будь-якими законами, в тому числі і Законами України «Про Державний бюджет України на 2009 рік», «Про Державний бюджет України на 2010 рік» та «Про Державний бюджет України на 2011 рік» будь-яких інших змін також не вносилось, рішень про зупинення дії статті 15 цього Закону в редакції від 01.01.2008 р. , якою користувався відповідач також не приймалося.
Більш того, статтею 45 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» було додатково врегульовано порядок призначення спірного виду допомоги та конкретизовано, що допомога при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" та Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" призначається і здійснюється в розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 22 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми» визначено, що відповідно до статті 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується у розмірі, що дорівнює різниці між: з 1 січня 2008 р. - 50 відсотками, з 1 січня 2009 р. - 75 відсотками, з 1 січня 2010 р. - 100 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менш як 130 гривень.
Для призначення допомоги у розмірі, що перевищує мінімальний, подається в установленому порядку довідка про склад сім'ї та декларація про доходи та майновий стан (заповнюється на підставі довідок про доходи кожного члена сім'ї). ( Пункт 22 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ № 57 від 22.02.2008 )
Судом встановлено, що позивачка є матір'ю ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується копією свідоцтва про народження, яка наявна в матеріалах справи (а.с.14).
Встановлено також, що 02.03.2012року позивачка звернулась в Управління праці та соціального захисту населення Виноградівської державної адміністрації Закарпатської області із заявою про перерахунок допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі прожиткового мінімуму, встановленого для дітей віком до 6 років (а.с.16).
На подану позивачкою заяву до управління праці та соціального захисту щодо отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у підвищеному розмірі згідно Закону України "Про звернення громадян" від 2 жовтня 1996 року № 393/96-ВР надано письмове роз'яснення про перелік документів, які необхідно подати до управління праці та соціального захисту населення для проведення відповідних розрахунків (а.с.17).
Позивачка для призначення їй допомоги у розмірі, що перевищує мінімальний у порядку, що визначений пунктом 22 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми» не зверталась і документів не подавала.
Проаналізувавши виниклі правовідносини та надані докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що цей позов не ґрунтується на законі і відповідачем у період, який розглядається судом по суті позову, вірно застосовується положення ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» в редакції, яка діяла після внесених змін Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».
Отже, дії відповідача у спірний період щодо виплати позивачці вказаного виду допомоги в сумі 130 грн. ґрунтувались на законі, тобто були правомірними. При цьому відповідач, здійснюючи такі виплати, діяв в межах своїх повноважень і у спосіб, що передбачений як Конституцією так і Законами України.
Таким чином, суд не вбачає законних підстав для визнання дій відповідача неправомірними та для зобов'язання його здійснити на користь позивачки нарахування спірної допомоги по догляду за дитиною у тому розмірі, на якому наполягала позивачка.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 9, 11, 14, 71, 158, 159, 160,161-163 КАС України,
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Виноградівської районної державної адміністрації Закарпатської області про визнання дій неправомірними і виплати державної допомоги - відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у скороченому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя В. В. Леньо