Справа № 2-152/12
07.05.2012 року Кваша В.О.
при секретарі Мартинюк О.С.
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Броди справу за позовом ОСОБА_2 до ТДВ «Бродівський механічний завод»про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу суд, -
ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом до ТДВ «Бродівський механічний завод», де в своїх вимогах покликається на те, що з 01 червня 2002 року вона працювала в ВАТ «Бродівський механічний завод»на посаді юрисконсульта. З 20.11.2011р., у зв'язку з перетворенням товариства назва підприємства вважається ТДВ «Бродівський механічний завод». Наказами відповідача №15 від 01.03.2011р., №27 від 01.03.2011р., з якими позивачка ознайомилась 22.03.2011р., її попереджено про звільнення в зв'язку з скороченням чисельності штату.
Наказом відповідача №54 від 04.05.2011р., її звільнено за ст. 40 п.1 КЗпП України.
Позивачка вважає своє звільнення неправомірним та таким, що порушує законодавство з наступних підстав.
Згідно ст. 49-2 КЗпП України про наступне вивільнення працівників попереджують не пізніше ніж за два місяці, що порушив відповідач.
Відповідно п.1 ст. 43 КЗпП України звільнення через скорочення штатів може бути проведено лише за попередньою згодою профспілкового комітету заводу, членом якої є працівник, а в наказах лише погоджено одноосібно головою профспілки без засідання профспілкового комітету, якого не було, тому що її не викликали і в наказах не вказано дати засідання та номеру протоколу.
При звільненні згідно наказу №54 від 04.05.2011р. їй не виплачені розрахункові, чим порушили ст.ст. 116,117 КЗпП України. Розрахунок вона отримала лише через два місяці (06.07.2011р.). Згідно ст. 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави працівник повинен бути поновлений на попереднє місце роботи судом та йому виплачується середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Позивач в судовому засіданні вимоги підтримала та пояснила, що її ознайомили з наказом №15 від 01.03.2011 року не у день видачі наказу , а тільки 22.03.2011 року,а звільнили 04.05.2011 року, тобто адміністрація заводу не дотрималася двохмісячного терміну.
Крім того, звільнення було проведено без попередньої згоди профспілкового комітету. Всі докази, щодо проведення засідання профспілки є підроблені і не відповідають дійсності, оскільки профспілковий комітет виконує всі вказівки директора підприємства ОСОБА_3
Відповідач провів грошові розрахунки з нею станом на 04.05.2011 року в повному обсязі. Виплати здійснив значно пізніше,ніж це вимагає закон.
Оскільки є наявні порушення трудового законодавства, а саме не дотримання вимог ст. 49-2 КЗпП України,та не надано згоди профспілкового комітету заводу на звільнення, то просить поновити її на роботі і стягнути з відповідача заробітну плату за час вимушеного прогулу в сумі 14215.88 гривень.
Крім того позивачка пояснила, що її після звільнення викликали на засідання профспілкового комітету, але вона не з»являлася, оскільки він був нелегетивним, так як мав поводитися до її звільнення.
Представник відповідача в судовому засіданні позову не визнав та пояснив, що звільнення позивачки було проведено відповідно чинного законодавства,і порушень з боку керівництва заводу не було.
01.03.2011 року за №15 було видано наказ про скорочення чисельності штату працівників на ТДВ «Бродівський механічний завод», оскільки значно зменшилося обсяг замовлень та виробництва заводу, внаслідок економічної ситуації на ринку, набагато зменшилося робочих місць,всього станом на 1 квітня 2011 року на заводі працювало тільки сорок осіб в тому числі і позивач,тому потреба у посаді юрисконсульта, та виконавчого директора відпала, внаслідок чого дані посади були скорочені. В адміністрації заводу не було можливості перевести позивача на іншу роботу, оскільки така відсутня.
Що стосується процедури звільнення, то представник відповідача пояснив слідуюче.
З наказом №27 від 01.03.2011 року «Про скорочення чисельності штату працівників»позивачка було повідомлена в день його видачі,тобто за два місяці до моменту звільнення, але вона категорично відмовилася від підпису, щодо його ознайомлення. Внаслідок такої відмови адміністрацією підприємства було створено комісію, якою засвідчена відмова позивачки від ознайомлення з даним наказом.
Після того позивачка була відсутня на роботі в зв'язку з хворобою. Тільки 22 березня 2011 року вона поставила свій підпис, що вона ознайомилася з наказом №27 від 01.03.2011 року та попередженням про її наступне звільнення,де на попередженні зробила запис, що даний лист не відповідає КЗпП України.
Крім того 01.03.2011 року адміністрація заводу надіслала подання в профспілковий комітет ,щодо дачі згоди на розірвання трудового договору з позивачкою, та виконавчим директором ОСОБА_4
Оскільки від профспілкового комітету не було відповіді, то адміністрація заводу витримавши строки визначені ч.5 ст.43 КЗпП України розірвала трудовий договір з позивачкою. Звільнення було проведено не 01.05.2011 року, а 04.05.2011 року, оскільки 01.05.2011 року був святковий день.
Вважає, що позов є безпідставним, та просить у його задоволенні відмовити.
Суд заслухавши пояснення сторін, з»ясувавши обставини по справі, оцінивши докази в їх сукупності приходить до висновку, що позовні вимоги позивачки підлягають до задоволення частково з слідуючих підстав.
Як встановлено в судовому засіданні відповідно наказу №53 від 01.03.2010 року позивачка була прийнята на постійну роботу юрисконсультом у ВАТ «Бродівський механічний завод»(а.с.17).
Відповідно протоколу загальних зборів акціонерів №1 від 11.01.2011 року ВАТ «Бродівський механічний завод» було переіменовано на Товариство з додатковою відповідальністю «Бродівський механічний завод».
Відповідно наказу №15 від 01.03.2011 року адміністрація ТДВ «Бродівський механічний завод» в зв'язку із значним зменшенням обсягів замовлень та виробництва, що зумовило зменшення обсягів робіт обслуговуючого персоналу, відповідною неможливістю здійснення господарської діяльності без внесення змін до структури та кількості персоналу товариства, яка виникла внаслідок складної економічної ситуації на ринку проводила наступне вивільнення працівників за погодженням з профспілковим комітетом, а саме виводила з штатного розпису заводу посаду юрисконсульта, та виконавчого директора. В даному наказі також вказано, що звільнення буде проведено 01.05.2011 року, тобто через два місяці з моменту видачі наказу (а.с.6).
Внаслідок виконання даного наказу адміністрація заводу видала наказ №27 від 01.03.2011 року, щодо попередження юрисконсульта ОСОБА_2 та виконавого директора ОСОБА_5 про наступне вивільнення, яке відбудеться 01.05.2011 року. (а.с.5).
Крім того відповідачем 01.05.2011 року було надіслано подання до профспілкового комітету ТВД «Бродівський механічний завод»для дачі згоди на розірвання трудового договору з позивачкою(а.с.38).
Як було встановлено в судовому засіданні, оскільки адміністрація заводу не дочекавшись відповіді від профспілкового комітету заводу щодо дачі згоди на звільнення позивачки, звільнила її, оскільки вважала, що профспілка надав таку. Наказ №54 від 04.05.2011 року(а.с.7).
В зв'язку з такими обставини суд,заслухав пояснення голови профспілкового комітету заводу Лідихівського Г.І, котрий пояснив, що звернення адміністрації заводу, щодо дачі згоди на звільнення позивачки та виконавчого директора в профспілку надходило, але воно не розглядалося, оскільки завод не працював і членів профспілкового комітету зібрати на засідання було неможливо.
Судом було зобов'язано голову профспілкового комітету розглянути звернення адміністрації заводу, щодо дачі згоди, на звільнення позивачки відповідно ст.43 КЗпП України.
26.08.2011 року відбулося засідання профспілки по вищевказаному питанню,де профспілковий комітет заводу надав згоду на звільнення позивачки в зв'язку з скороченням численності штату відповідно наказу №27 від 01.03.2011 року.(витяг з протоколу №5) (а.с.16.)
Позивачку на засідання профспілкового комітету було запрошено, але вона не з»явилася,і напередодні засідання направила заяву в профспілку, що її запрошення на засідання профспілкового комітету є необґрунтованим та безпідставним(а.с.41).
Факт вручення запрошення стверджується поштовими викликами(а.с.42), зміст запрошення викладений на (а.с.85).
Крім того представником відповідача було представлено в судове засідання протокол №5 засідання профспілки заводу від 05.03.2012 року, щодо дачі згоди на звільнення позивачки(а.с.97).
Як пояснив представник відповідача,засідання профспілкового комітету ,яке відбулося 26.08.2011 року, було проведено без участі позивача,як було встановлено, що позивач була хвора, і повторно її не викликали. Тому адміністрація заводу ініціювала провести повторне засідання профспілкового комітету з участю позивача. Двіччі було надіслано телеграми позивачу в котрих її запрошували на засідання профспілкового комітету,але вона їх відмовилася отримувати (а.с.109-110), і тому засідання було проведено у її відсутність.
Виходячи з наведеного суд вважає, що профспілковий комітет ТДВ «Бродівський механічний завод»надав згоду на звільнення позивача з роботи відповідно ст. 43 КЗпП України.
Ст. 40ч.1 п.1 КЗпП України вказує, що розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу можливе у випадку зміни в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації або перепрофілюванні підприємства, установи , організації скорочення чисельності або штату працівників.
Встановлено в судовому засіданні, що виробництво дійсно зменшилося, причиною того було, зменшення замовлень внаслідок складної економічної ситуації на ринку.
Відповідно штатного розпису вбачається, що на заводі залишилося всього працюючих 40 осіб з них 21 керівних посад,8 спеціалістів,комірник,9 робітників (а.с.63).
Виходячи з штатного розпису, суд приходить до висновку, що у відповідача не було можливості перевести позивачку з посади юрисконсульта на іншу роботу,оскільки такої не було,а тому вважає,що вивільнення проведене законно.
Як пояснив в судовому засіданні представник відповідача відповідно штатного розпису на заводі є посада помічника директора з юридичних питань,яка покладає на помічника крім вирішення юридичних питань, питання виробничі, які включають в себе ведення переддоговірних переговорів,щодо асортименту, кількості, якості сировини, тощо.
Ст.49-2 КЗпП України передбачає, що про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше двох місяців.
Як стверджує представник відповідача з наказами №15,27 від 01.03.2011 року про попереднє вивільнення, позивачку було ознайомлено в день його винесення, хоча судом встановлено інше, що з вищенаведеними наказами позивачка ознайомлена тільки 22 березня 2011 року. Даний факт стверджується її власноручний запис на звороті даних наказів.
Щодо акту комісії, від 01.03.2011 року, про засвідчення відмови позивачки від ознайомлення з вищенаведеними наказами, то суд даний акт до уваги не приймає,оскільки виходячи з його тексу неможливо встановити,що даний акт був складений в присутності позивачки,чи надавався такий для ознайомлення,оскільки на акті немає жодної відмітки про це (а.с.39).
Виходячи з даних обставин, та відповідно ст. 49-2 КЗпП України,п.19 Пленуму Верховного суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» працівник повинен бути повідомлений про наступне вивільнення протягом двох місяців.
Оскільки позивач була повідомлена про вивільнення не 01.03.2011 року,а тільки 22 березня 2011 року, то суд вважає, що дату звільнення позивача слід змінити з 04.05.2011 року на 22. 05. 2011 року з виплатою середньомісячної заробітної плати за період з 05.05.2011 року по 22.05.2011 року включно в сумі 515.29 гривень.
Щодо вимоги поновлення на роботі ,то суд вважає то вона до задоволення не підлягає, оскільки дане звільнення є законним,так як на механічному заводі відбулося скорочення численності штату працівників,якому передувало зменшення обсягів виробництва, тощо,що привело до зменшення кількості обслуговуючого персоналу заводу.
Керуючись ст.ст. 232, КЗпП України, Пленумом Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів»№9 від 6.11.1992 року ст.ст. 10,11,59,60, 212-215,218 ЦПК України, суд, -
позов задоволити частково.
Змінити дату звільнення ОСОБА_2 з 04 травня 2011 року на 22 травня 2011 року з виплатою середньомісячної заробітної плати з 05.05.2011 року по 22.05.2011 року включно в сумі 515.29 гривень.
Адміністрації ТДВ «Бродівський механічний завод»внести відповідний запис в трудову книжку ОСОБА_2
В частині позовних вимог ОСОБА_2, щодо поновлення її на роботі юристконсульта на ТДВ «Бродівський механічний завод»відмовити за безпідставністю.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через Бродівський районний суд Львівської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня оголошення або отримання рішення суду.
Суддя: В. О. Кваша