Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
15 травня 2012 р. Справа № 2а/0570/3879/2012
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови:
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Кірієнко В.О.
при секретарі Новіковій А.В.
за участю:
представника позивача - ОСОБА_1
представника відповідача - Шестакова М.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у м. Краматорську Донецької області Державної податкової служби про визнання протиправною відмови у реєстрації та видачі свідоцтва платника єдиного податку та зобов'язання видати свідоцтво платника єдиного податку на підставі заяви від 29.11.2011 року,-
Позивач, фізична особа - підприємець ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Краматорську Донецької області Державної податкової служби про визнання протиправною відмови у реєстрації та видачі свідоцтва платника єдиного податку та зобов'язання видати свідоцтво платника єдиного податку на підставі заяви від 29.11.2011 року.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 20.12.2011 року надав до податкового органу заяву про застосування спрощеної системи оподаткування за другою групою платників єдиного податку з 01 січня 2012 року із переліченням обраних видів діяльності згідно з класифікацією видів економічної діяльності КВЕД ДК 009:2005, відповідно до п. 298.3 ст. 298 Податкового кодексу України: виробництво ювелірних виробів.
Проте, 06.01.2012 року було отримано письмову вмотивовану відповідь - відмову у видачі свідоцтва платника єдиного податку на підставі пп. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 ПК.
Позивач із зазначеним рішенням не погоджується, посилаючись на лист Комітету ВРУ з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики за № 04-39/10-83 від 27.01.2012 року, відповідно до якого фізичні особи - підприємці при здійсненні діяльності з оптової та роздрібної торгівлі ювелірними виробами, мають право вибрати спрощену систему оподаткування, звіту та обліку та зареєструватися платниками єдиного податку у відповідності до норм Податкового кодексу України.
Отже, відповідно до позовних вимог, позивач просив скасувати рішення податкового органу від 06 січня 2012 року за № 723/10/17414 року та зобов'язати видати свідоцтво платника єдиного податку другої групи.
Під час розгляду справи позивачем було уточнено позовні вимоги та викладено їх у наступній редакції:
1. Визнати протиправною відмову ДПІ ум. Краматорську Донецької області ДПС у реєстрації та видачі свідоцтва платника єдиного податку.
2. Зобов'язати ДПІ ум. Краматорську Донецької області ДПС видати свідоцтво платника єдиного податку другої групи на підставі заяви від 29.11.2012 року.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, наполягав на їх задоволенні.
Представник відповідача проти позову заперечував, у його задоволенні просив відмовити, свою думку виклав запереченні, що наявні в матеріалах справи.
Вислухавши у судовому засіданні позивача та представника відповідача, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.
Фізична особа - підприємець ОСОБА_3 зареєстрована Виконавчим комітетом Краматорської міської ради Донецької області 05.12.2005 року за № 2 270 000 0000 003827.
29.12.2011 року позивачем до ДПІ м. Краматорську Донецької області було подано заяву про право застосування спрощеної системи оподаткування з 01.01.2012 року, відповідно до якої були обрані види діяльності за КВЕД ДК 009:2005, зокрема, виробництво ювелірних виробів (код КВЕД 36.22.0).
Листом від 06.01.2012 року ДПІ у м. Краматорську за № 7213/10/17414 повідомила ОСОБА_3, що розглянувши її заяву на право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності від 29.12.2011 року, вирішила відмовити у видачі свідоцтва платника єдиного податку на підставі пп. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 Податкового кодексу України, яким передбачено, що не можуть бути платниками єдиного податку фізичні особи - підприємці, які здійснюють видобуток, виробництво, реалізацію дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, у тому числі органогенного утворення.
Згідно із п. 1 та п. 2 ст. 1 ЗУ від 18.11.1997 року № 637/97-ВР «Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними» дорогоцінні метали - це золото, срібло, платина і метали платинової групи (паладій,іридій, родій, осмій, рутеній) у будь-якому вигляді та стані (сировина, сплави, напівфабрикати, промислові продукти, хімічні сполуки, вироби, відходи, брухт тощо). Дорогоцінне каміння - це природні та штучні (синтетичні) мінерали в сировині, необробленому та обробленому вигляді (виробах).
На підставі викладеного, ДПІ у м. Краматорську вважає, що фізичні особи - підприємці - платники єдиного податку не мають право здійснювати виробництво та продаж ювелірних виробів.
Інших підстав для відмови у видачі свідоцтва платника єдиного податку відповідачем у відповіді від 06.01.2012 року № 723/10/17414 не зазначено.
Суд, розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників відповідача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Пунктом 291.3 ст. 291 Податкового кодексу України встановлено, що юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.
Згідно пп. 2 п. 291.4 зазначеної статті, друга група суб'єктів господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності - це фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв: - не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб; - обсяг доходу не перевищує 1000000 гривень.
Дія цього підпункту не поширюється на фізичних осіб - підприємців, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна (група 70.31 КВЕД ДК 009:2005). Такі фізичні особи - підприємці належать виключно до третьої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, встановленим для третьої групи.
За приписами підпунктів 298.1.1 та 298.1.2 п. 298.1 ст. 298 Податкового кодексу України, для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб'єкт господарювання подає до органу державної податкової служби заяву.
Зареєстровані в установленому порядку фізичні особи - підприємці, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, вважаються платниками єдиного податку з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому виписано свідоцтво платника єдиного податку.
Згідно пунктів 299.1. та 299.5 ст. 299 Податкового кодексу України встановлено, що свідоцтво платника єдиного податку видається суб'єкту господарювання, який подав до органу державної податкової служби заяву щодо обрання або переходу на спрощену систему оподаткування.
Свідоцтво платника єдиного податку видається органом державної податкової служби безоплатно протягом 10 календарних днів з дня подання суб'єктом господарювання заяви.
Пунктом 299.8 ст. 299 Податкового кодексу України встановлено, що у разі відмови у видачі свідоцтва платника єдиного податку орган державної податкової служби зобов'язаний надати протягом 10 календарних днів з дня подання суб'єктом господарювання заяви письмову вмотивовану відмову, яка може бути оскаржена суб'єктом господарювання у встановленому порядку.
У відповідності до пп. 1 п. 299.9 ст. 299 Податкового кодексу України, підставами для прийняття органом державної податкової служби рішення про відмову у видачі суб'єкту господарювання свідоцтва платника єдиного податку є невідповідність такого суб'єкта господарювання вимогам статті 291 цієї глави.
Підпунктом 4 пп. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 Податкового кодексу України передбачено, що не можуть бути платниками єдиного податку суб'єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи - підприємці), які здійснюють видобуток, виробництво, реалізацію дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, у тому числі органогенного утворення.
Правові основи і принципи державного регулювання видобутку, виробництва, використання, зберігання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контролю за операціями з ними регулює Закон України «Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними».
Статтею 1 зазначеного Закону визначені наступні поняття:
- дорогоцінні метали - золото, срібло, платина і метали платинової групи паладій, іридій, родій, осмій, рутеній) у будь-якому вигляді та стані (сировина, сплави, напівфабрикати, промислові продукти, хімічні сполуки, вироби, відходи, брухт тощо);
- дорогоцінне каміння - природні та штучні (синтетичні) мінерали в сировині, необробленому та обробленому вигляді (виробах);
- дорогоцінне каміння органогенного утворення - перли і бурштин в сировині, необробленому та обробленому вигляді;
- видобуток дорогоцінних металів - вилучення дорогоцінних металів з надр і відходів гірничо-збагачувального або металургійного виробництва (хвости збагачення, відвали, шлаки, шлами, недогарки) усіма можливими способами;
- видобуток дорогоцінного каміння та напівдорогоцінного каміння - вилучення дорогоцінного каміння та напівдорогоцінного каміння з гірських порід усіма можливими способами;
- виробництво дорогоцінних металів - вилучення дорогоцінних металів із комплексних руд, концентратів та інших напівпродуктів, відходів і брухту, що містять ці метали, та афінаж дорогоцінних металів;
- афінаж дорогоцінних металів - металургійний процес одержання дорогоцінних металів високої чистоти шляхом відділення від них забруднюючих домішок.
Згідно із КВЕД ДК 009:2005 діяльність щодо видобутку дорогоцінних металів належить до підкласу 13.20.0 «Добування руд інших кольорових металів», а діяльність щодо видобутку дорогоцінного каміння - до підкласу 14.50.0 «Інші галузі добувної промисловості, не віднесені до інших групувань».
Діяльність щодо виробництва дорогоцінних металів належить до підкласу 27.41.0, що включає виробництво та афінаж необроблених дорогоцінних металів: золота, срібла, платини тощо; виробництво сплавів з дорогоцінних металів; виробництво напівфабрикатів з дорогоцінних металів; нанесення покриття з срібла на недорогоцінні метали; нанесення покриття з золота на недорогоцінні метали та срібло; нанесення покриття з платини або металів платинової групи на золото, срібло та недорогоцінні метали. При цьому, цей підклас не включає:
- виробництво годинникових корпусів з дорогоцінних металів (клас 33.50);
- виробництво ювелірних виробів з дорогоцінних металів (клас 36.22).
Жоден із зазначених видів діяльності не містить робіт, які б включали або були б пов'язані з виготовленням ювелірних та побутових виробів з дорогоцінними металами та дорогоцінним камінням. Зазначені види діяльності не передбачають наявність як результату їх провадження кінцевого продукту (товару) у вигляді ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, що можуть бути реалізовані.
Таким чином, не можуть обрати спрощену систему оподаткування, обліку та звітності юридичні особи і фізичні особи - підприємці, які здійснюють видобуток, виробництво, реалізацію дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, у тому числі органогенного утворення, за сферою регулювання Закону України «Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними» та вищевказаними кодами КВЕД ДК 009:2005.
Щодо сфери торгівлі ювелірними виробами з дорогоцінними металами та дорогоцінним камінням у КВЕД ДК 009:2005 визначені:
- підклас 51.47.9 "Оптова торгівля іншими непродовольчими товарами споживчого призначення, н. в. і. г.". Цей підклас включає:
- оптову торгівлю неелектричними музичними інструментами та нотами, фотографічними та оптичними товарами, іграми та іграшками, годинниками, ювелірними виробами, спортивними товарами, велосипедами, їх частинами та належностями, виробами зі шкіри та дорожніми належностями, іншими непродовольчими товарами споживчого призначення;
- підклас 51.52.4 "Оптова торгівля золотом та іншими дорогоцінними металами";
- підклас 51.56.0 "Оптова торгівля іншими проміжними продуктами", що включає оптову торгівлю коштовним камінням;
- підклас 52.12.0 "Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах без переваги продовольчого асортименту". Цей підклас включає:
- роздрібну торгівлю в універсальних магазинах широким асортиментом товарів без переваги продовольчих товарів: одягом, меблями, побутовими електротоварами, залізними виробами, косметичними товарами, ювелірними виробами, іграшками, спортивними товарами тощо;
- підклас 52.48.2 «Роздрібна торгівля годинниками та ювелірними виробами».
При цьому, Податковим кодексом України не встановлено обмежень на застосування спрощеної системи оподаткування суб'єктами господарювання, що здійснюють діяльність з виготовлення та реалізації ювелірних та побутових виробів з дорогоцінними металами та дорогоцінним камінням.
Крім того, зі змісту ч. 2 ст. 4 та також ст. 22 Закону України «Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними» вбачається, що законодавець розмежує операції дорогоцінними металами, дорогоцінним камінням, дорогоцінним камінням органогенного утворення та напівдорогоцінним камінням та операції з ювелірними виробами з них.
Таким чином, достатніми умовами для застосування спрощеної системи оподаткування відповідно до положень Податкового кодексу України є здійснення виробництва ювелірних виробів з дорогоцінних металів, а також оптової та роздрібної торгівлі ювелірними виробами. При цьому, про такі види діяльності фізична особа - підприємець зазначає у заяві при обранні спрощеної системи оподаткування.
Відповідно до пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Податкового кодексу України, податкове законодавство України ґрунтується на принципі презумпції правомірності рішень платника податку, згідно якого в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.
У відповідності до пп. 56.21 ст. 56 Податкового кодексу України, у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.
Враховуючи наведене, Суд вважає, що суб'єкти господарювання, що займаються виробництвом ювелірних виробів та ювелірної продукції, мають право обрати спрощену систему оподаткування, обліку та звітності та зареєструватися платниками єдиного податку відповідно до норм Податкового кодексу України.
На підставі наведеного, Суд вважає, що відмова відповідача у видачі свідоцтва платника єдиного податку, викладена у наданій позивачу відповіді від 06.01.2012 року № 723/10/17414, є необґрунтованою, а позовні вимоги є такими, що мають достатні підстави для задоволення.
Частиною першою ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовні вимоги фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у м. Краматорську Донецької області Державної податкової служби про визнання протиправною відмови у реєстрації та видачі свідоцтва платника єдиного податку та зобов'язання видати свідоцтво платника єдиного податку на підставі заяви від 29.11.2011 року - задовольнити повністю.
Визнати протиправною відмову Державної податкової інспекції у м. Краматорську Донецької області Державної податкової служби від 06.01.2012 року за № 723/10/17414 у реєстрації та видачі фізичній особі - підприємцю ОСОБА_3 свідоцтва платника єдиного податку за заявою про застосування спрощеної системи оподаткування від 29.11.2011 року.
Зобов'язати Державну податкову інспекцію у м. Краматорську Донецької області Державної податкової служби видати свідоцтво платника єдиного податку за заявою фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 про застосування спрощеної системи оподаткування від 29.11.2011 року.
Стягнути з Державного бюджету України на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 витрати по сплаті судового збору у розмірі 32 грн. 19 коп.
Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошений її повний текст у судовому засіданні 15 травня 2012 року.
Постанова складена у повному обсязі 21 травня 2012 року.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У випадку подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Кірієнко В.О.