Справа №11- 122/08
Категорія ст.ст. 364 ч. 2, 382 ч. 2 КК України
Головуючий 1 інст. Скользнєва Н.Г.
Доповідач 2 інст. Алейніков Г.І.
21 січня 2008 р. колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Запорізької області в складі:
Головуючого: Гриценко С.І. Суддів: Алейнікова Г.І., Шпонька В.П.
3а участю прокурора: Кметь А.В.,
адвоката ОСОБА_1. засудженого ОСОБА_2
розглянула в м. Запоріжжі у відкритому судовому засіданні кримінальну справу по апеляціях захисника ОСОБА_1 (в інтересах засудженого ОСОБА_2), прокурора на вирок Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 06. 08. 2007 року.
Цим вироком
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Запоріжжя, українець, громадянин України, холостий, освіта вища, маючий на утриманні неповнолітню дитину, 1994 року народження, працюючий генеральним директором сумісно українсько-німецько-чеського підприємства «Євробетон - Січ», який проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимий.
Засуджений: за ст. 382 ч. 2 КК України на 3 роки позбавлення волі, з позбавленням права обіймати керівні посади пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих і адміністративно-господарських функцій, строком на 1 рік;
за ст. 364 ч. 2 КК України на 5 років позбавлення волі, з позбавленням права обіймати керівні посади пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих і адміністративно-господарських функцій, строком на 2 роки.
На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів остаточно призначено покарання у вигляді 5 років позбавлення волі, з позбавленням права обіймати керівні посади пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих і адміністративно-господарських функцій, строком на 2 роки.
На підставі ст. ст. 75, 76 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком на 2 роки із покладенням на нього зобов'язань.
Запобіжний захід - підписка про невиїзд, до вступу вироку в закону силу.
Вирішена доля речових доказів.
Згідно з вироком суду ОСОБА_2 засуджений за те, що він відповідно до протоколу зборів учасників сумісного українсько-німецько-чеського підприємства «Євробетон - Січ» у вигляді
2
товариства з обмеженою відповідальністю (далі СУНЧП «Євробетон - Січ» від 15. 05. 1998 року був призначений на посаду генерального директора СУНЧП «Євробетон - Січ» і згідно статуту підприємства мав повноваження по оперативному керівництву роботою підприємства, розпорядження майна спільного підприємства, без довіреності діяти від імені підприємства, укладати договір; видавати довіреності, відкривати в банківських установах розрахункові і інші рахунки, також виконання інших організаційно-розпорядливих і адміністративно-господарських функцій, покладених на генерального директора СУНЧП «Євробетон - Січ».
25. 12. 1998 року Жовтневим районним судом м. Запоріжжя ухвалено рішення про стягнення СУНЧП «Євробетон - Січ», розташованого за адресою м. Запоріжжя, вул. Крива бухта 1, на користь ОСОБА_3 заборгованості по заробітній платні в сумі 5190, 75 грн.
09. 12. 2002 року Господарським судом Запорізької області ухвалено рішення про стягнення з СУНЧП «Євробетон - Січ» на користь ПП «ОСОБА_5» суми основного боргу у розмірі 260852, 47 грн.
19. 12. 2002 року Господарським судом Запорізької області ухвалено рішення про стягнення з СУНЧП «Євробетон - Січ» на користь ПП «ОСОБА_4» суми основного боргу у розмірі 6502, 21 грн.
08. 01. 2002 року Господарським судом Запорізької області ухвалено рішення про стягнення з СУНЧП «Євробетон - Січ» на користь українського інституту «Запоріжагропроект» суми основного боргу у розмірі 3116, 84 грн.
04. 03. 2003 року Жовтневим районним судом м. Запоріжжя прийнято рішення про стягнення з СУНЧП «Євробетон - Січ» на користь ОСОБА_6 суми основного боргу у розмірі 54540 грн.
19. 05. 2003 року Господарським судом Запорізької області ухвалено рішення про стягнення з СУНЧП «Євробетон - Січ» на користь Запорізького обласного центру зайнятості суми основного боргу у розмірі 44000 грн.
29. 04. 2004 року Господарським судом Запорізької області ухвалено рішення про стягнення з СУНЧП «Євробетон - Січ» на користь Запорізького обласного центру зайнятості суми основного боргу у розмірі 66000 грн.
На підставі вищезгаданих судових рішень відділом державної виконавчої служби Жовтневого районного управління юстиції Запоріжжя (далі - ВДВС Жовтневого РУЮ м. Запоріжжя) було відкрито виконавче вільне провадження про стягнення з СУНЧП «Євробетон - Січ» боргу на користь вищезгаданих стягувачів.
У виконання ухвали Жовтневого районного суду м. Запоріжжя і на підставі наказів Господарського суду Запорізької області, державним виконавцем (далі - держвиконавцем), винесено постанову від 24. 01. 2003 року про заборону відчуження майна СУНЧП «Євробетон - Січ». Крім того, на вищезгадане майно держвиконавцем ВДВС Жовтневого РУЮ м. Запоріжжя, актами опису і арешту серій №№ 008149, 008145 відповідно від 19. 02. 2003 року і від 02. 02. 2004 року, був накладений арешт.
ОСОБА_2, достовірно знаючи про те, що у виконання вищезгаданих судових рішень держвиконавцями ВДВС Жовтневого РУЮ м. Запоріжжя, при здійсненні виконавчого провадження накладений арешт на нерухоме і рухоме майно СУНЧП «Євробетон - Січ», розташованого за адресою м. Запоріжжя, вул. Крива бухта 1, будучи посадовцем, умисно, з метою невиконання вищезгаданих рішень судів, що вступили в законну силу, використовуючи службове положення, всупереч інтересам служби, на користь третіх осіб, 29. 12. 2003 року підписав договір купівлі-продажу № 2-04 між СУНЧП «Євробетон - Січ» і ТОВ «Титан Трейд», предметом якого є нерухоме і рухоме майно, яке розташоване за вищезгаданою адресою, що знаходиться під арештом ВДВС Жовтневого РУЮ м. Запоріжжя. 16. 02. 2004 року, згідно акту прийому-передачі, майно, що належить СУНЧП «Євробетон - Січ», розташоване за адресою м. Запоріжжя, вул. Крива бухта 1, передано у власність ТОВ «Титан трейд».
Своїми злочинними діями, що виразилися в невиконанні вищезгаданих судових рішень, ОСОБА_2, заподіяв збиток ОСОБА_3 на суму 5190, 75 грн., ПП «ОСОБА_5» на суму 260852, 47 грн., ПП «ОСОБА_4» на суму 5602, 21 грн., українському інституту «Запоріжагропроект» на суму 3116, 84 грн., ОСОБА_6 на суму 54540 грн., Запорізькому обласному центру зайнятості на суму 110000 грн., що в більш ніж в 250 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів
3
громадян, що призвело тяжкі наслідки охоронюваним законом інтересам вказаних громадян, державним інтересам і інтересам юридичних осіб.
В апеляціях: захисник ОСОБА_1 (в інтересах засудженого ОСОБА_2) просить вирок районного суду від 06. 07. 2007 року відносно ОСОБА_2 скасувати, та закрити справу за відсутністю в його діях складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 382 КК України. Мотивує тим, що в справі відсутні докази, які підтверджували пред'явлене ОСОБА_2 обвинувачення.
прокурор, який брав участь у суді першої інстанції, просить вирок районного суду від 06. 08. 2007 року у відношенні ОСОБА_2 змінити в частині застосування звільнення від додаткового покарання. Мотивує тим, що районний суд в супереч вимогам ст. 77 КК України неправильно застосував кримінальний закон.
У судовому засіданні апеляційної' інстанції суд заслухав доповідь судді щодо вироку, ким і в якому обсязі він оскаржений та основних доводах апеляцій,
адвоката, який просить вирок скасувати та закрити провадження по справі за відсутністю в діях ОСОБА_2 складу злочину,
ОСОБА_2, який просить вирок по ст. 364 КК України скасувати та закрити справу в цій частині за відсутністю в його діях складу злочину та надав заяву про те, що просить звільнити його в остальній частині покарання по амністії,
прокурора, який не підтримав апеляцію прокурора та просить вирок по ст. 364 КК України скасувати та закрити справу в цій частині за відсутністю в діях ОСОБА_2 складу злочину та звільнити його від покарання по амністії.
Перевіривши матеріали справи, апеляційний суд вбачає підстави до часткового задоволення апеляцій з наступних підстав.
Висновки суду про доведеність вини засудженого ОСОБА_2 у здійсненні ним злочину по ст. 382 ч.2 КК України відповідно до обставин, викладених у вироку, відповідають зібраним у справі доказам, є обґрунтованими.
і
Так в ході досудового слідства та в суді потерпілі ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_4, свідки ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 пояснили, що вони співпрацювали з підприємством ОСОБА_2 і його діями їм було завдано збитків, які були задоволенні рішеннями судів. Після того, як на майно підприємства ОСОБА_2 було відповідно до рішень судів накладено арешти та заборони вони дізналися, що він це майно продав, чим спричинив їм збитки.
Свідки ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 які є співробітниками державної виконавчої служби, суду підтвердили, що на день підписання 29. 12. 2003 року ОСОБА_2 договору купівлі-продажу № 2-04 між СУНЧП «Євробетон - Січ» і ТОВ «Титан Трейд», предметом якого є нерухоме і рухоме майно, все це майно знаходилось під арештом та було описано неодноразово в тому числі і 07.08.03 року, про що підсудний знав. Цей арешт судами не знятий і в силі до сьогоднішнього дня.
Пояснення вказаних свідків підтверджуються матеріалами виконавчого провадження та матеріалами кримінальної справи.
Свідок ОСОБА_14 суду пояснила, що вона приймала участь в роботі підприємства ОСОБА_2 та знала, що майно описане та за дорученням ОСОБА_2 подавала позови до суду про зняття арештів. Всі заборони та арешти, крім арешту від 07.08.03 року, були судом знятті. Вона подавала в суд позов та суд скасував постанову про арешт майна від 07.08.03 року і вона та ОСОБА_2 думали, що при цьому автоматично скасовуються акти опису та арешту майна.
4
Суд провів всебічне, повне дослідження обставин справи, при винесенні вироку також проаналізував і інші докази, які є у справі та правильно встановив, що ОСОБА_2 будучи службовою особою, умисно скоїв невиконаня рішення судів, що набрали законної сили, чим заподіяв істотну шкоду охоронюваним законом правам та інтересам громадян, державним інтересам та інтересам юридичних осіб і правильно кваліфікував його дії по ст. 382 ч.2 КК України.
В той же час в постанові про зміну обвинувачення в суді та у вироці суду не описано обєктивну стророну складу злочину, передбаченого по ст. 364 ч.2 КК України, а в справі докази скоєння такого злочину ОСОБА_2 відсутні. На підставі цього колегія суддів вбачає правильним скасувати вирок в частині засудження ОСОБА_2 по ст. 364 ч.2 КК України, а справу в цій частині закрити на підставі вимог ст. 6 п.2 КПК України.
Таким чином колегія суддів погоджується з апеляцією захисника засудженого ОСОБА_2 та прокурора, які просять суд вирок в цій частині скасувати за відсутністю в діях ОСОБА_2 складу злочину.
На думку колегії суддів при призначенні засудженому ОСОБА_2 покарання по ст. 382 ч.2 КК України суд не в повній мірі врахував характер і ступінь суспільної небезпеки скоєного злочину, даних про особу засудженого, який має малолітню дитину, і не врахував можливості призначення покарання з застосуванням вимог ст. 69 КК України та призначення покарання нижчого від найнижчої межі, встановленної в санкції статті.
На думку колегії суддів з застосуванням ст. 69 КК України необхідно вважати ОСОБА_2 засудженим по ч.2 ст. 382 КК України до 3 років позбавлення волі без позбавлення права займати певні посади або займатися певною діяльністю.
В ході розгляду апеляційних скарг ОСОБА_2 надав заяву, в якій він просить звільнити його від відбування покарання згідно з Законом України «Про амністію» від 19 квітня 2007 року.
Виходячи з того, що ОСОБА_2 має сина ОСОБА_15 ІНФОРМАЦІЯ_2 він підпадає під звільнення від відбування покарання згідно з вимогами ст. 1 п.б Закону України «Про амністію» від 19 квітня 2007 року.
Колегія суддів вважає, що підстав для скасування або зміни вироку в інших частинах по справі не встановлено.
Керуючись ст.ст. 362, 365, 366 КПК України, апеляційний суд
В задоволенні апеляції прокурора відмовити.
Апеляцію адвоката ОСОБА_1 (в інтересах засудженого ОСОБА_2) задовольнити частково.
Вирок Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 06.08.2007 року в частині засудження ОСОБА_2 по ч.2 ст. 364 КК України скасувати, кримінальну справу в цій частині закрити на підставі п.2 ст. 6 КПК України за відсутністю в діях ОСОБА_2 складу злочину.
Важати ОСОБА_2, засудженим по ч.2 ст. 382 КК України з застосуванням ст. 69 КК України до 3 років позбавлення волі без позбавлення права займати певні посади або займатися певною діяльністю.
Звільнити ОСОБА_2 від призначенного покарання згідно з вимогами ст. 1 п.б Закону України «Про амністію» від 19 квітня 2007 року.
В остальній частині вирок залишити без змін.