ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
09 квітня 2012 року 10:12 № 2а-11817/11/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Вєкуа Н.Г. при секретарі судового засідання Денисовій О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Баско»
до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва
про скасування податкових повідомлень-рішень
Товариство з обмеженою відповідальністю «Баско»(надалі - ТОВ «Баско», Товариство, позивач) звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва (надалі -відповідач, податковий орган) про скасування податкових повідомлень-рішень від 11 березня 2011 року № 0000322330 та від 03 червня 2011 року № 0000362303.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 серпня 2011 року відкрито провадження у адміністративній справі, закінчене підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, які обгрунтовані тим, що позивач правомірно сформував податковий кредит в сумі 193 181,80 грн. за господарськими операціями з ТОВ «С.Дж.Р.Груп»на підставі належно оформлених його контрагентом податкових накладних. Доводи відповідача про безтоварність та фіктивність господарських операцій вважає недоведеними належними документальними доказами, відтак достатніми доказами виконання господарських зобов'язань за угодами з вказаним контрагентом вважає податкові накладні, банківські виписки тощо.
Представник відповідача в судових засіданнях та письмових запереченнях проти позову заперечував, вказуючи, що підставою для висновку про заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість було те, що господарські операції між позивачем та ТОВ «С.Дж.Р.Груп»фактично не здійснювались, в зв'язку з чим наявність у позивача податкових накладних контрагентів, не є, на думку податкового органу, безумовною підставою для віднесення зазначених у цих накладних сум до податкового кредиту з ПДВ та одержання у зв'язку з цим податкової вигоди.
Відповідач вважає, що безтоварна господарська операція за угодами, в результаті яких занижуються податкові зобов'язання з ПДВ та створюється можливість відшкодування податку на додану вартість з бюджету, завідомо суперечить інтересам держави і суспільства та є такою, що порушує публічний порядок.
В обґрунтування таких доводів відповідач посилається на ряд доказів, які долучені до матеріалів справи.
Отже, на думку відповідача, товари та послуги позивачем фактично у ТОВ «С.Дж.Р.Груп» не придбавалися, а витрати на придбання послуг, які позивач відніс до складу валових є надуманими у зв'язку з чим відповідач вважає, що позивач не мав правових підстав для віднесення таких витрат до складу валових витрат відповідно до вимог ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та суми ПДВ до складу податкового кредиту відповідно до п.п. 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (надалі -Закон "Про ПДВ").
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача, враховуючи заперечення відповідача , всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову виходячи з наступного.
Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі м. Києва була проведена позапланова виїзна перевірка ТОВ «Баско»з питань правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку на прибуток в частині нарахування валових витрат та податку на додану вартість в частині нарахування податкового кредиту з ПДВ за період з 01 грудня 2009 року по 01 грудня 2009 року, за результатами якої складено акт перевірки від 18 лютого 2011 року.
Як вбачається з акту перевірки податковим органом встановлені порушення ст. 7 п. 7.2 п. 7.3 п. 7.4 п. 7.5 пп. 7.2.1 пп. 7.2.3 пп. 7.2.4 пп.7.2.6 пп. 7.3.1 пп. 7.4.1 пп. 7.4.5 пп. 7.5.4 ст. 4 п. 4.1 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого позивачем занижено податок на додану вартість в сумі 193 181,80 грн.
Такий висновок податкового органу зводиться до фіктивності господарських операцій між ТОВ «Баско»та контрагентом ТОВ «С.Дж.Р.Груп», яке, як вказує податковий орган, має ознаки фіктивного підприємства.
На підставі вказаного акту перевірки Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі м. Києва було прийняте податкове повідомлення -рішення від 28 лютого 2011 року № 0000182320, яким визначено податкове зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 231 818,16 грн., з якої 193 181,80 грн. основного платежу та 38 636,36 грн. штрафних (фінансових) санкцій.
За результатами адміністративного оскарження вказаного рішення Державною податковою адміністрацією у м. Києві прийнято рішення від 27 травня 2011 року, згідно якого було зроблено висновок про донарахування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 9 659,09 грн.
На підставі рішення ДПА у м. Києві відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 03 червня 2011 року про донарахування штрафних (фінансових) санкцій від 03 червня 2011 року № 0000362303 в розмірі 9 659,09 грн.
Щодо господарських операцій між ТОВ «Баско»та ТОВ «С.Дж.Р.Груп»суд зазначає наступне.
Як вбачається з матеріалів справи 12 вересня 2008 року між позивачем та ТОВ «С.Дж.Р.Груп»було укладено господарський договір підряду № 8, згідно якого останній зобов'язувався виконувати ремонтно-будівельні роботи на користь ТОВ «Баско», а ТОВ «Баско»зобов'язувався оплатити такі роботи.
На підтвердження виконання цих договорів позивач посилається на наявні в матеріалах справи договір від 12 вересня 2008 року, акт приймання виконаних підрядних робіт від 09 грудня 2008 року № 1 та протокол виїмки від 20 січня 2010 року.
Разом з тим, зібраними у справі та дослідженими судом доказами у їх сукупності підтверджується фіктивність господарських операцій ТОВ «Баско»з ТОВ «С.Дж.Р.Груп», яке має ознаки фіктивного підприємства.
ТОВ «С.Дж.Р.Груп»зареєстроване ДПІ у Печерському районі м. Києва, відповідно до даних автоматизованої інформаційної системи обласного рівня має 10 -«запит на встановлення місцезнаходження».
Так, відповідно до Акту перевірки відповідності юридичної адреси фактичному місцезнаходженню від 04 жовтня 2010 року, складеного Старшим о/у з ОВС ПВУ «Центр»УСР ГУ ПМ ДПА України, ТОВ «С.Дж.Р.Груп»за юридичною адресою не знаходиться.
Як вбачається з акту документальної невиїзної перевірки ТОВ «С.Дж.Р.Груп»за період з 01 серпня 2008 року по 31 травня 2010 року від 14 жовтня 2010 року розбіжності між сумою податкового зобов'язання ТОВ «С.Дж.Р.Груп»та сумою податкового кредиту, задекларованого підприємцями - покупцями за період з 01 серпня 2008 року по 31 травня 2010 року становить 685 708 711,00 грн.
Розбіжності між сумою податкового кредиту ТОВ «С.Дж.Р.Груп»та сумою податкового зобов'язання, задекларованого підприємцями - постачальниками за період з 01 серпня 2008 року по 31 травня 2010 року становить 685 625 926,00 грн.
Причиною розбіжностей є відсутність підтверджуючих документів у ТОВ «С.Дж.Р.Груп»щодо виникнення податкових зобов'язань та податкового кредиту: головні книги, журнали-ордери та картки рахунків, податкові накладні, реєстри виданих та отриманих податкових накладних, прибуткові накладні, тощо.
В ході аналізу податкової звітності відсутня будь-яка інформація про наявні складські приміщення, наявність автомобільного та іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства.
Як встановлено ДПІ у Печерському районі м. Києва згідно податкової звітності у ТОВ «С.Дж.Р.Груп»відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання, транспортне та торгівельне обладнання, сировина, матеріали для здійснення основного виду діяльності.
Також відповідно до постанови Печерського районного суду м. Києва від 07 грудня 2011 року, згідно якої ОСОБА_1 -директора ТОВ «С.Дж.Р.Груп»звільнено від кримінальної відповідальності у зв'язку з амністією, проте встановлено факти, що останній діяльністю ТОВ «С.Дж.Р.Груп»не займався, а займалася інша особа, яка організовувала складання документів фінансово-господарської діяльності, зміст яких не відповідає дійсності. Як встановлено Печерським судом м. Києва такі документи відображають проведення ТОВ «С.Дж.Р.Груп»за участю інших суб'єктів підприємницької діяльності операцій по купівлі-продажу товарів, робіт, послуг, з метою придання видимості фактичного придбання відображених в документах купівлі-продажу товарів, робіт та послуг, які в дійсності не мали місця.
Наведені вище обставини дають підстави дійти до висновку, що діяльність ТОВ «С.Дж.Р.Груп» здійснювалась поза межами правого поля, а правочини, укладені із цим підприємством носять фіктивний характер та спрямовані лише для надання податкової вигоди іншим підприємствам.
А отже, є сумнівними і твердження, що позивач звертався до ОСОБА_1, як директора ТОВ «С.Дж.Р.Груп»та отримував від нього первинну документацюї.
Наведені обставини та досліджені судом документальні докази у їх сукупності, суд вважає достатніми для висновку про те, що господарські операції з надання послуг між ТОВ «Баско»та контрагентом ТОВ «С.Дж.Р.Груп» фактично не мали реального характеру, їх виконання оформлено лише документально без мети на реальне настання правових наслідків, що обумовлені господарським договором.
Відповідно до положень підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року N 168/97-ВР (у редакції Закону України від 30.11.2006 р. 398-V), податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку ; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Відповідно до п.п. 7.4.5. п.7.4. цієї ж норми Закону, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг) , не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
В силу ж п.п. 7.2.6. п.7.2. ст.7 Закону, податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.
Підстави для включення витрат на придбання товарів (робіт, послуг) до складу валових витрат передбачені пунктом 5.1 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", згідно якого валові витрати виробництва та обігу (далі -валові витрати) -сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формі, здійснюваних як компенсація вартості товарів (послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Відповідно до п.п.5.3.9. п.5.3. ст.5 цього ж Закону, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Отже, наведені правові норми дозволяють платнику податку формувати податковий кредит та валові витрати у зв'язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) та на підставі відповідних розрахункових, платіжних та інших документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції , одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 цього ж Закону).
За вимогами п.п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом, а відповідно до п. 18 наказу ДПА України від 30.05.97р. №165, зареєстрованого в Мін'юсті України 23.06.97р. за №233/2037, всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податків здійснювати поставку товарів (послуг) , та скріплюються печаткою такого платника податку -продавця.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції , одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 цього ж Закону).
Угоди (господарські операції), які мають ознаки фіктивних та в результаті яких створюється можливість відшкодування ПДВ з бюджету та заниження податкових зобов'язань, завідомо суперечать інтересам держави і суспільства (ст.207 ГК України) та є такими, що порушують публічний порядок (ст.229 ЦК України).
Враховуючи вище викладене, беручи до уваги ознаки фіктивності контрагента позивача -ТОВ «С.Дж.Р.Груп», враховуючи пояснення директора контрагента та постанову Печерського районного суду м. Києва від 07 грудня 2011 року, зважаючи на правові підстави віднесення сум податкового кредиту з ПДВ, суд приходить до висновку, що відомості про фактичне виконання укладених договорів є недостовірні, а документи, які підтверджують такі відомості є наслідками укладення фіктивних угод.
Керуючись ст.ст. 69-71, 94, 158-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, суд -
В задоволенні позову відмовити.
Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Вєкуа Н.Г.
постанова складена у повному обсязі 18 квітня 2012 року