ун. № 2608/4789/12
пр. № 2/2608/3645/12
17 квітня 2012 року суддя Святошинський районний суд м. Києва у складі: головуючого-судді: Ключника А.С. при секретарі: Холявчук А.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (далі -позивач) до Державної науково-виробничої корпорації «Київський інститут автоматики»(далі -відповідач) про внесення змін до записів №3, №4 Трудової книжки за період праці з 01.04.1971 року по 31.10.1980 року,
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, посилаючись на те, що він в період з 01.04.1971 року по 04.05.1998 року працював в наукових лабораторіях № 105 та № 0405 наукового «Відділення АСУ ТП в тепловій і атомній енергетиці»Київського інституту автоматики, правонаступником якого є Державна науково-виробнича корпорація «Київський інститут автоматики»та виконував лише наукову та науково-технічну роботу.
Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 26.10.2011 року (суддя Величко Т.О.) у справі № 2-о-230/11 встановлено юридичний факт та визнано виконану роботу ОСОБА_1 на посадах інженера, старшого інженера в лабораторіях №105, №0405 наукового відділу №04 «Відділення АСУ ТП в тепловій і атомній енергетиці з 01.04.1971 року до 31.10.1980 року, що своїми кваліфікаційними ознаками віднесена до роботи наукового працівника, що своїм рівнем кваліфікації відповідає посаді молодшого наукового співробітника (а.с. 4).
Позивач зазначав, що згідно листа Державної науково-виробничої корпорації «Київський інститут автоматики»від 14.03.2012 року №0101/50 відповідач не заперечує стосовно встановлення факту виконання позивачем робіт на посадах інженера, старшого інженера в лабораторіях №105, №0405 наукового відділу №04 «Відділення АСУ ТП в тепловій і атомній енергетиці Київського інституту автоматики в період з 01.04.1971 року по 31.10.1980 року, проте, для внесення відповідних записів до Трудової книжки, позивачу необхідно звернутись до суду, для прийняття відповідного ним рішення про внесення змін до Трудової книжки (а.с. 6).
В судовому засіданні позивач підтримав свою позовну заяву з викладених вище підстав та просив суд її задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явився та подав відзив на позов, в якому не заперечував проти задоволення позову та просив суд розглянути справу без участі їхнього представника.
Суд, заслухавши пояснення позивача, з'ясувавши обставини справи та дослідивши докази, вважає, що даний позов підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Відповідно до ст. 24 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» держава встановлює для наукових (науково-педагогічних) працівників, які мають необхідний стаж наукової роботи, пенсії на рівні, що забезпечує престижність наукової праці та стимулює систематичне оновлення наукових кадрів.
Частиною 3 цього Закону встановлено, що перелік посад наукових (науково-педагогічних) працівників підприємств, установ, організацій, вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації, перебування на яких дає право на призначення пенсії та виплату грошової допомоги у разі виходу на пенсію відповідно до цієї статті, затверджується Кабінетом Міністрів України з урахуванням положень статей 221, 222 цього Закону.
Пунктом 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637 Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній»встановлено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 р. № 58 затверджена «Інструкція про порядок ведення трудових книжок працівників».
Пунктом 2.6 зазначеної Інструкції встановлено, що у разі виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу, переведення, а також про нагородження та заохочення тощо, виправлення виконується власником або уповноваженим ним органом, де було зроблено відповідний запис. Власник або уповноважений ним орган за новим місцем роботи зобов'язаний надати працівнику в цьому необхідну допомогу.
Згідно пункту 2.8 Інструкції, якщо підприємство, яке зробило неправильний або неточний запис, ліквідоване, відповідний запис робиться правонаступником і засвідчується печаткою, а в разі його відсутності - вищестоящою організацією, якій було підпорядковане підприємство, а в разі його відсутності - облархівом, держархівом м. Києва, держархівом м. Севастополя і держархівом при Раді Міністрів Криму.
Відповідно пункту 2.9 Інструкції, виправлені відомості про роботу, про переведення на іншу роботу, про нагородження та заохочення та ін. мають повністю відповідати оригіналу наказу або розпорядження.
У разі втрати наказу чи розпорядження або невідповідності їх фактично виконуваній роботі виправлення відомостей про роботу здійснюється на основі інших документів, що підтверджують виконання робіт, не зазначених у трудовій книжці.
Згідно ч. 1 ст. 57 Цивільного процесуального кодексу України (далі -ЦПК України) доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Частиною 2 ст. 223 ЦПК України встановлено, що після набрання рішенням суду законної сили сторони та треті особи із самостійними вимогами, а також їх правонаступники не можуть знову заявляти в суді ту саму позовну вимогу з тих самих підстав, а також оспорювати в іншому процесі встановлені судом факти і правовідносини.
Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 26.10.2011 року (суддя Величко Т.О.) у справі № 2-о-230/11 встановлено юридичний факт та визнано виконану роботу ОСОБА_1 на посадах інженера, старшого інженера в лабораторіях №105, №0405 наукового відділу №04 «Відділення АСУ ТП в тепловій і атомній енергетиці з 01.04.1971 року до 31.10.1980 року, що своїми кваліфікаційними ознаками віднесена до роботи наукового працівника, що своїм рівнем кваліфікації відповідає посаді молодшого наукового співробітника (а.с. 4).
Дане рішення суду набрало законної сили.
Відповідно до положень ст.60 ЦПК України: кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу; докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі; доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до положень ст. 61 ЦПК України: обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню; обставини, визнані судом загальновідомими не потребують доказування; обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини; вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
Згідно п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 року №2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції»- у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальні частині рішення посилання на визнання позову без з'ясування і дослідження інших обставин справи.
Постановою Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі»вказано, що рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до статті 2 ЦПК, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до статті 8 ЦПК, а також правильно витлумачив ці норми.
Статтею 88 ЦПК України встановлено, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Таким чином, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з відшкодуванням витрат на користь позивача, понесених ним при зверненні до суду у вигляді сплати судового збору.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 59, 60, 88, 179, 208, 209, 212 -215, 223, 292, 294 ЦПК України, суд -
1. Позов задовольнити.
2. Зобов'язати Державну науково-виробничу корпорацію Київський інститут автоматики, що є правонаступником Київського інституту автоматики внести зміни до записів №3 та №4 Трудової книжки ОСОБА_1 за період праці з 01.04.1971 року по 31.10.1980 року, а саме:
- у запису №3 замість «Зачислен на должность инженера»записати - «Призначений на посаду молодшого наукового співробітника»;
- у запису №4 замість «Назначен на должность старшего инженера»записати -«Призначений на посаду молодшого наукового співробітника».
3. Стягнути з Відкритого Державної науково-виробничої корпорації «Київський інститут автоматики»(ідентифікаційний код 05796251) на користь ОСОБА_1 судові витрати по справі: 107 грн. 30 коп. (сто сім гривень тридцять копійок) -судовий збір.
4. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
5. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя А. Ключник