Ухвала від 23.04.2012 по справі 2608/6542/12

УХВАЛА

пр. № 2/2608/4082/12

ун. № 2608/6542/12

23 квітня 2012 року суддя Святошинського районного суду м.Києва Ключник А.С., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ВАТ БМ «Банк», ОСОБА_2, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою суду від 20.04.2012 року, вище згадана позовна заява призначена до судового розгляду на 23.05.2012 року.

В порядку забезпечення даного позову ОСОБА_1 просила шляхом зупинення реалізації арештованого майна включеного до акту опису та арешту від 02.09.2009 року на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 від 26.05.2008 року про звернення стягнення на однокімнатну АДРЕСА_1 та належить на праві власності ОСОБА_1,мотивуючи тим, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду в тому разі, якщо виконавчий напис приватного нотаріуса буде визнано недійсним.

Згідно п.6 ч.1 ст. 152 ЦПК України позов забезпечується шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документу, який оскаржується боржником у судовому порядку.

ОСОБА_1 оспорює виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 26.05.2008 року про звернення стягнення на однокімнатну АДРЕСА_1 для погашення боргу ОСОБА_2 на користь ВАТ БМ «Банк»у розмірі 623865 гривень 16 копійок. Невжиття заходів забезпечення розгляду може привести до порушення законних прав та інтересів позивача по справі до закінчення розгляду по суті даної цивільної справи, бо ВДВС Святошинського РУЮ у м. Києві проводить виконавчі дії по зверненню стягнення на нерухоме майно на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса на підставі повноважень, передбачених Законом України «Про виконавче провадження», про що винесена 24.02.2010 р. постанова про відкриття виконавчого провадження.

В частині 1 ст.153 ЦПК України вказано про те, що заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно пункту 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», питання про забезпечення позову вирішує суддя одноособово або суд у судовому засіданні (залежно від стадії розгляду справи) в день надходження заяви.

Вирішуючи питання щодо доцільності забезпечення позову у спосіб, про який просить позивача, суд також враховує правову позицію Верховного Суду України.

В пункті 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову»від 22.12.2006р. з наступними змінами і доповненнями, роз'яснено про те, що згідно пункту 1 частини 1 ст.152 ЦПК України позов майнового характеру дозволяється забезпечувати шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або інших осіб. На підставі цього пункту з метою забезпечення виконання судового рішення в майбутньому можна накласти арешт також на випущені у будь-якій формі акції, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб, оскільки такий арешт не зупиняє та не обмежує інші права учасників товариства, у тому числі право на участь в управлінні останнім, на одержання інформації про його діяльність і дивідендів.

Крім цього, судом враховуються обставини про те, що забезпечення заявленого позову у спосіб, про який просить позивачка, не буде перешкоджати господарській діяльності ВАТ БМ «Банк» і беруться також до уваги інтереси позивачки, відповідачів, а також інших осіб, з метою не допущення порушення їх законних прав та інтересів.

З врахуванням усіх обставин справи і оцінкою умов щодо можливості і необхідності забезпечення заявленого позову, суд приходить до висновку, що забезпечення позову у спосіб, про який просить позивачка, відповідатиме нормам діючого цивільного і цивільного процесуального законодавства, правовій позиції Верховного Суду України, не порушуватиме прав та охоронюваних законом інтересів інших осіб, є співмірним із заявленим позовом, з метою забезпечення цього позову, суд вважає за необхідне заяву про забезпечення позову задовольнити.

Керуючись, пунктом 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову»від 22.12.2006р. з наступними змінами і доповненнями, ст.ст. 151-153, 209, 210 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву задовольнити.

Зупинити стягнення на підставі виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 26.05.2008 року про звернення стягнення на однокімнатну АДРЕСА_1 для погашення боргу ОСОБА_2 на користь ВАТ БМ «Банк»у розмірі 623865 гривень 16 копійок, що перебуває в провадженні ВДВС Святошинського РУЮ у м. Києві.

Копію ухвали направити до Дванадцятої Київської державної нотаріальної контори м. Києва та ВДВС Святошинського району м. Києва для виконання, а ВАТ БМ «Банк», ОСОБА_2, приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 Івановичу-для відома.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Апеляційну скаргу на ухвалу може бути подано протягом п'ять днів з дня проголошення ухвали. У разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Оскарження ухвали суду не зупиняє її виконання.

Суддя: А.Ключник

Попередній документ
24040845
Наступний документ
24040847
Інформація про рішення:
№ рішення: 24040846
№ справи: 2608/6542/12
Дата рішення: 23.04.2012
Дата публікації: 18.05.2012
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Святошинський районний суд міста Києва
Категорія справи: Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із договорів; Спори, що виникають із договорів позики, кредиту, банківського вкладу