КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
15 листопада 2011 року Справа № 1170/2а-4027/11
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Черниш О.А., при секретарі судового засідання Тарасенко О.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кіровограді адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в м. Кіровограді до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення коштів, -
Управління Пенсійного фонду України в м. Кіровограді (надалі - УПФУ в м. Кіровограді) звернулось до суду з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (надалі - ФОП ОСОБА_1) про стягнення штрафних санкцій у розмірі 510 грн.
Позов мотивовано тим, що рішенням УПФУ в м. Кіровограді №634 від 12.04.11 до відповідача застосовані фінансові санкції у розмірі 510 грн. за неподання звітності про суми нарахованих внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за 2007, 2008, 2009 роки. Оскільки відповідачем вказані кошти добровільно не сплачені, позивач просить суд стягнути їх на свою користь.
У судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги в повному обсязі та додатково пояснила, що фінансові санкції, які є предметом стягнення, застосовані до відповідача на підставі п.5 ч.9 ст.106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Відповідач у судове засідання не з'явився. Судом рекомендованим листом із зворотним повідомленням про вручення поштового відправлення направлялася повістка про виклик до суду за адресою відповідача, яка зазначена в позовній заяві, витязі з ЄДР, але конверт повернутий відділенням зв'язку УДППЗ "Укрпошта" з відміткою "за закінченням терміну зберігання" (а.с.16).
Згідно з частиною 11 статті 35 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши та оцінивши надані докази, суд встановив такі обставини.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач ОСОБА_1 з 07.09.05 зареєстрований як фізична особа-підприємець виконавчим комітетом Кіровоградської міської ради, з 14.09.05 перебуває на обліку в УПФУ в м. Кіровограді як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. (а.с. 8, 9-10).
Головним спеціалістом-економістом відділу обліку надходження платежів УПФУ в м. Кіровограді складено акт від 12.04.11, яким засвідчено факт неподання ОСОБА_1 звіту щодо сум нарахованих внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за 2007, 2008, 2009 роки, чим порушено п.5 ч.9 ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (а.с. 21).
На підставі вказаного акту УПФУ в м. Кіровограді винесено рішення №634 від 12.04.11, яким на підставі п. 5 ч. 9 ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" до ФОП ОСОБА_1 застосовано фінансову санкцію у вигляді накладення штрафу у розмірі 510 грн. за неподання розрахунку сум страхових внесків на обов'язкове державне пенсійне страхування у строки, визначені законодавством (а.с. 6). Вказане рішення 13.04.11 направлено відповідачеві рекомендованим листом із зворотним повідомленням про вручення поштового відправлення, який 14.05.11 повернутий відділенням зв'язку з відміткою "за закінченням терміну зберігання" (а.с. 7, 18).
Вирішуючи спір про стягнення з відповідача штрафних санкцій, суд виходить з того, що вони накладені на позивача на підставі норми пункту 5 частини 9 статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", яка була чинною до 01.01.11.
Вказаною нормою передбачено, що виконавчі органи Пенсійного фонду застосовують до страхувальників такі фінансові санкції: за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою або подання недостовірних відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку та іншої звітності, передбаченої законодавством, до територіальних органів Пенсійного фонду накладається штраф у розмірі 10 відсотків суми страхових внесків, які були сплачені або підлягали сплаті за відповідний звітний період, за кожний повний або неповний місяць затримки подання відомостей, звітності, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а в разі повторного протягом року такого порушення - у розмірі 20 відсотків зазначених сум та не менше 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
За змістом частин 13, 14 статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (у редакції, яка була чинною до 01.01.11), про накладення штрафів, передбачених частинами дев'ятою цієї статті, посадові особи виконавчих органів Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, виносять рішення, які протягом трьох робочих днів із дня їх винесення надсилаються страхувальнику. Суми штрафів, передбачених частиною дев'ятою цієї статті, підлягають сплаті страхувальником протягом десяти робочих днів з дня одержання відповідного рішення. При цьому в цей же строк страхувальник має право оскаржити зазначене рішення до вищого органу Пенсійного фонду або в судовому порядку з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це відповідного виконавчого органу Пенсійного фонду, яким прийнято це рішення. Оскарження рішення виконавчого органу Пенсійного фонду про нарахування пені та накладання штрафів зупиняє строки їх сплати до винесення вищим органом Пенсійного фонду або судом рішення у справі. Строки сплати фінансових санкцій також призупиняються до винесення судом рішення в разі оскарження страхувальником вимоги про сплату недоїмки, якщо накладення фінансових санкцій пов'язано з її виникненням або несвоєчасною сплатою.
Рішення органу Пенсійного фонду про накладення штрафу, передбаченого частиною дев'ятою цієї статті, є виконавчим документом. У разі якщо страхувальник отримав рішення про накладення штрафу і не сплатив зазначені у ньому суми фінансових санкцій протягом десяти робочих днів, а також не оскаржив це рішення чи не повідомив у цей строк відповідний виконавчий орган Пенсійного фонду про його оскарження, воно передається для виконання державній виконавчій службі та страхувальнику. Суми фінансових санкцій, застосованих за порушення порядку та строків обчислення, нарахування та сплати страхових внесків стягуються в тому ж порядку, що й недоїмка із сплати страхових внесків.
Підпунктом 9.3.5 пункту 9.3 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління ПФУ від 19.12.03 №21-1, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 16.01.04 за №64/8663 (надалі - Інструкція), передбачено, що за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою або подання недостовірних відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку та іншої звітності, передбаченої законодавством, до органів Пенсійного фонду накладається штраф у розмірі 10 відсотків суми страхових внесків, які були сплачені або підлягали сплаті за відповідний звітний період, за кожний повний або неповний місяць затримки подання відомостей, звітності, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а в разі повторного протягом року такого порушення - у розмірі 20 відсотків зазначених сум та не менше 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. При цьому складається рішення за формою згідно з додатком 17 та/або додатком 17а цієї Інструкції. Підставою для прийняття відповідних рішень є акт про зазначене порушення, складений у довільній формі, або акт перевірки. До 31 грудня 2010 року рішення про застосування фінансових санкцій за подання недостовірних відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку, приймається лише у разі невиконання страхувальником розпорядчого документа про усунення порушень протягом 30 днів від дня його одержання.
Суд зазначає, що в акті УПФУ в м. Кіровограді від 12.05.11, на підставі якого винесено рішення про застосування фінансових санкцій №634 від 12.04.11 (за формою згідно з додатком 17 Інструкції) не вказано суму страхових внесків, які були сплачені або підлягали сплаті за відповідний звітний період, та з якої за правилами пункту 5 частини 9 статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", підпункту 9.3.5 пункту 9.3 Інструкції мав обчислюватися розмір штрафу.
Воднораз, пунктом 12 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", який набрав чинності з 1 січня 2011 року, частини 9 статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" виключено.
Таким чином, на момент прийняття позивачем рішення №634 від 12.04.11 про застосування до відповідача фінансових санкцій у розмірі 510 грн., норма, що передбачала відповідальність за неподання розрахунку сум страхових внесків на обов'язкове державне пенсійне страхування у строки, визначені законодавством, а саме пункт 5 частини 9 статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", втратила чинність.
Відповідно до частини 1 статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Як випливає з рішення Конституційного Суду України від 09.02.99 №1/99-рп у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів), частину 1 статті 58 Конституції України щодо дії нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
Відповідно, правомірність поведінки особи слід визначати із застосуванням законодавства, яке діяло на момент вчинення відповідних дій або бездіяльності такої особи. Воднораз, заходи відповідальності, які можуть бути застосовані до особи-порушника, слід визначати на підставі законодавства, яке є чинним на момент виявлення та застосування відповідних санкцій.
Таким чином, оцінка правомірності поведінки страхувальника за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування здійснюється на підставі норм законодавства, що діяло на момент вчинення відповідних дій. У свою чергу, заходи відповідальності, які підлягають застосуванню за вчинені страхувальниками порушення, повинні визначатися згідно з нормативно-правовими актами, чинними на час виникнення відповідних правовідносин, тобто на час застосування відповідальності, зокрема винесення відповідних рішень.
У судовому засіданні представник позивача, обґрунтовуючи правомірність застосування до відповідача фінансових санкцій на підставі п. 5 ч. 9 ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", яка втратила чинність, посилалася на абзац 6 пункту 7 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", яким передбачено, що на період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.
Суд визнає такі доводи неспроможними, виходячи з того, що вказана норма зберігає за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування (у тому числі Пенсійним фондом України) контролюючі повноваження, якими вони були наділені до 01.01.11, однак лише щодо страхувальників, які мають заборгованість із сплати страхових внесків та сум штрафних санкцій, які нараховані та/або не сплачені у період до 1 січня 2011 року, але не передбачає можливості нарахування штрафних санкцій за порушення, виявлені після 01.01.11 на підставі норми закону, яка втратила чинності.
Суд враховує, що відповідач, не отримавши рішення про застосування фінансових санкцій №634 від 12.04.11, не мав можливості оскаржити його у встановленому порядку, а відтак, сума штрафу у розмірі 510 грн., яка є предметом стягнення, не є узгодженою
За таких обставин, враховуючи те, що позивачем притягнуто відповідача до відповідальності на підставі норм, що втратили чинність, суд дійшов до висновку про необґрунтованість вимог адміністративного позову та відмову у його задоволенні.
Судові витрати сторонами у справі не понесені.
Керуючись ст.ст. 11, 71, 86, 94, 158 - 162, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні адміністративного позову відмовити.
Постанова суду набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 254 КАС України.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня отримання її копії апеляційної скарги, з одночасним надісланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду О.А. Черниш
Повний текст постанови складено 21.11.11.