Справа 22ц-3853 Головуючий у 1 інстанції Хмельницька Л.І.
Категорія 43 Доповідач Березкіна О.В.
14 травня 2012 року м. Донецьк
Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого Курило В.П., суддів Будулуци М.С., Березкіної О.В.
при секретарі Перепечаєнко К.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за позовом комунального комерційного підприємства Донецької міської Ради « Донецькміськтепломережа» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду міста Донецька від 13 грудня 2011 року,-
Рішенням Ленінського районного суду міста Донецька від 13 грудня 2011 року позов комунального комерційного підприємства Донецької міської Ради « Донецькміськтепломережа» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволений.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь комунального комерційного підприємства Донецької міської Ради « Донецьктепломережа» заборгованість за період з 01.05.2006 року по 30.09.2011 року у сумі 5784,86 грн., 3% річних в розмірі 550,56 грн., індекс інфляції в розмірі 2096,27 грн., а усього 8431 грн.
Не погодившись з рішенням суду ОСОБА_1 звернулась із апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати у зв»язку із порушенням норм матеріального права, та ухвалити нове рішення.
В обґрунтування своєї скарги відповідач ОСОБА_1 посилається на те, що суд безпідставно стягнув з нею суму боргу з урахуванням інфляційних та 3 % річних, оскільки це не передбачено діючим законодавством, та безпідставно не застосував строк позовної давності, про який було заявлено її представником.
В судовому засіданні представник відповідачки підтримав доводи апеляційної скарги, просив скасувати рішення суду та відмовити у позові.
Позивач в судове засідання не з»явився, що у відповідності до п.2 ст. 305 ЦПК України не перешкоджає розглядові справи.
Заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача, дослідивши матеріали цивільної справи та доводи апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи позовні вимоги підприємства, суд першої інстанції виходив з того, що сума боргу підтверджена розрахунком, а нарахування 3% річних та індексу інфляції передбачено ст. 625 ЦК України, яка розповсюджується на правовідносини з приводу послуг теплопостачання. Трирічний строк позовної давності не може бути застосований, оскільки відповідно до ч.2 ст. 264 ЦК України він переривався поданням до суду заяви про видачу судового наказу.
Апеляційний суд погоджується з такими висновками суду першої інстанції.
Так, судом встановлено, що у сторін виникли правовідносини з приводу постачання теплової енергії, які регулюються ст. 150-156 ЖК України та Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року N 630 (далі - Правила).
Згідно з п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 є власником квартири по АДРЕСА_1 і є споживачем послуг теплопостачання, які надаються позивачем.
Згідно розрахунку, наданому позивачем, у зв»язку із нерегулярною та несвоєчасною сплатою наданих послуг, у відповідачки утворилась заборгованість за послуги теплопостачання за період часу з 01.05.2006 року по 30.09.2011 року в сумі 5784,86 грн., які підлягають стягненню з відповідачки.
Оскільки договором про надання послуг теплопостачання передбачена плата за послуги теплопостачання, то це є грошовим зобов»язанням.
Згідно із ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов»язання, на вимогу кредитора зобов»язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже, на правовідносини сторін поширюється дія ч.2 ст.625 ЦК України як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов»язання, тому доводи апеляційної скарги в цій частині є необґрунтованими.
Також є неспроможними доводи апеляційної скарги про незастосування судом першої інстанції строку позовної давності, оскільки його перебіг переривався поданням до суду заяви про видачу судового наказу та періодичною оплатою за послуги теплопостачання, що вбачається із розрахунку боргу, і свідчить про визнання відповідачкою боргу.
Таким чином, при встановленні зазначених фактів і постановленні рішення судом не було порушено норм процесуального права та правильно застосовано норми матеріального права.
Доводи апеляційної скарги необгрунтовані і не спростовують висновків суду.
У відповідності до ч.1 ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст.303-315 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 -відхилити.
Рішення Ленінського районного суду міста Донецька від 13 грудня 2011 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Касаційна скарга може бути подана безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили цією ухвалою.
Судді: