Справа 22ц-590/4927/12 Головуючий у 1 інстанції Шеіна Л.Д.
Категорія 32 Доповідач Березкіна О.В.
14 травня 2012 року м. Донецьк
Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого судді - Курило В.П., суддів Березкіної О.В., Будулуци М.С.
при секретарі Перепечаєнко К.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в місті Жданівка Донецької області, Публічного акціонерного товариства « Донбаська топливно-енергетична компанія шахта Комсомолець Донбасу» про відшкодування моральної шкоди
за апеляційною скаргою Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в місті Жданівка Донецької області та Публічного акціонерного товариства « Донбаська топливно-енергетична компанія шахта Комсомолець Донбасу» на рішення Жданівського міського суду Донецької області від 23 березня 2012 року,-
Рішенням Жданівського міського суду Донецької області від 23 березня 2012 року позовні вимоги ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в місті Жданівка Донецької області, Публічного акціонерного товариства « Донбаська топливно-енергетична компанія шахта Комсомолець Донбасу» про відшкодування моральної шкоди задоволені частково.
Стягнуто з Публічного акціонерного товариства « Донбаська топливно-енергетична компанія шахта Комсомолець Донбасу» на користь ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди 12 000 грв. та 107,30 грн. судового збору.
Стягнуто з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в місті Жданівка Донецької області на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 8000 грн.
В апеляційній скарзі Публічне акціонерне товариство « ДТЕК шахта Комсомолець Донбасу» та Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в місті Жданівка Донецької області просять скасувати рішення Жданівського міського суду Донецької області від 23 березня 2012 року у зв»язку із порушенням норм процесуального та матеріального права та постановити нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
В обґрунтування своїх скарг апелянти посилаються на те, що при винесені рішення, суд не врахував, що що позивач не підтвердив наявну моральну шкоду висновком МСЕК, не встановив наявність причинного зв»язку між шкодою позивачу і діями заподіювача. Також суд не звернув увагу на те, що з 1 січня 2008 року законодавчо скасовано відшкодування моральної шкоди, завданої працівникові при виконанні ним трудових обов»язків.
Крім того, в обґрунтування своєї скарги Фонд посилається на те, що моральна шкода підлягає стягненню з підприємства, а не з Фонду, а підприємство вважає, що моральна шкода підлягає відшкодуванню Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві.
В судовому засіданні представник відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в місті Жданівка підтримав доводи апеляційної скарги, просив рішення суду скасувати та відмовити ОСОБА_1 у позові.
Позивач та ПАТ « ДТЕК шахта Комсомолець Донбасу» в судове засідання не з»явились, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином телефонограмами, зареєстрованими в журналі телефонограм за № 3890, що у відповідності до ч.2 ст. 305 ЦПК України не перешкоджає розглядові справи.
Заслухавши суддю-доповідача, представника відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в місті Жданівка, дослідивши матеріали цивільної справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що вперше висновком МСЕК 40% втрати професійної працездатності позивачу було встановлено 27.07.2001 року за травмою 2000 року, коли обов»язок по відшкодуванню моральної шкоди працівнику було покладено на Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві. Оскільки на час встановлення 40 % втрати професійної працездатності за професійним захворюванням, висновком МСЕК від 13 грудня 2007 року обов»язок по відшкодуванню моральної шкоди працівникові було покладено на роботодавця, суд першої інстанції обгрунтовано стягнув і з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в місті Жданівка, і з ПАТ « ДТЕК шахта « Комсомолець Донбасу» моральну шкоду відповідно ступеню втрати професійної працездатності.
Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції.
Судом першої інстанції встановлено, що тривалий час позивач працював на підземних роботах на підприємствах вугільної промисловості, а саме з 1977 року, останнє місто роботи - ПАТ « ДТЕК шахта « Комсомолець Донбасу»
20 червня 2000 року під час виконання трудових обов»язків з ним стався нещасний випадок, внаслідок якого він отримав трудове каліцтво.
Висновком МСЕК від 27.07.2001 року позивачу вперше з переоглядом встановлено 40% втрати професійної працездатності у зв»язку із трудовим каліцтвом 2000 року, а 8.10.2002 року 25 % втрати професійної працездатності за означеною травмою встановлено безстроково.
Висновком МСЕК від 13 грудня 2007 року позивачу за сукупністю встановлено 65 % втрати професійної працездатності, з яких підтверджено 25% за трудове каліцтво 2000 року, та вперше встановлено 40% втрати професійної працездатності за професійним захворюванням.
Згідно із ст. 58 Конституції України, Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, тому дія п. 22 ст. 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», яким зупинено на 2007 рік дію абз. 4 ст. 1, підп. «є» п. 1 ч. 1 ст. 21, ч. 3 ст. 28 та ч. 3 ст. 34 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» у частині відшкодування моральної шкоди застрахованим і членам їх сімей, на правовідносини сторін в частині спору про відшкодування моральної шкоди за травму 2000 року, внаслідок якої позивачу вперше 27.07.2001 року встановлено 40 % втрати професійної працездатності, не поширюється.
З тих самих підстав не поширюється на правовідносини сторін дія Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23 лютого 2007 року № 717-V у частині відшкодування моральної шкоди застрахованим і членам їх сімей, оскільки право на відшкодування моральної шкоди за означену травму у позивача виникло ще до набрання законної чинності означеним законом, тобто, у липні 2001 року, коли діяла редакція Закону, який передбачав відшкодування моральної шкоди Фондом соціального страхування.
Відповідно з ч.2 ст.153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.
Тому, вирішуючи спір, суд також обґрунтовано послався на вимоги ст. 237-1 КЗпП України, якою передбачено право на відшкодування моральної шкоди працівнику власником або уповноваженим ним органом.
Конституційний Суд України своїм рішенням № 20-рп/2008 від 8 жовтня 2008 року по справі № 1-32/2008 визначив, що положеннями пункту 1, абзацу третього пункту 5, пункту 9, абзацу третього пункту 10, пункту 11 розділу 1 Закону № 717-V скасовано право застрахованих громадян, що потерпіли на виробництві від нещасного випадку або професійного захворювання, на відшкодування моральної шкоди за рахунок Фонду, яке вони мали відповідно до приписів первинної редакції Закону № 1105-X1V. Проте Конституційний Суд України вважає, що саме право цих громадян на відшкодування моральної шкоди не порушено, оскільки статтею 1167 ЦК України та ст. 237-1 КЗПП України їм надано право відшкодувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого ним органу ( роботодавця).
Відповідно до рішення Конституційного Суду України № 1-рп/2004 від 27 січня 2004 року за наявності у потерпілого стійкої втрати професійної працездатності висновок МСЕК про факт спричинення моральної шкоди не потребується.
За таких обставин суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про обов»язок Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань та ПАТ «ДТЕК шахта « Комсомолець Донбасу» відшкодувати позивачу заподіяну каліцтвом та професійним захворюванням моральну шкоду.
Визначаючи розмір суми, що підлягає стягненню на відшкодування моральної шкоди з кожного з відповідачів, суд урахував конкретні обставини справи, характер та ступінь моральних страждань позивача, перебування останньої на лікуванні у зв'язку з отриманою на виробництві травмою та професійним захворюванням, порушення нормального укладу життя, й з дотриманням вимог розумності та справедливості визначив таке відшкодування в розмірі 8 000 грн. та 12 000 грн. відповідно.
При встановленні зазначених фактів і постановленні рішення судом не було порушено норм процесуального права та правильно застосовано норми матеріального права.
Доводи апеляційної скарги необгрутовані і не спростовують висновків суду.
У відповідності до ч.1 ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст.303-315 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційні скарги Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в місті Жданівка Донецької області та Публічного акціонерного товариства « Донбаська топливно-енергетична компанія шахта Комсомолець Донбасу»- відхилити.
Рішення Жданівського міського суду Донецької області від 23 березня 2012 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Касаційна скарга може бути подана безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили цією ухвалою.
Судді: