Справа 22ц-0590/5620/2012 Головуючий у 1 інстанції Петунін І.В.
Категорія 32 Доповідач Березкіна О.В.
14 травня 2012 року м. Донецьк
Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого судді - Курило В.П., суддів Березкіної О.В., Будулуци М.С.
при секретарі Перепечаєнко К.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Димитров про відшкодування моральної шкоди
за апеляційною скаргою відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Димитров на рішення Димитровського міського суду Донецької області від 10 квітня 2012 року,-
Рішенням Димитровського міського суду Донецької області від 10 квітня 2012 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені частково.
Стягнуто з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Димитров на користь ОСОБА_1 заподіяну ушкодженням здоров»я моральну шкоду у сумі 14 000 грн.
Не погодившись з рішенням суду, відділення Фонду звернулось із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду у зв»язку із порушенням норм процесуального та матеріального права та постановити нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
В обґрунтування своєї скарги апелянт посилається на те, що позивач не підтвердив наявну моральну шкоду висновком МСЕК, не встановив наявність причинного зв»язку між шкодою позивачу і діями заподіювача. Також суд не звернув увагу на те, що з 1 січня 2008 року скасовано норму закону про відшкодування моральної шкоди, завданої працівникові при виконанні ним трудових обов»язків з Фонду соціального страхування. За таких обставин моральна шкода підлягає стягненню з підприємства, а не з Фонду.
Сторони, які належним чином повідомлялись про час та місце розгляду справи в судове засідання не з»явились, що у відповідності до ч.2 ст. 305 ЦПК України не перешкоджає розглядові справи.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали цивільної справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що висновком МСЕК від 26.02.2003 року ОСОБА_1 вперше встановлено 45% втрати професійної працездатності безстроково у зв»язку із професійним захворюванням - хронічною вертеброгенною поперековою крестцовою радікулопатієюї, у зв'язку з чим право на відшкодування моральної шкоди виникло у нього саме з цього часу, оскільки на час виникнення у позивача права на відшкодування моральної шкоди, діяла відповідна правова норма.
Апеляційний суд погоджується з такими висновками суду першої інстанції.
Згідно із ст. 58 Конституції України, Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, тому дія п. 22 ст. 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», яким зупинено на 2007 рік дію абз. 4 ст. 1, підп. «є» п. 1 ч. 1 ст. 21, ч. 3 ст. 28 та ч. 3 ст. 34 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» у частині відшкодування моральної шкоди застрахованим і членам їх сімей, на правовідносини сторін не поширюється.
З тих самих підстав не поширюється на правовідносини сторін дія Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23 лютого 2007 року № 717-V у частині відшкодування моральної шкоди застрахованим і членам їх сімей, оскільки право на відшкодування моральної шкоди у позивача виникло ще до набрання законної чинності означеним законом, тобто, у 2003 році, коли діяла редакція Закону, який передбачав відшкодування моральної шкоди Фондом соціального страхування.
Відповідно до рішення Конституційного Суду України № 1-рп/2004 від 27 січня 2004 року за наявності у потерпілого стійкої втрати професійної працездатності висновок МСЕК про факт спричинення моральної шкоди не потребується.
За таких обставин суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про відсутність необхідності встановлення факту заподіяння моральної шкоди висновком МСЕК і проведення експертизи з цього питання.
Визначаючи розмір суми, що підлягає стягненню на відшкодування моральної шкоди, суд урахував конкретні обставини справи, характер та ступінь моральних страждань позивача, перебування останньої на лікуванні у зв'язку з отриманим на виробництві професійним захворюванням, порушення нормального укладу життя й з дотриманням вимог розумності та справедливості визначив таке відшкодування в розмірі 14 000 грн.
Таким чином, при встановленні зазначених фактів і постановленні рішення судом не було порушено норм процесуального права та правильно застосовано норми матеріального права.
Доводи апеляційної скарги необгрунтовані і не спростовують висновків суду.
У відповідності до ч.1 ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст.303-315 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Димитров -відхилити.
Рішення Димитровського міського суду Донецької області від 10 квітня 2012 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Касаційна скарга може бути подана безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили цією ухвалою.
Судді: