Справа № 1 /0915/237/2011
Провадження № 11/0990/233/2012
Категорія ч. 2 ст. 286 КК України
Головуючий у 1 інстанції Струтинський Р.Р.
Суддя-доповідач Попович С.С.
25 квітня 2012 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі :
головуючого - судді Поповича С.С.
суддів : Іванів О.Й., Вилки С.С.
з участю : прокурора Шишко Є.А.
засудженого ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_2 на вирок Тисменицького районного суду від 01 березня 2012 року, -
Вказаним вироком ОСОБА_2,
ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженець та житель АДРЕСА_1, раніше не судимий, громадянин України
визнаний винуватим та засуджений за ч. 2 ст. 286 КК України на три роки позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на три роки.
Запобіжний захід змінено з підписки про невиїзд на тримання під вартою.
Повністю задоволено цивільний позов потерпілої, стягнуто в її користь 74 956 грн. у відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
За вироком суду ОСОБА_2 засуджено за те, що він, керуючи транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, порушив правила безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, внаслідок чого спричинив смерть потерпілого ОСОБА_3.
І, зокрема, за те, що 20 серпня 2010 року біля 06 год. 30 хв., перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння та керуючи автомобілем марки ВАЗ -21011, д. н. з. НОМЕР_1, котрий перебував у технічно несправному стані, рухаючись проїзною частиною вул. Шевченка, що у с. Радча Тисменицького району, у напрямку м. Івано-Франківськ, не дотримавшись п. 2.3., п. 2.9., п. 12.1., п. 12.3., п. 31.4., п.31.4.1., п. 31.4.5. Правил дорожнього руху України вчинив наїзд на велосипедиста ОСОБА_3 котрий від отриманих травм помер.
В поданій апеляції ОСОБА_2, не оспорюючи кваліфікації своїх дій, просить зменшити суму присуджену у відшкодування моральної шкоди та призначити покарання не пов»язане з позбавленням волі. Мотивує свою позицію тим, що суд в достатній мірі не врахував усіх пом'якшуючих відповідальність обставин, зокрема ступінь вини та майновий стан. А призначаючи покарання не дотримався вимог ст. 65 КК України і не врахував дані про його особу та обставини, що пом'якшують покарання.
Заслухавши доповідь судді, пояснення засудженого ОСОБА_2, який підтримав подану апеляцію і просив вирок суду змінити, зменшивши розмір суми у відшкодування моральної шкоди та призначити покарання не пов'язане з позбавленням волі, прокурора який заперечив подану апеляцію і вважав вирок суду законним та обгрунтованим, просив залишити його без змін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція не підлягає до задоволення.
Згідно ст. 323 КПК України вирок суду повинен бути законним і обґрунтованим. Суд обґрунтовує вирок лише на тих доказах, які були розглянуті в судовому засіданні та оцінює їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Встановлені судом першої інстанції фактичні обставини скоєного ОСОБА_2 грунтуються на сукупності зібраних у справі та належно досліджених доказах. Кваліфікація його дій за ст. 286 ч. 2 КК України є правильною і в апеляції не оспорюється.
Відповідно до змісту ст. 365 КПК України вирок суду першої інстанції перевіряється апеляційним судом в межах апеляції. Висновки суду щодо фактичних обставин, які не оспорювалися і стосовно яких відповідно до вимог ч. 3 ст. 299 і ст. 301-1 цього Кодексу докази не досліджувалися, не перевіряються.
Ст. 299 ч. 3 КПК України передбачає, що суд вправі, якщо проти цього не заперечують учасники судового розгляду, визнати недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи та розміру цивільного позову, які ніким не оспорюються. А як підтверджують матеріали справи, по справі було проведено судове слідство саме в такому порядку. Засуджений цивільний позов визнав повністю. Якщо ж дослідження доказів було проведено у вказаному порядку, то, відповідно, в частині зміни вироку та зменшення суми у відшкодування моральної шкоди, апеляція задоволенню не підлягає.
Відповідно до ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для виправлення та попередження нових злочинів, а згідно ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.
Призначаючи засудженому покарання суд врахував, як зазначено у вироку, і обтяжуючу відповідальність обставину - перебування засудженого на час вчинення протиправних дій в стані алкогольного сп»яніння, і врахував дані про його особу, а також пом»якшуючі відповідальність, в тому числі і ті на які посилається в апеляції засуджений.
А тому колегія суддів не вбачає підстав для пом»якшення призначеного судом покарання та призначення покарання не пов»язаного з позбавленням волі, як про це просить апелянт.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 365, 366 КПК, колегія суддів, -
Апеляцію засудженого ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок Тисменицького районного суду від 01 березня 2012 року щодо нього - без змін.
На ухвалу протягом трьох місяців з часу її проголошення може бути подано касаційну скаргу до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
------------------------------ --------------------------------- ----------------------------
С. С. Попович О.Й. Іванів С.С. Вилка