Справа №22ц - 0590/3933/12 Головуючий у 1 інстанції: Лаптєв В.М.
Категорія: 49 Доповідач: Краснощокова Н.С.
11 квітня 2012р. Апеляційний суд Донецької області у складі:
головуючого: Краснощокової Н.С.
суддів: Никифоряка Л.П., Безрученко Ю.О.
при секретарі: Зоріковій О.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Донецьку апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 14 лютого 2012р. у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, відділу державної реєстрації актів цивільного стану по м. Слов'янську про встановлення факту батьківства, за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні майном і виселення,
У жовтні 2011р. ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1, відділу РАЦС м. Слов'янська про встановлення факту батьківства. Посилалась на те, що ІНФОРМАЦІЯ_2. помер її батько ОСОБА_3, після його смерті відкрилась спадщина, що складається з квартири за адресою: АДРЕСА_1. Вона звернулась у нотаріальну контору за оформленням спадкових прав, однак, їй було відмовлено, оскільки у її свідоцтві про народження батьком записаний ОСОБА_4. З 1980р. ОСОБА_3 проживав однією сім'єю з її матір'ю ОСОБА_5, вони проживали однією сім'єю як чоловік та жінка, вели спільне господарство, ІНФОРМАЦІЯ_3. у них народилась дочка - позивачка. ОСОБА_3 визнавав своє батьківство, називав її дочкою, вона називала його батьком, він утримував її, займався її вихованням, турбувався про її здоров'я, відвідував школу, де вона навчалась. Просила встановити факт батьківства ОСОБА_3 відносно неї та зобов'язати відділ РАГС м. Слов'янська внести відповідні зміни в актовий запис про її народження.
У листопаді 2011р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні майном та виселення. Посилався на те, що він є власником 1/8 частки квартири АДРЕСА_1 у м. Слов'янську, яку успадкував після смерті матері, та оформляє документи в порядку спадкування на іншу частину квартири після смерті брата ОСОБА_3. У квартирі ніхто не зареєстрований, але в ній проживає без жодних правових підстав ОСОБА_2 Просив зобов'язати відповідачку припинити чинити йому перешкоди у користуванні 1/8 часткою квартири та виселити її із вказаної квартири без надання іншого жилого приміщення.
Ухвалою Слов'янського міськрайонного суду від 18 листопада 2011р. вказані позови об'єднані в одне провадження.
Рішенням Слов'янського міськрайонного Донецької області від 14 лютого 2012р. у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено, позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено, встановлено факт батьківства в тому, що ОСОБА_3 є її батьком. Зобов'язано відділ реєстрації актів цивільного стану у м. Слов'янську внести до актового запису про народження ОСОБА_2 відомості про її батька - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, прізвище, ім'я, по батькові позивачки записати ОСОБА_6. Стягнено з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати в сумі 38,50 грн.
У апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні ОСОБА_2 та задовольнити його позов. Посилається на порушення судоми вимог матеріального і процесуального закону. Зокрема, зазначає, що задовольняючи позов ОСОБА_2 суд послався на рішення Слов'янського міськрайонного суду від 22 липня 2011р. у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про виключення відомостей про особу, як батька дитини з актового запису про її народження, яким встановлено, що біологічним батьком ОСОБА_2 є ОСОБА_3 У даний час він подав апеляційну скаргу на це рішення, оскільки відсутність кровного споріднення між особами не була доведена належними і допустимими доказами, суд керувався виключно показаннями свідків. При ухваленні рішення у даній справі суд взяв до уваги показання одного свідка, фотокартки та судове рішення, на яке він подав апеляційну скаргу, тобто позивачка не довела належними і допустимими доказами факт батьківства ОСОБА_3 Відмовляючи у задоволенні його позову суд виходив із того, що ОСОБА_2 мешкає в квартирі на законних підставах, бо є членом родини померлого ОСОБА_3, якому належала ця квартира. Однак, квартира належала не лише ОСОБА_3, а і їх матері. Позивачка не довела, що вона спільно проживала із ОСОБА_3, була пов'язана з ним спільним побутом, мали взаємні права і обов'язки, ці обставини взагалі не з'ясовувались в судовому засіданні. Відмовляючи у задоволенні його позову суд не врахував, що на момент розгляду справи він є власником частки квартири, а ОСОБА_2 не має прав на квартиру, не несе витрати на її утримання.
В засіданні апеляційного суду відповідач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_7 підтримували апеляційну скаргу та наполягали на її задоволенні, представник позивачки ОСОБА_2 - ОСОБА_8 проти скарги заперечувала та просила рішення залишити без зміни.
Заслухавши доповідача, пояснення відповідача ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_7, представника позивача ОСОБА_8, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи позовні вимоги про встановлення факту батьківства ОСОБА_3 відносно позивачки суд керувався ст. 130 СК України та виходив із того, що цей факт підтверджений показаннями свідків, фотознімками, а також рішенням Слов'янського міськрайонного суду від 22 липня 2011р.
Однак, суд не врахував роз'яснення, надані постановою Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006р. №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», надані у пунктах 1, 3, зокрема, про те, що за загальним правилом дії законів та інших нормативно-правових актів у часі (ч. 1 ст. 58 Конституції України) норми Сімейного кодексу України (далі - СК) застосовуються до сімейних відносин, які виникли після набрання ним чинності, тобто не раніше 1 січня 2004 р. До сімейних відносин, які вже існували на зазначену дату, норми СК застосовуються в частині лише тих прав і обов'язків, що виникли після набрання ним чинності. Ці права й обов'язки визначаються на підставах, передбачених СК. Оскільки підстави для визнання батьківства за рішенням суду, зазначені у ст. 128 СК, істотно відрізняються від підстав його встановлення, передбачених у ст. 53 КпШС, суди, вирішуючи питання про те, якою нормою слід керуватися при розгляді справ цієї категорії, повинні виходити з дати народження дитини. Так, при розгляді справ про встановлення батьківства щодо дитини, яка народилася до 1 січня 2004 р., необхідно застосовувати відповідні норми КпШС, беручи до уваги всі докази, що достовірно підтверджують визнання відповідачем батьківства, в їх сукупності, зокрема, спільне проживання й ведення спільного господарства відповідачем та матір'ю дитини до її народження, спільне виховання або утримання ними дитини. Справи про визн ання батьківства щодо дитини, яка народилася не раніше 1 січня 2004 р., суд має вирішувати відповідно до норм СК, зокрема ч. 2 ст. 128, на підставі будь-яких доказів, що засвідчують походження дитини від певної особи й зібрані з дотриманням норм цивільного процесуального законодавства.
Позивачка народилась ІНФОРМАЦІЯ_3., до набуття чинності Сімейним Кодексам України, тому ст.130 СК України до правовідносин щодо визнання ОСОБА_3 її батьком застосована бути не може.
Згідно із ст. 53 КЗпШС України походження дитини від батьків, які не перебувають між собою в шлюбі, встановлюється шляхом подачі спільної заяви батьком і матір'ю дитини в державні органи реєстрації актів громадянського стану. В разі народження дитини у батьків, які не перебувають у шлюбі, при відсутності спільної заяви батьків батьківство може бути встановлене в судовому порядку за заявою одного з батьків або опікуна (піклувальника) дитини, особи, на утриманні якої знаходиться дитина, а також самої дитини після досягнення нею повноліття. При встановленні батьківства суд бере до уваги спільне проживання та ведення спільного господарства матір'ю дитини і відповідачем до народження дитини, або спільне виховання чи утримання ними дитини, або докази, що з достовірністю підтверджують визнання відповідачем батьківства.
Позивачка у позові посилалась на те, що ОСОБА_3 та її мати ОСОБА_5 жили однією сім'єю без реєстрації шлюбу та вели спільне господарство, однак, доказів на підтвердження цього не надала.
Так, в суді першої інстанції були допитані п'ять свідків, із них один свідок ОСОБА_9 - двоюрідна сестра ОСОБА_3 пояснила, що ОСОБА_3 зустрічався з ОСОБА_5, згодом їй стало відомо, що в них народилась дитина, дівчинку назвали ОСОБА_2, вона постійно проводила вихідні та канікули з бабусею і її вважали онукою. Свідки ОСОБА_10 та ОСОБА_11 показали, що дітей у ОСОБА_3 не було, а свідки ОСОБА_12 та ОСОБА_13 показали, що ОСОБА_3 казав їм, що ОСОБА_2 - це дочка ОСОБА_5, з якою він зустрічався.
Суд у рішенні вказав, що допитані в суді свідки підтвердили той факт, що ОСОБА_3 є батьком позивачки ОСОБА_2, у той час, як четверо з п'яти свідків такого факту не підтвердили.
Також суд послався на рішення Слов'янського міськрайонного суду від 22 липня 2011р., зазначивши, що ним встановлено, що біологічним батьком ОСОБА_2 є ОСОБА_3
Однак, із копії вказаного рішення вбачається, що судом розглядалась справа за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про визнання недійсними відомостей про батьківство позивача відносно відповідачки, питання про встановлення батьківства ОСОБА_3 щодо ОСОБА_2 не вирішувалось. Крім того, рішенням апеляційного суду Донецької області від 22 березня 2012р. вказане рішення Слов'янського міськрайонного суду від 22 липня 2011р. скасоване за апеляційною скаргою ОСОБА_1 та у задоволенні позову ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про визнання недійсними відомостей про батьківство відмовлено.
Таким чином, з врахуванням того, що батьком ОСОБА_2 записаний ОСОБА_4, встановлення факту батьківства ОСОБА_3 щодо ОСОБА_2 неможливе. Суд не врахував, що у разі, коли батьком дитини записано конкретну особу, вимоги про встановлення батьківства мають розглядатися лише одночасно з вимогами про вилучення відомостей про батька із актового запису про народження дитини, яким підтверджувалось інше її походження.
Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виселення суд виходив із того, що ОСОБА_2 проживає у квартирі АДРЕСА_1 у м. Слов'янську на законних підставах, оскільки є членом родини ОСОБА_3, якому належала ця квартира, а ОСОБА_1 є власником ? частини зазначеної квартири, між ним та ОСОБА_2 існують стійкі неприязні відносини, а статті 386 та 391 ЦК України, на які послався ОСОБА_1 не передбачають захисту прав шляхом виселення.
З вказаним висновком суду погодитись неможливо, оскільки він зроблений з порушенням вимог матеріального та процесуального закону.
Оскільки ОСОБА_2 є дочкою ОСОБА_4 для визнання того факту, що вона є членом сім'ї ОСОБА_3 необхідно надати докази спільного проживання та ведення спільного господарства відповідно до ст. 64 ЖК України. Таких доказів позивачкою у даній справі не надано.
Однак, підстав для усунення перешкод ОСОБА_1 у користуванні квартирою шляхом виселення ОСОБА_2 на даний час немає.
Так, із свідоцтва про право власності на житло від 23.06.1998р. вбачається, що квартира АДРЕСА_1 належить на праві спільної власності у рівних долях ОСОБА_14 та ОСОБА_3.
Згідно з свідоцтвом про право на спадщину за законом від 29.06.2011р. після смерті ОСОБА_14, що померла ІНФОРМАЦІЯ_4. спадкоємцями її майна є ОСОБА_1 на ? частку спадщини, що складається із ? частки квартири АДРЕСА_1, на ? частки спадщини свідоцтво про право власності на спадщину за заповітом видано 29 червня 2010р. ОСОБА_3.
Таким чином, ОСОБА_1 на час розгляду справи є власником 1/8 частини квартири, його право власності на цю частку зареєстроване в БТІ м. Слов'янська.
7/8 частин квартири належать ОСОБА_3, що помер ІНФОРМАЦІЯ_2., після його смерті відкрилась спадщина на це майно, із заявами про прийняття якої звернулись ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ( а.с.50), спадщина не оформлена у зв'язку із розглядом даного спору.
В квартирі на час розгляду спору немає зареєстрованих осіб. ОСОБА_2 була зареєстрована у цій квартирі з 18.08.1999р. по 17.06.2008р. (а.с.42), з 17.06.2008р. зареєстрована у гуртожитку за адресою: АДРЕСА_3.
Встановлено, що ОСОБА_2 проживає у квартирі із згоди колишніх власників квартири - ОСОБА_14 та ОСОБА_3.
ОСОБА_1 не надав доказів того, що ОСОБА_2 чинить йому перешкоди у користуванні 1/8 часткою квартири.
На час розгляду справи право власності на 7/8 частин квартири не оформлене після смерті колишнього власника ОСОБА_3
За вказаних обставин, підстав для усунення перешкод у користуванні ОСОБА_1 1/8 частиною квартири шляхом виселення позивачки немає.
Невідповідність висновків суду обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права є підставою для скасування рішення з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог сторін.
Керуючись ст.ст. 307, 309, 313 - 316 ЦПК України, Апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Слов'янського міськрайонного Донецької області від 14 лютого 2012р. скасувати.
У задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1, відділу державної реєстрації актів цивільного стану по м. Слов'янську про встановлення факту батьківства відмовити.
В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні майном і виселення відмовити.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржено протягом двадцяти днів з моменту проголошення до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ .
Судді: