Справа №22ц - 0590/5483 / 2012р. Головуючий у 1 інстанції: Ткачов О.М.
Категорія: 37 Доповідач: Краснощокова Н.С.
11 травня 2012р. Апеляційний суд Донецької області у складі:
головуючого судді: Краснощокової Н.С.
суддів: Никифоряка Л.П., Безрученко Ю.О.
при секретарі: Зоріковій О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Донецьку апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Краснолиманського міського суду Донецької області від 10 квітня 2012р. у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору дарування будинку та земельної ділянки, визнання недійсним заповіту на земельний пай, визнання права власності,
Рішенням Краснолиманського міського суду Донецької області від 10 квітня 2012р. у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
У апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позов у повному обсязі. Посилається на незаконність та необґрунтованість рішення, порушення норм матеріального і процесуального права, невідповідніст ь висновків суду обставинам справи. Зокрема, зазначає, що у рішенні суд невірно зазначив адресу майна, що було предметом спору та вказав, що будинок та земельна ділянка знаходяться у с. Іллічівка Краснолиманської міської ради Донецької області, у той час, як правильно - с. Іллічівка Криволукської сільської ради Краснолиманського району Донецької області. Проведеною у справі посмертною судовою психіатричною експертизою №46 від 11 квітня 2011р. було зроблено висновки про те, що на час підписання заповіту 2.10.2009р. та договору дарування будинку, земельної ділянки 1.12.2009р. ступінь вираження слабоумства позбавляла ОСОБА_3 здатності розуміти значення своїх дій та керувати ними. Однак, суд не прийняв до уваги висновки цієї експертизи та призначив повторну комісійну амбулаторну посмертну судово - психіатричну експертизу, на розгляд якої поставив ті ж питання. Повторною експертизою зроблені висновки про те, що померлий під час складення заповіту та укладення договору дарування міг розуміти значення своїх дій та керувати ними. Оскільки були проведені дві посмертні амбулаторні експертизи, які виставили практично один і той же діагноз, але зробили взаємовиключні висновки представниками позивача було заявлене клопотання про виклик в судове засідання експерта, однак, клопотання судом безпідставно не задоволено. Вважає, що в силу виставленого обома експертизами діагнозу померлий ніяк не міг розуміти значення своїх дій та керувати ними.
Суд першої інстанції при ухваленні рішення виходив із наступних встановлених ним обставин. 2.10.2009р. ОСОБА_3 склав заповіт на все своє майно на користь свого сина ОСОБА_2 - відповідача у справі. 1.12.2009р. ОСОБА_3 подарував ОСОБА_2 будинок та земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 Краснолиманського району Донецької області. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер. Із заявами про прийняття спадщини звернулись його син ОСОБА_2 та його онука третя особа у справі ОСОБА_4 За висновком посмертної судової психіатричної експертизи №46 від 12.04.2011р. ОСОБА_3. на час складення заповіту 02.10.2009 року та укладення договору дарування будинку та земельної ділянки 01.12.2009 року не міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. Відповідно до висновку повторної комісійної посмертної судово - психіатричної експертизи № 512а/ 46а/ 97а від 21.02.2012 року ОСОБА_3. на час складення заповіту 02.10.2009 року та укладення договору дарування будинку та земельної ділянки 01.12.2009 року міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. Суд прийняв до уваги висновки повторної експертизи, оскільки вони були зроблені після допиту всіх осіб, які спілкувались з померлим до і на час вчинення ним дій, дослідження всіх медичних документів і зроблені на підставі пояснень відповідних фахівців та відмовив у задоволенні позову.
В засіданні апеляційного суду представник позивача ОСОБА_5 підтримував апеляційну скаргу та наполягав на її задоволенні, представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_6 проти скарги заперечував та просив рішення залишити без зміни.
Заслухавши доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відмовляючи у задоволенні позову суд обґрунтовано виходив із встановлених у справі фактичних обставин та дотримався вимог матеріального і процесуального закону.
Так, позивач просив визнати недійсними заповіт його батька ОСОБА_7, посвідчений 2.10.2009р. та договір дарування від 1.12.2009р., за яким батько подарував відповідачу ОСОБА_2 жилий будинок та земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 Краснолиманського району Донецької області, посилаючись на те, що в момент укладення цих правочинів батько не усвідомлював значення своїх дій та не міг керувати ними.
Згідно з висновком повторної амбулаторної посмертної судово - психіатричної експертизи від 21.02.2012р. ОСОБА_3 в період підписання заповіту від 2.10.2009р. та підписання договору дарування від 1.12.2009р. за своїм психічним станом міг розуміти значення своїх дій та керувати ними.
Суд обґрунтовано не прийняв до уваги висновки акту амбулаторної посмертної судово - психіатричної експертизи № 46 від 12.04.2011 року, відповідно до яких ОСОБА_3 на час складення заповіту 02.10.2009 року та укладення договору дарування будинку та земельної ділянки 01.12.2009 року не міг усвідомлювати свої дії та керувати ними, оскільки вказані висновки були зроблені до допиту всіх осіб які спілкувались з померлим.
На розгляд повторної експертизи були передані показання свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, які лікували ОСОБА_3 та у зв'язку з цим спілкувались із ним, у сукупності з медичними документами комісією експертів був зроблений висновок про те, що ОСОБА_3 на час укладення та посвідчення угод розумів значення своїх дій та керував ними.
Доводи апеляційної скарги про те, що сам по собі діагноз свідчить про те, що ОСОБА_3 не міг розуміти значення своїх дій безпідставний, оскільки спростовується висновком комісії експертів. Посилання апелянта на те, що суд неправильно не прийняв до уваги висновок першої експертизи від 11 квітня 2011р. не може бути підставою для скасування рішення, оскільки суд правильно дав оцінку добутим доказам та надав перевагу повторній експертизі в сукупності з іншими доказами у справі.
За вказаних обставин, суд обґрунтовано визнав позов недоведеним та відмовив у його задоволенні.
Відповідно до ч.1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 307, 312, 313-315 ЦПК України, Апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Краснолиманського міського суду Донецької області від 10 квітня 2012р. залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Судді: