Справа №22ц - 0590/ 2450 / 2012р. Головуючий у 1 інстанції: Подколзін В.М.
Категорія: 24 Доповідач: Краснощокова Н.С.
14 березня 2012р. Апеляційний суд Донецької області у складі:
головуючого судді: Краснощокової Н.С.
суддів: Никифоряка Л.П., Безрученко Ю.О.
при секретарі: Зоріковій О.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Донецьку апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Єнакіївського міського суду Донецької області від 17 січня 2012р. у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про виселення з квартири без надання іншого жилого приміщення,
Рішенням Єнакіївського міського суду Донецької області від 17 січня 2012р. позов ОСОБА_5 задоволено, відповідачі виселені без надання іншого жилого приміщення із квартири АДРЕСА_1, з них стягнено на користь позивача судові витрати по 33, 46 грн. з кожного.
У апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду та направити справу на новий судовий розгляд. Посилається на незаконність та необґрунтованість рішення. Зокрема, зазначає, що 17 січня 2012р. вона подала у Єнакіївський міський суд позов до ОСОБА_2 про визнання спірної квартири об'єктом права спільної власності подружжя, розділ спільно нажитого майна та подала клопотання про зупинення провадження у даній справі, Однак, суд відмовив у задоволенні цього клопотання, хоч предметом спору є одне і те ж майно - квартира АДРЕСА_1 у м. Єнакієве. Суд прийняв до уваги показання свідка ОСОБА_6, але не прийняв до уваги показання інших свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, які пояснили, що квартира знаходилась у нежилому стані, позивач не здійснював догляд за своїм майном. Не прийняв суд до уваги того, що одна з відповідачів є матір'ю - одиночкою малолітньої дитини 2010р. народження та розглянув справу без участі органів опіки та піклування.
Суд першої інстанції при ухваленні рішення виходив із наступних встановлених ним обставин.
Квартира АДРЕСА_1 у м. Єнакієве належить п озивачу на праві особистої власності, що підтверджено свідоцтвом про право власності на житло № 967 від 1 березня 1994 року. Шлюб між позивачем та відповідачкою ОСОБА_1 укладено 22 вересня 1998р. та розірвано рішенням Єнакіївського міського суду від 25.10.2011р. Квартира належала позивачу ще до укладення шлюбу з відповідачкою в наслідок не може бути спільно нажитим у шлюбі майном. Відповідачі самовільно зайняли квартиру позивача та проживають у ній без реєстрації, відповідач ОСОБА_1 зареєстрована у АДРЕСА_2.Суд не прийняв до уваги пояснення позивачки та показання свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 про те, що позивач заборгував відповідачці грошову суму, внаслідок чого вона мала право зайняти квартиру, оскільки відповідачка мала можливість стягнути борг за рішенням суду, чим не скористалась. Також суд не прийняв до уваги посилання відповідачки про те, що вона здійснила ремонт в квартирі, оскільки вона діяла на свій розсуд.
В засіданні апеляційного суду відповідач ОСОБА_1 підтримувала апеляційну скаргу та наполягала на її задоволенні, позивач ОСОБА_2 проти скарги заперечував та просив рішення залишити без зміни.
Відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в засідання апеляційного суду не з'явились, подали заяви про розгляд справи у їх відсутності та про підтримання апеляційної скарги.
Заслухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Задовольняючи позов суд обґрунтовано виходив із встановлених у справі фактичних обставин та вимог діючого законодавства.
Так, судом встановлено, і це вбачається з матеріалів справи, що спірна квартира АДРЕСА_1 у м. Єнакієве належить позивачу на праві власності, що підтверджено свідоцтвом про право власності на житло від 1.03.1994р., право власності зареєстроване в КП «Єнакіївське міжміське бюро технічної інвентаризації».
Відповідач ОСОБА_1 та позивач перебували у зареєстрованому шлюбі з 22.09.1998р., шлюб розірвано рішенням суду від 25 жовтня 2011р.
Як зазначив у позові ОСОБА_2 він працював у Російській Федерації вахтовим методом, в період його відсутності та без його згоди відповідач з дочкою, її малолітнім сином та зятем вселились в його квартиру та проживають в ній без законних підстав, через що він сам не має можливості проживати у квартирі.
Рішенням Єнакіївського суду від 6 травня 2010р. було задоволено заяву ОСОБА_1 та визнано позивача померлим.
Рішенням цього суду від 8 вересня 2010р. за заявою позивача вказане рішення було скасоване відповідно до ст. 48 ЦК України.
Постановами про відмову у порушенні кримінальної справи від 21.07.2011р.та від 26.10.2011р. у порушенні кримінальної справи відносно відповідача ОСОБА_1 за ст. 190 КК України за заявою позивача відмовлено, рекомендовано звернутись до суду.
Відповідачі не зареєстровані у спірній квартирі, ОСОБА_1 19.04.2007р. виписана з адреси: АДРЕСА_4 в Харківську область, Зміївський район, с Бірки, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 зареєстровані у АДРЕСА_3.
Відповідач ОСОБА_1 не заперечувала, що вселилась в квартиру позивача без його згоди, оскільки від нього тривалий час не було відомостей, вона отримала рішення суду про визнання позивача померлим та вселилась до спірної квартири разом із своєю донькою, оскільки продала свою квартиру, щоб розрахуватись за борги позивача, в спірній квартирі вона зробила ремонт.
Встановивши, що відповідачі проживають в спірній квартирі, що належить позивачу на праві власності, без будь - яких правових підстав, суд обґрунтовано задовольнив позов та виселив їх без надання іншого жилого приміщення.
Доводи апеляційної скарги про те, що відповідач звернулась із позовом про визнання спірної квартири об'єктом права спільної сумісної власності не є підставою для скасування рішення, оскільки на час розгляду справи відсутнє рішення суду про визнання за відповідачкою права власності на спірну квартиру чи її частину. Саме по собі звернення відповідачки з вказаним позовом не спростовує висновків суду про самовільне зайняття відповідачами спірної квартири. Посилання апелянтом на те, що відповідач ОСОБА_3 є матір'ю - одиночкою малолітньої дитини також не може бути підставою для скасування рішення, оскільки ОСОБА_3 також проживає в спірній квартирі без законних підстав, зареєстрована у іншому жилому приміщенні.
Рішення суду відповідає встановленим у справі фактичним обставинам, ухвалене з дотриманням вимог матеріального і процесуального закону, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, у зв'язку з чим відсутні передбачені законом підстави для задоволення скарги та скасування рішення.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 313, 315 ЦПК України, Апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Єнакіївського міського суду Донецької області від 17 січня 2012р. залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з дня проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.
Судді: