Справа №22ц - 0590/ 3027 / 2012р. Головуючий у 1 інстанції: Грицаюк Н.М.
Категорія: 24 Доповідач: Краснощокова Н.С.
7 березня 2012р. Апеляційний суд Донецької області у складі:
головуючого судді: Краснощокової Н.С.
суддів: Никифоряка Л.П., Безрученко Ю.О.
при секретарі: Зоріковій О.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Донецьку апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Горлівськтепломережа» на рішення Центрально - Міського районного суду м. Горлівки Донецької області від 22 листопада 2011р. у справі за позовом Закритого акціонерного товариства «Горлівськтепломережа» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та пені за договором реструктуризації,
У липні 2009р. позивач звернувся до суду з даним позовом та просив стягнути з відповідача заборгованість за договором про реструктуризацію заборгованості, укладеним між ним та відповідачкою 7.02.2005р., згідно з яким відповідач взяла на себе зобов'язання сплатити заборгованість протягом 5 років та сплачувати поточні платежі, однак умови договору не виконала. Уточнивши позовні вимоги, позивач зменшив розмір позовних вимог та просив стягнути з відповідачки заборгованість в сумі 1116, 90 грн. та пеню 1, 62 грн..
Рішенням Центрально - Міського районного суду м. Горлівки Донецької області від 22 листопада 2011р. у задоволенні позову відмовлено.
У апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Посилається на те, що судом не враховано зменшення розміру позовних вимог з врахуванням рішення суду, що набуло чинності від 7.07.2004р. і в уточненому позові позивач просив стягнути суму за період з січня 2001р. по вересень 2002р. в сумі 1116, 90 грн., а також пеню в сумі 1, 62 грн. Відмовляючи у задоволенні позову суд невірно застосував строк позовної давності, до вимог про стягнення заборгованості за договором реструктуризації строк давності застосований бути не може. Строк дії договору реструктуризації закінчився 28 лютого 2010р., а з позовом про стягнення заборгованості позивач звернувся у травні 2009р., тому строк не пропущено.
Суд першої інстанції при ухваленні рішення виходив із наступних встановлених ним обставин. Відповідно до договору реструктуризації заборгованості за послуги з теплопостачання від 17.02.2005р., укладеного між сторонами, заборгованість за послуги з теплопостачання в сумі 2649,78 грн. утворилась станом на 1.07.2003р. Рішенням Центрально - Міського районного суду м. Горлівки Донецької області від 7.07.2004р. з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 стягнено борг за поставлену теплову енергію в розмірі 1061, 27 грн., при цьому в рішенні зазначено, що борг утворився за період з травня 1996р. по 1.12.2000р. в сумі 1616, 98 грн., але з урахуванням строку позовної давності позов задоволено частково, вказане рішення набуло чинності, та виконане у повному обсязі. Таким чином, сума заборгованості з відповідачки фактично стягувалась двічі - за рішенням суду та за договором реструктуризації, що є неприпустимим. З травня 2002р. будинок АДРЕСА_1 у м. Горлівка забезпечується тепловою енергією комунальним підприємством по теплопостачанню «Вуглик» Горлівської міської ради. Тому доводи позивача, про те, що заборгованість у сумі 1590, 13 грн. могла утворитись за період з 1.07.2003р. по 26.05.2009р. не відповідають дійсності.
В засіданні апеляційного суду представник позивача ОСОБА_4 підтримувала апеляційну скаргу та наполягала на її задоволенні, відповідач в засідання апеляційного суду не з'явилась, про час та місце розгляду справи повідомлена телефонограмою, подала заяву про розгляд справи у її відсутності.
Заслухавши доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що скарга підлягає задоволенню, а рішення суду скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову з наступних підстав.
Відмовляючи у задоволенні позову суд виходив із того, що оскільки заборгованість стягнена з відповідачки двічі - за рішенням суду від 7.07.2004р. та визначена договором про реструктуризацію, фактично допущене подвійне стягнення.
Однак, вказаний висновок суду не відповідає фактичним обставинам справи.
Так, у даній справі позивач звернувся з позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за договором реструктуризації заборгованості, укладеним між ним та відповідачкою 7.02.2005р., згідно з яким відповідач взяла на себе зобов'язання сплатити заборгованість протягом 5 років та сплачувати поточні платежі, однак умови договору не виконала. Уточнивши позов, позивач зменшив розмір заявлених вимог та просив стягнути з відповідачки з врахуванням рішення Центрально - Міського районного суду м. Горлівки від 7.07.2004 р., яким стягнено з відповідачів заборгованість в сумі 1061, 27 грн. суму несплаченої заборгованості у розмірі 1116, 90 грн. та пеню 1, 62 грн.
З договору реструктуризації заборгованості за послуги з теплопостачання від 17.02.2005р. , укладеного між позивачем та ОСОБА_1, вбачається, що сторони домовились про реструктуризацію боргу, що утворився станом на 1.07.2003р. в сумі 2649, 78 грн. на строк з 1.03.2005р. до 28.02.2010р., сума щомісячного платежу становить 24, 53 грн., обов'язковою умовою надання розстрочки є своєчасна оплата поточних платежів за теплову енергію.
Рішенням Центрально - Міського районного суду м. Горлівки від 7.07.2004 р. з стягнено з відповідачів заборгованість в сумі 1061, 27 грн. з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 стягнено солідарно заборгованість за опалення та гаряче водопостачання на користь ЗАТ «Горлівськтепломережа» в розмірі 1061, 27 грн., при цьому в рішенні зазначено, що борг утворився за період з 1 травня 1996р. по 1.12.2000р. в сумі 1616, 98 грн., позов задоволено частково з врахуванням строку позовної давності.
Згідно з довідкою КП «Уголек» з 5.11.2002р. ОСОБА_1, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 є споживачем теплової енергії, що подається цим підприємством.
Висновок суду про подвійне стягнення суми заборгованості не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки рішенням суду від 7.07.2004р. стягнено заборгованість станом з 1 травня 1996р. по 1.12.2000р. ( за цей час заборгованість становила 1616, 98 грн.).
Договором про реструктуризацію сторони домовились про розстрочення боргу, що виник станом на 1.07.2003р. в сумі 2649, 78 грн.
З 5.11.2002р. послуги з теплопостачання надає не позивач, а КП «Уголек».
Таким чином, заборгованість за період з 2.12.2000р. по 5.11.2002р. не була предметом розгляду у рішенні суду від 7.07.2004р., натомість сума, визначена, як заборгованість у договорі реструктуризації станом на 1.07.2003р. у розмірі 2649,78 грн. зменшена позивачем в уточненому позові та визначена в сумі 1116, 90 грн., і фактично, згідно з розрахунком заборгованості, наданим до уточненого позову є заборгованістю за період з 2.12.2000р. по 5.11.2002р.. Договір реструктуризації підписаний сторонами, не оспорений ніким із сторін та не скасований. За вказаних обставин, висновок суду про те, що допущене подвійне стягнення є невірним, тому рішення слід скасувати та позов задовольнити, у тому числі слід стягнути пеню в сумі 1, 62 грн., розрахунок якої приведено позивачем та понесені позивачем судові витрати.
Керуючись ст.ст. 307, 309, 313, 315 ЦПК України, Апеляційний суд
Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Горлівськтепломережа» задовольнити.
Рішення Центрально - Міського районного суду м. Горлівки Донецької області від 22 листопада 2011р. скасувати.
Позов Закритого акціонерного товариства «Горлівськтепломережа» задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Закритого акціонерного товариства «Горлівськтепломережа» заборгованість по платежах, встановлених договором реструктуризації №5093182 від 17.02.2005р. в сумі 1116, 90 грн. та пеню в сумі 1, 62 грн., а також понесені позивачем судові витрати в сумі 94, 10 грн.
Рішення набирає законної сили з дня проголошення та може бути оскаржене безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.
Судді: