Справа 22ц/0590/ 4491 Головуючий у 1 інстанції - Харченко О.П.
Категорія 53 Доповідач- Жданова В.С.
10 травня 2012 року м.Донецьк
Апеляційний суд Донецької області у складі:
головуючого Жданової В.С.
суддів Єлгазіної Л.П., Янчук Т.О.
при секретарі Кушек Н.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Донецьку апеляційну скаргу Артемівського Учбово-виробничого об»єднання «Зоря» на рішення Артемівського міськрайонного суду від 16 лютого 2012 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Учбово-виробничого об»єднання «Зоря» про стягнення невиплаченої заробітної плати, компенсації втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати , середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільнення та стягнення моральної шкоди,-
Рішенням Артемівського міськрайонного суду від 16 лютого 2012 року задоволені позовні вимоги ОСОБА_1 до Учбово-виробничого об»єднання «Зоря», з відповідача на користь позивача стягнуто заборгованість по заробітній платі в сумі 9495,24 грн ., компенсацію втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати в сумі 3480,35 грн. компенсацію середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 70048 грн, моральну шкоду - 500 грн.
В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просить рішення суду першої інстанції змінити, стягнути на користь позивача загальну заборгованість по заробітній платі у сумі 9702,81 грн. В обґрунтування доводів апеляційної скарги посилається на те, що надані позивачем довідки про розмір заборгованості є сфальсіфікованими, які видані попереднім керівництвом і не відповідають фактично відпрацьованому часу, оскільки ОСОБА_1 фактично не працював, перебував на роботі декілька годин на місяць, займався власною підприємницькою діяльністю. Вважає, що до неправильного вирішення спору також призвело те, що суд не задовольнив клопотання про відкладання розгляду справи на три місяці для проведення перерахунку неправомірно нарахованої суми.
В судове засідання відповідач не з»явився, надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.
При розгляді справи судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 працював на Артемівському Учбово- виробничому об»єднанні «Зоря» Українського товариства сліпих на посаді заступника генерального директора з комерційних питань з 04.12.2006 року по 3.07.2007 року , звільнений за власним бажанням. Згідно довідки на момент звільнення йому не виплачена заробітна плата в загальному розмірі 9495,24 грн. У зв»язку з невиплатою заробітної плати позивачу належить виплата компенсації у зв»язку з порушенням строків її виплати 3480,35 грн та виплата середнього заробітку за час затримки розрахунку за 1128 днів з розрахунку середньоденного заробітку 60,10 грн.
Заслухавши доповідь судді апеляційної інстанції, дослідивши матеріали цивільної справи , перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав .
Відповідно до ст.. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивач звільнився за власним бажанням 03.07.2007 року,на час звільнення нарахована заробітна плата за період січень 2007 - липень 2007 р.р. в загальній сумі 9495,24 грн. йому не була виплачена у зв»язку з чим на користь позивача належить стягнути компенсацію частини заробітної плати у зв»язку з порушенням строків її виплати , середній заробіток за час затримки розрахунку та моральну шкоду.
Такий висновок суду перебуває у відповідності до вимог діючого трудового законодавства.
Відповідно до ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, проводиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
Встановлено, що при звільненні позивача належна заробітна плата йому виплачена не була, що було підставою для звернення до суду.
Згідно з ч. 1 ст. 117 КЗпП в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу, за відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Відповідно п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року N 13 « Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» : Установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при непроведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.
У разі непроведення розрахунку у зв'язку із виникненням спору про розмір належних до виплати сум вимоги про відповідальність за затримку розрахунку підлягають задоволенню у повному обсязі, якщо спір вирішено на користь позивача або такого висновку дійде суд, що розглядає справу.
Вбачається , що розмір заборгованості по заробітній платі позивачу підтверджений довідкою за підписом генерального директора і головного бухгалтера, в якій зазначена заборгованість по місяцям. / а.с. 10 /. Середньоденний заробіток позивача 62,10 грн. визначений за два місяці, що передували звільненню / травень-червень 2007 р. /, загальний заробіток 1800,80 грн, 29 виходів. / а.с. 12/
Доводи апеляційної скарги про те, що вказані довідка є сфальсифікованими не можуть бути прийняті до уваги, оскільки будь-якими доказами не підтверджені. Твердження теперішнього керівництва про те, що виходи на роботу у табелях обліку робочого часу ОСОБА_1 проставлялись за наказом колишнього директора підприємства ОСОБА_2 не є належним доказом фіктивності вказаних документів.
Довідки про розмір заборгованості, розрахунок середньоденного заробітку / а.с. 11.12/ мають підписи генерального директора, головного бухгалтера, печатку. Розрахунок заборгованості визначений на підставі табелів обліку робочого часу, недостовірність яких не встановлена.
Заперечення відповідача щодо завищення позивачу відпрацьованого робочого часу, недостовірності визначеної суми ніякими доказами не спростовані, є припущенням, що відповідно до ч. 4 ст. 61 ЦПК України не може бути прийнято до уваги.
Посилання відповідача на важкий фінансовий стан підприємства, наявність кредиторської заборгованості як довід того, що визначені судом суми не повинні стягуватись з підприємства для трудової реабілітації інвалідів по зору, не ґрунтуються на вимогах закону, оскільки сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.
Також відсутні підстави для висновку, що між сторонами існував спір щодо розміру заборгованості, оскільки довідки про розмір заробітної плати, середній заробіток видані відповідачем , мають необхідні реквізити . Зміна керівника підприємства не є підставою для визнання недостовірними виданих за його підписом довідок.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору.
Керуючись ст. ст. 303,307, 308, 315 ЦПК України апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу Артемівського Учбово-виробничого об»єднання «Зоря» відхилити.
Рішення Артемівського міськрайонного суду від 16 лютого 2012 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили безпосередньо до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий:
Судді: