Справа №22ц - 491/2012р. Головуючий у 1 інстанції:Мінаєв І.М.
Категорія: 37 Доповідач: Краснощокова Н.С.
11 січня 2012р. Апеляційний суд Донецької області у складі:
головуючого судді: Краснощокової Н.С.
суддів: Никифоряка Л.П., Хейло Я.В.
при секретарі: Зоріковій О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Донецьку апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 25 листопада 2011р. у справі за позовом ОСОБА_1 до Олександрівської сільської ради Слов'янського району Донецької області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом,
У листопаді 2011р. ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Олександрівської сільської ради Слов'янського району Донецької області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом.
Посилалась на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1. помер її батько ОСОБА_2, спадкоємцем якого була її мати ОСОБА_3, яка прийняла спадщину, але не оформила спадкових прав. У склад спадщини увійшла Ѕ частина жилого будинку з господарськими та побутовими спорудами за адресою: АДРЕСА_1, друга частина цього будинку належала її матері. ІНФОРМАЦІЯ_2. померла її мати. Позивач, як спадкоємець першої черги за законом прийняла спадщину та отримала у нотаріальній конторі свідоцтво про право спадщини на будинок, у видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку нотаріус відмовив, оскільки земельна ділянка площею 0, 5313 га, на якій розташовано будинок, передана у власність її батьку ОСОБА_2, державний акт на право власності на цю земельну ділянку на ім'я матері не видавався. Посилаючись на ст. 1225 ЦК України, позивачка просила визнати за нею право власності на земельну ділянку, що належала її батьку та яку після його смерті успадкувала її мати.
Рішенням Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 25 листопада 2011р. у задоволенні позову відмовлено.
У апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення та ухвалити нове рішення, яким задовольнити її позов у повному обсязі, посилається на його незаконність, порушення судом вимог матеріального і процесуального права. Зокрема, зазначає, що підставою відмови у позові суд зазначив відсутність документів, які б підтверджували право власності спадкодавця - її матері на земельну ділянку, однак, саме у зв'язку з їх відсутністю вона і звернулась до суду з даним позовом. Судом не враховано вимоги ст. 1218 ЦК України, згідно з якою у склад спадщини входять всі права та обов'язки, які належали спадкодавцю і не припинились внаслідок його смерті.
В засіданні апеляційного суду представник позивачки ОСОБА_4 підтримував апеляційну скаргу та наполягав на її задоволенні. Від відповідача - Олександрівської сільської ради Слов'янського району Донецької області надійшло клопотання про розгляд справи без присутності його представника, відповідач підтримує вимоги позивачки та просить їх задовольнити.
Заслухавши доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що скарга підлягає задоволенню, а рішення суду скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову з наступних підстав.
Відмовляючи у задоволенні позову суд виходив із того, що позивачкою не надано документу щодо підтвердження права власності спадкодавця ОСОБА_3 на земельну ділянку, позовні вимоги позивачем не змінювались і не уточнювались.
Вказаний висновок суду не відповідає фактичним обставинам справи та вимогам матеріального і процесуального закону.
З матеріалів справи вбачається, що звертаючись із даним позовом на підставі ст. 1225 ЦК України ОСОБА_1 в його обґрунтування посилалась на те, що Ѕ частина будинку та земельна ділянка, на якій розташований будинок, була фактично успадкована після смерті її батька матір'ю. В свою чергу вона, позивачка, успадкувала цілий будинок та земельну ділянку після смерті матері, однак, нотаріусом не видано свідоцтво про право власності на земельну ділянку через відсутність правовстановлюючого документу на земельну ділянку на ім'я матері.
Оскільки підставою позову є фактичні обставини, що наведені у заяві, то зазначення позивачем конкретної правової норми на обґрунтування позову не є визначальним при вирішенні судом питання про те, яким законом слід керуватися при вирішенні спору.
З матеріалів справи вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_1. помер ОСОБА_2, батько позивачки, вказана обставина підтверджена копіями свідоцтва про народження позивачки, свідоцтва про укладення нею шлюбу та зміною прізвища на «Омельченко», свідоцтва про смерть.
Після його смерті залишилось спадкове майно у вигляді Ѕ частини житлового будинку з господарськими та побутовими будовами та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 та земельна ділянка, на якій розташований цей будинок, площею 0,5313 га., призначена для будівництва і обслуговування жилого будинку і господарчих будівель, ведення особистого підсобного господарства, що належала ОСОБА_2 на підставі Державного акту про право власності на землю, виданого 26 жовтня 1997р.
Майно ОСОБА_2 фактично успадкувала його дружина та мати позивачки ОСОБА_3, яка проживала у вказаному домоволодінні. Згідно з частиною 1 ст. 549 ЦК України 1963р. визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном. Фактичне прийняття спадщини ОСОБА_3 після смерті ОСОБА_2 не оспорюється відповідачем у справі - Олександрівською сільською радою, яка визнавала позов як в суді першої інстанції, так і в суді апеляційної інстанції, а також підтверджене свідоцтвом про право на спадщину за законом, виданим позивачці після смерті матері ОСОБА_3
Так, ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2., що підтверджено копією свідоцтва про смерть. Спадщину після її смерті прийняла позивачка - дочка померлої. 22 жовтня 2011р. державним нотаріусом Другої Слов'янської державної нотаріальної контори Донецької області позивачці видано свідоцтво про право на спадщину за законом, згідно з яким позивачка є спадкоємцем майна ОСОБА_3, що померла ІНФОРМАЦІЯ_2., спадщина складається з житлового будинку з господарськими та побутовими будовами та спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, Ѕ частка якого належала особисто спадкодавцю, а Ѕ частка належала ОСОБА_2, чоловіку спадкодавця, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1., спадкоємцем якого була його дружина ОСОБА_3, яка прийняла спадщину, але не оформила своїх спадкових прав, на підставі свідоцтва про право власності, виданого Слов'янським рай комунгоспом 10 листопада 1960 року, зареєстрованого в Слов'янському БТІ 12 листопада 1960 року і записаного в реєстрову книгу за № 1570/5, реєстраційний номер 34850028.
Таким чином, факт прийняття спадщини ОСОБА_3 після смерті чоловіка ОСОБА_5 встановлений вказаним свідоцтвом про право на спадщину за законом.
Згідно із ст. 548 ЦК України 1963р. прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини. Отже, оскільки ОСОБА_3 фактично прийняла спадщину після смерті свого чоловіка, але не оформила своїх спадкових прав, зокрема, не отримала правовстановлюючого документу про право власності на земельну ділянку та нотаріусом було відмовлено позивачці у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2. ОСОБА_3 на земельну ділянку у зв'язку з відсутністю державного акту на право приватної власності на землю на ім'я померлої, позивачка правомірно звернулась до суду з позовом про визнання за нею права власності на земельну ділянку в порядку спадкування.
Відмовляючи у задоволенні позову суд зазначив, що позивачка не змінила та не уточнила позов вимоги, однак, не зазначив, які саме вимоги вона має заявити.
Звернення з вимогою про визнання права власності на земельну ділянку за ОСОБА_3, яка на час звернення до суду померла, діючим законодавством не передбачено. Отримати Державний акт на право власності на земельну ділянку на ім'я померлої ОСОБА_3 також неможливо.
Згідно з ч.1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно із ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити.
Відповідно о ст. 215 ЦПК України суд у рішенні має зазначити, у числі інших питань, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси, за захистом яких особа звернулася до суду, а якщо були, то ким.
У даному випадку, позивачка позбавлена можливості в позасудовому порядку отримати свідоцтво про право власності на земельну ділянку через відсутність правовстановлюючого документу на ім'я матері, отримати який через її смерть неможливо. Позивачка має право на успадкування земельної ділянки, але таке її право не визнане державним нотаріусом через не оформлення спадкодавцем права власності.
Між тим, зазначеними вище доказами підтверджено, що після смерті ОСОБА_2 земельну ділянку, як і частину будинку, успадкувала ОСОБА_3 шляхом фактичного прийняття спадщини, а після смерті ОСОБА_3 позивачка - її дочка, спадкоємець першої черги, прийняла спадщину шляхом подачі заяви у нотаріальну контору відповідно до ч.1 ст. 1269 ЦК України. Відповідач - Олександрівська сільська рада позов визнає.
Згідно із ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Тому слід задовольнити позов та визнати за позивачкою в порядку спадкування за законом після смерті матері право власності на земельну ділянку, що належала її батьку ОСОБА_2 та була фактично успадкована матір'ю ОСОБА_3
Згідно з п. п. 3, 4 ч.1 ст. 309 ЦПК України невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та неправильне застосування матеріального і процесуального закону є підставою для скасування рішення та ухвалення нового рішення.
Керуючись ст.ст. 307, 309, 313, 316 ЦПК України, Апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 25 листопада 2011р. скасувати.
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку площею 0,5313 га за адресою: АДРЕСА_1, призначену для будівництва і обслуговування жилого будинку і господарчих будівель, ведення особистого підсобного господарства, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3, що померла ІНФОРМАЦІЯ_2. та ОСОБА_2, що помер ІНФОРМАЦІЯ_1.
Рішення набирає законної сили з дня проголошення та може бути оскаржене безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.
Судді: