Справа № 22ц- 590/1461/2012 рік Головуючий в 1 інстанції: Нестеренко Є.В.
Категорія: 27 Доповідач: Краснощокова Н.С.
29 лютого 2012 року Апеляційний суд Донецької області у складі:
головуючого судді: Краснощокової Н.С.
суддів: Безрученко Ю.О., Никифоряка Л.П.
при секретарі: Зоріковій О.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку апеляційну скаргу відповідача публічного акціонерного товариства «ДТЕК Шахта Комсомолець Донбасу» на рішення Шахтарського міськрайонного суду Донецької області від 3 листопада 2011 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства «ДТЕК Шахта Комсомолець Донбасу» про відшкодування моральної шкоди,
Рішенням Шахтарського міськрайонного суду Донецької області від 3 листопада 2011 року задоволений позов ОСОБА_2, на його користь з ПАТ «Шахта «Комсомолець Донбасу» у відшкодування моральної шкоди стягнуто 12 000 грн., розподілені судові витрати.
В апеляційній скарзі відповідач ПАТ «ДТЕК Шахта Комсомолець Донбасу» просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог. В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт посилається на те, що відповідач не приховував важкість та шкідливість технологічного процесу, технологію виробництва не порушував, протиправних дій відносно позивача не вчиняв, тому не може нести відповідальність за спричинення моральної шкоди позивачу. Суд дійшов висновку про наявність моральної шкоди, виходячи лише з того, що позивачу встановлено стійку втрату працездатності, однак, це не є належним доказом, висновку МСЕК на підтвердження факту моральної шкоди позивачем не надано. Відсутні складові відшкодування моральної шкоди, зокрема, факт моральної шкоди, протиправність діяння відповідача, наявність причинного зв'язку під шкодою здоров'я позивача та протиправними діями заподіювача, вина заподіювача. Закон, який передбачає відповідальність роботодавця за відшкодування моральної шкоди відсутній. З 1 січня 2008р.законодавчо скасовано відшкодування моральної шкоди, завданої застрахованому працівникові внаслідок ушкодження здоров'я під час виконання трудових обов'язків.
Суд першої інстанції, задовольняючи частково позов, виходив з того, що позивач з 26 04.1999р. по 28.04.2011р. працював на шахті «Комсомолець Донбасу» прохідником підземним, під час роботи у шкідливих та небезпечних умовах отримав професійне захворювання - пневмоконіоз, висновком МСЕК від 19 травня 2011р. йому вперше встановлено третю групу інвалідності та 60% втрати професійної працездатності у зв'язку з вказаним професійним захворюванням. Ушкодженням здоров'я позивачеві завдана моральна шкода, яку повинен відшкодувати роботодавець, згідно зі ст.237-1 КЗпП України.
В судове засіданні апеляційної інстанції сторони не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, від апелянта надійшло клопотання про розгляд справи у відсутності його представника.
Заслухавши доповідача, пояснення заявника, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Задовольняючи позов частково суд правильно встановив фактичні обставини справи та ухвалив рішення з дотриманням вимог матеріального і процесуального закону.
Так, судом встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що позивач з з 26 04.1999р. по 28.04.2011р. працював на шахті «Комсомолець Донбасу» прохідником підземним у шкідливих та небезпечних умовах і отримав професійне захворювання - пневмоконіоз, висновком МСЕК від 19 травня 2011р. йому вперше встановлено третю групу інвалідності та 60% втрати професійної працездатності у зв'язку з вказаним професійним захворюванням.
Відповідно до ч.2 ст.153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган. Наявність небезпечних і шкідливих умов праці позивача на підприємстві відповідача встановлена актом розслідування хронічного професійного захворювання від 21.04.2011р., санітарно - гігієнічною характеристикою умов праці, інформаційною довідкою про умови праці робітника. Ці обставини відповідачем не спростовані.
Статтею 237-1 КЗпП України передбачається відшкодування власником або уповноваженими ним органом працівникові моральної шкоди. Відшкодування такої шкоди провадиться тоді, коли порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Моральна шкода відшкодовується працівникові безпосередньо роботодавцем за таких умов: наявності факту порушення роботодавцем законних прав працівника; у разі виникнення у працівника моральних страждань, або втрати нормальних життєвих зв'язків, або виникнення необхідності для працівника додаткових зусиль для організації свого життя; за наявності причинного зв'язку між попередніми умовами.
Відповідно до ст.9 Закону України «Про охорону праці» відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я здійснюється Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».
Відповідно до Закону України від 23 лютого 2007 року N 717-V "Про внесення змін до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" втратили чинність положення ст. ст. 21, 28, 34 цього Закону України щодо обов'язку Фонду відшкодовувати моральну шкоду (ці зміни набрали чинності з 30 березня 2007 року).
Оскільки на час встановлення позивачу втрати професійної працездатності Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" уже не було передбачено обов'язку Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України відшкодовувати потерпілому моральну шкоду, то таку шкоду позивачу, законні права якого порушено, повинен відшкодовувати роботодавець згідно з правилами ст. 2371 КЗпП України.
Відповідачем не надано доказів щодо відсутності його вини в заподіянні позивачеві моральної шкоди.
Визначений судом розмір моральної шкоди 12 000 грн. відповідає тяжкості ушкодження здоров'я позивача, характеру та тривалості моральних страждань позивача у зв'язку з отриманою травмою, істотності вимушених змін у життєвих стосунках потерпілого. Суд врахував, що ушкодження здоров'я завдає фізичні та моральні страждання потерпілому, вимагає від нього додаткових зусиль для організації життя, і, виходячи з засад розумності та справедливості, визначив такий розмір відшкодування моральної шкоди.
Доводи скарги про те, що факт заподіяння моральної шкоди не встановлений МСЕК безпідставні і не ґрунтуються на законі, який не передбачає обов'язковість висновків МСЕК в даному випадку. Сам факт ушкодження здоров'я, свідчить про заподіяння моральної шкоди.
Посилання апелянта на пропуск позиваче м строку на звернення до суду з позовом про відшкодування моральної шкоди не можна визнати обґрунтованими, оскільки відповідно до вимог ст. 268 ЦК України позовна давність не поширюється на вимоги про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю. Ухвалене судом першої інстанції рішення відповідає встановленим обставинам справи та вимогам матеріального і процесуального закону. Наведені в апеляційній скарзі доводи є необґрунтованими і не належать до тих підстав, із якими процесуальне законодавство пов'язує можливість прийняття рішення щодо скасування або зміни оскаржуваного рішення.
Згідно із статтею 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 313-315 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «ДТЕК Шахта «Комсомолець Донбасу» відхилити.
Рішення Шахтарського міськрайонного суду Донецької області від 3 листопада 2011 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Судді