Справа № 2-2579/11
Категорія 4
"04" квітня 2012 р. Ленінський районний суд м. Севастополя у складі:
головуючого - судді Гаркуші О.М.
при секретарі - Грищенко Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Севастополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності, реальний розподіл домоволодіння та визначення порядку користування земельною ділянкою реальний поділ будинку, визначення порядку користування земельною ділянкою,
Позивач, вточнивши позовні вимоги просить суд провести розподіл житлових домоволодінь з припиненням права часткової власності на домоволодіння АДРЕСА_1 та визначити порядок користування земельною ділянкою таким чином: виділити йому у власність наступні частини домоволодіння літ „А": 1-1 житлова кімната пл. 9,1 кв.м. та житлова кімната 1-2 пл. 14,2 кв.м., 1-3 коридор-котельна пл. 5,6 кв.м., 1-4 санузел пл. 3,9 кв.м. Визнати право власності на сарай літ „В", уборну літ „Г", загородження та мощення. Визначити порядок користування земельною ділянкою пл. 220 кв.м., виділивши йому 123 кв.м., виділити ОСОБА_2 літ. „Б" 1-1 житлова кімната пл.. 13,00 кв.м., кухня пл.. 9,5 кв.м.Визнати за нею право власності на приміщення 2-3 комора 16,4 кв.м., 2-4 комора пл. 10,00 кв.м. Визначити порядок користування земельною ділянкою, виділивши ОСОБА_297 кв.м. земельної ділянки. Залишити у загальному користуванні частину земельної ділянки по 36,3 кв.м. кожному співвласнику. Також просив віднести на відповідача сплачені судові витрати.
Вимоги позову мотивовані тим, що позивачку на праві власності належить 14/25 часток домоволодіння АДРЕСА_1 на підставі договору дарування від 22.05.2007 року. Відповідачу 11/25 часток вказаного домоволодіння на підставі договору купівлі-продажу від 11.10.1983 року. Протягом тривалого часу між позивачами та відповідачем не досягнуто домовленості відносно розподілу домоволодіння, користування земельною ділянкою, тому позивач вимушений звернутися до суду за захистом своїх прав.
Позивач у судовому засіданні підтримав уточнений позов, наполягав на його задоволенні.
Представник відповідача визнала позов в частині розподілу домоволодіння, але заперечувала проти віднесення на відповідача сплати судової експертизи.
Вислухавши думку сторін, дослідивши письмові матеріали справи суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Судом встановлено, що право власності на домоволодіння за адресою АДРЕСА_1 зареєстровано за сторонами по справі, 14/25 часток за позивачем на підставі договору дарування від 22.05.2007 року (а.с. 6). 11/25 часток за відповідачем на підставі договору купівлі-продажу від 11.10.1983 року. Земельна ділянка, на який розташоване спірне домоволодіння знаходиться у сторін в користуванні.
Встановлено, що між співвласниками склався порядок користуванням домоволодінням та земельною ділянкою, розташованими за адресою: АДРЕСА_1, а саме, позивач користується: у житловому домоволодінні літ „А": 1-1 житлова кімната пл. 9,1 кв.м. та житлова кімната 1-2 пл. 14,2 кв.м., 1-3 коридор-котельна пл. 5,6 кв.м., 1-4 санвузел пл. 3,9 кв.м. Однак сарай літ „В" та вбиральня літ „Г",, які належать позивачу на прав власності, розташовані на тій частині земельної ділянки, якою користується відповідач. Також відповідач користується літ „Б": 1-1 житлова кімнати пл.. 13,00 кв.м, кухня 9,5 кв.м., 2-3 комора пл.. 16,4 кв.м., 2-4 комора пл.. 10,00 кв.м.
Відповідно до ч.1, 2 ст. 355 ЦК України, майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності.
Частиною 1 статті 364 Цивільного кодексу України передбачено, що співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.
Одночасно, у підпункті „а" пункту 12, пункті 14 постанови Пленуму Верховного Суду України „Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності„ від 22 грудня 1995 року та в пунктах 6, 7 постанови Пленуму Верховного Суду України „Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок" від 4 жовтня 1991 року роз'яснено, що при поділі будинку в натурі, що є спільною частковою власністю, суди повинні мати на увазі, що це можливо, якщо кожній із сторін може бути виділено відокремлену частину будинку із самостійним виходом або за технічної можливості переобладнання приміщення в ізольовані квартири, які відповідають розміру їх часток у приватній власності.
У висновку судової будівельно-технічної експертизи від 20 жовтня 2011 року № 706/707 (а.с. 28-33) судовий експерт визнав неможливим провести реальний розподіл домоволодіння АДРЕСА_1.
Таким чином позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.
Стосовно вимог позову про визначення порядку користування земельною ділянкою, яка відноситься до домоволодіння АДРЕСА_1, суд звертає увагу на наступне.
Відповідно до частини четвертої статті 120 Земельного кодексу України при переході права власності на будівлю та споруду до кількох осіб право на земельну ділянку визначається пропорційно часткам осіб у вартості будівлі та споруди, якщо інше не передбачено у договорі відчуження будівлі і споруди.
Якщо до вирішення судом спору між співвласниками жилого будинку розмір часток у спільній власності на земельну ділянку, на якій розташовані будинок, господарські будівлі та споруди, не визначався або вона перебувала у користуванні співвласників і ними не було досягнуто угоди про порядок користування нею, суду при визначенні частини спільної ділянки, право на користування якою має позивач (позивачі), слід виходити з розміру його (їх) частки у вартості будинку, господарських будівель та споруд на час перетворення спільної сумісної власності на спільну часткову чи на час виникнення останньої.
Дотримуючись викладеного, виходячи з розташування житлового будинку, його конструктивних елементів, планування та розмірів надвірних приміщень, суд вважає доцільним визначити відповідний порядок згідно з варіантом, який було запропоновано у висновку судового експерта, з урахуванням того, що у позивача право власності на 14/25 часток земельної ділянки, у відповідача 11/25 часток.
Щодо вимог про розподіл та визначення порядку користування житловими будинками з надвірними будівлями та спорудами, суд погоджується з варіантом, викладеному у висновку судового експерта,
На підставі ст.ст. 355, 364 Цивільного кодексу України, ст. 158 ч. 2 Земельного кодексу України, постанови Пленуму Верховного Суду України „Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності", постанови Пленуму Верховного Суду України „Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок", керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 86, 88, 179, 212, 215 ЦПК України, суд
Позов задовольнити частково.
Визначити порядок користування будинком АДРЕСА_1 передав у користування :
- ОСОБА_1 (на 14\25 часток) жилий будинок літ. «А», який складається з: жилої кімнати 1-1 пл. 9.1 кв.м., 1-2 пл. 14,2 кв.м., прибудови літ. «а», яка складається з коридорів 1-3 пл. 3,3 кв.м., 1-4 пл. 4,4 кв.м, навісу літ. а1, сараю літ. «В», 1\2 частину вбиральні літ. «Г» загальною площею 31,0 кв.м.;
- ОСОБА_2 (на 11\25 часток) будинок з надвірними забудівлями: - жилий будинок літ. «Б», що складається з: на першому поверсі - жилої кімнати 2-1 пл. 13 кв.м., кухні 2-2 площею 9,5 кв.м, на другому поверсі - приміщення 2-3 пл. 13,0 кв.м., комори 2-4 пл. 10,0 кв. м., загальною площею 26,4 кв.м., надвірні будівлі та споруди: котельну літ. «Е» пл. 4,4 кв.м., сарай літ. «Ж» пл. 7,7 кв.м., 1\2 частина вбиральні літ. «Г» п. 1,0 кв.м.
Визначити порядок користування земельною ділянкою по вул. АДРЕСА_1, виділівши в користування ОСОБА_1 земельну ділянку площею 123 кв.м., у тому числі під жилим будинком - 51,6 кв.м, під надвірними будівлями - 15,1 кв.м, під двором і городом - 36,3 кв.м; в користування ОСОБА_2 - земельну ділянку площею 97,0 кв.м, у тому числі під жилим будинком - 36,2 кв.м., під надвірними будівлями - 20,5 кв.м, під двором и городом - 4,0 кв.м.
Залишити у загальному користуванні частину земельної ділянки по 36,3 кв.м. кожному співвласнику.
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності, реальний розподіл домоволодіння та визначення порядку користування земельною ділянкою реальний поділ будинку - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 45,50грн.
Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду м.Севастополя, шляхом подачі апеляційної скарги в Ленінський районний суд м. Севастополя протягом десяти днів з дня оголошення рішення суду.
Суддя - підпис
З оригіналом згідно:Суддя Ленінського
районного суду м. Севастополя О.М.Гаркуша