Шевченківський районний суд м.Львова
Справа № 1328/1465/2012
іменем України
(заочне)
20 березня 2012року Шевченківський районний суд м. Львова
в складі головуючої судді Білінська Г.Б.
при секретарі Костюк А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, з участю третьої особи ОКП ЛОР «БТІ та ЕО» про визнання права власності,-
установив:
20.02.2012р. позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить суд постановити рішення, яким визнати за ним право власності на будівлю за адресою АДРЕСА_1 площею 109,7кв.м.
Позовну заяву мотивує тим, що він придбав згідно договору купівлі-продажу від 15.02.2011 року нежитлові цегляні приміщення першого поверху будинку літера А-3 загальною площею 63,7 кв. м. за адресою АДРЕСА_1.
01.03.2011року між ним та ОСОБА_3 було укладено договір оренди вищевказаних спірних приміщень. Згідно п.5.2.4. договору ОСОБА_3 було надано право за згодою орендодавця проводити реконструкцію даних приміщень та покращувати його. Вартість покращень мала піти в рахунок орендних платежів - п.6.5 договору. Метою співпраці між сторонами було покращення приміщень для орендодавця, а для орендаря отримання приміщень відповідно до потрібних йому умов та зарахування вартості покращень в якості орендної плати.
Всупереч умовам договору орендар провів капітальну реконструкцію приміщень та добудував мансарду без згоди орендодавця.
ОСОБА_1 замовив технічний паспорт на спірний об'єкт нерухомості, по АДРЕСА_1. Згідно технічного паспорту від 20.12.2011року виготовленим Обласним комунальним підприємством Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» площа спірної будівлі складає 109,7кв.м.
05.12.2011року після закінчення договору оренди, враховуючи, що ОСОБА_3 грубо порушив умови договору та провів капітальну реконструкцію спірного об'єктів без згоди орендодавця, останній звернувся до нього з вимогою про розірвання договору оренди та повернення приміщення.
Листом від 22.12.2011року ОСОБА_3 повідомив, що покращення приміщення проведені за його рахунок, що сприяло збільшенню вартості приміщення і він має право на дане приміщення. Згідно даного листа ОСОБА_3 визнавав себе власником приміщення на вартість проведених покращень і відповідно заперечував право власності ОСОБА_1 на спірний об'єкт.
ОСОБА_3 постійно заявляє, що він також має право на спірне приміщення, буде заявляти про своє право власності на нього, а тому не виселяється і відповідно перешкоджає реалізовувати право володіння, користування та розпорядження приватним майном. А тому позивач змушений звернутись до суду.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав позовні вимоги, покликаючись на викладені в позові мотиви.
Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча про час та місце судового розгляду були повідомлені належним чином, що стверджується відмітками в журналі реєстрації вихідної кореспонденції суду, заперечень на позовну заяву відповідачами суду подано не було. Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, згідно вимог ст.ст.169, 224 ЦПК України, на підставі наявних доказів.
Представник третьої особи - ОКП ЛОР «БТІ та ЕО» в судове засідання не з'явився, хоча про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином, що стверджується відмітками в журналі реєстрації вихідної кореспонденції суду, заперечень на позовну заяву третьою особою суду подано не було.
Заслухавши пояснення позивача, дослідивши зібрані по справі докази, з'ясувавши дійсні обставини, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 придбав згідно договору купівлі-продажу від 15.02.2011року нежитлові цегляні приміщення першого поверху будинку літера А-3 загальною площею 63,7 кв. м. за адресою АДРЕСА_1.
Згідно з витягом про державну реєстрацію прав від 24.02.2011 р. №29114272 право власності було зареєстровано ОКП ЛОР «БТІ та ЕО» за ОСОБА_1
01.03.2011року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 було укладено договір оренди вищевказаних спірних приміщень. Згідно п.5.2.4. договору ОСОБА_3 було надано право за згодою орендодавця проводити реконструкцію даних приміщень та покращувати його. Вартість покращень мала піти в рахунок орендних платежів - п.6.5 договору.
Всупереч умовам договору орендар провів капітальну реконструкцію приміщень та добудував мансарду без згоди орендодавця.
Відповідно до ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Згідно ч.1 ст.334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 764 ЦК України якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.
05.12.2011року після закінчення договору оренди, враховуючи, що ОСОБА_3 грубо порушив умови договору та провів капітальну реконструкцію спірного об'єктів без згоди орендодавця, ОСОБА_1 звернувся до нього з вимогою про розірвання договору оренди та повернення приміщення.
Листом від 22.12.2011року ОСОБА_3 повідомив, що покращення приміщення проведені за його рахунок, що сприяло збільшенню вартості приміщення і він має право на дане приміщення. Згідно даного листа ОСОБА_3 визнавав себе власником приміщення на вартість проведених покращень і відповідно заперечував право власності ОСОБА_1 на спірний об'єкт.
Згідно п.8.2 Договору орендодавець набуває право власності на будь-які покращення приміщення, зроблені орендарем без згоди орендодавця. Отже ОСОБА_1 являється власником покращень приміщень в силу того, що всі покращення спірного приміщення зроблені без його згоди.
Згідно з ст.392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.
Відповідно до ч. 4 ст.778 ЦК України якщо в результаті поліпшення, зробленого за згодою наймодавця, створена нова річ, наймач стає її співвласником. Однак, поліпшення зроблені без згоди наймодавця, а тому відповідач не може бути співвласником речі.
Згідно ч.5 ст.778 ЦК України якщо наймач без згоди наймодавця зробив поліпшення, які не можна відокремити без шкоди для речі, він не має права на відшкодування їх вартості.
З огляду на наведене, суд вважає, що позовні вимоги є підставними, обґрунтованими та підлягають до задоволення.
Керуючись ст.ст. 3, 10, 11, 60, 88, 209, 213-215, 224-226 ЦПК України, ст.ст. 328, 334, 392, 778 ЦК України, суд, -
вирішив:
позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на будівлю за адресою АДРЕСА_1 загальною площею 109,7кв.м.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через Шевченківський районний суд м. Львова шляхом подачі протягом десяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Суддя: Г. Б. Білінська