Колегія суддів судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних
і кримінальних справ у складі:
головуючого Мороза М.А.,
суддів Чуйко О.Г., Наставного В.В.,
за участю прокурора Матюшевої О.В.,
засудженого ОСОБА_5
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 19 квітня 2012 року кримінальну справу за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, - помічника прокурора Хорольського району Полтавської області Мазур В.І. на вирок Хорольського районного суду Полтавської області від 03 жовтня 2011 року відносно ОСОБА_5.
Вказаним вироком
ОСОБА_5,
ІНФОРМАЦІЯ_1,
громадянина України, раніше не судимого,
засуджено за ст.185 ч.3 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 6 місяців.
На підставі ст.75 КК України ОСОБА_5 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки 6 місяців.
Цим же вироком засуджено ОСОБА_7, рішення щодо якого в касаційному порядку не оскаржується.
Вироком суду ОСОБА_5 визнано винним і засуджено за те, що він та ОСОБА_7 вчинили таємне викрадення чужого майна, повторно, за попередньою змовою групою осіб.
Так, 13 січня 2010 року близько 2 години ОСОБА_5, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 в стані алкогольного сп'яніння за попередньою змовою групою осіб проникли на територію МТФ №1 ТОВ «Оріон-Молоко» до приміщення сараю №1 з технікою с. Штомпелівка Хорольського району Полтавської області та таємно викрали з паливних баків тракторів МТЗ 60 літрів дизельного палива, чим завдали товариству матеріальної шкоди на суму 360 гривень.
Крім цього, 01 червня 2010 близько 23.30 год. ОСОБА_7 за попередньою змовою з ОСОБА_5 прийшов до господарства ОСОБА_9, що в с. К.Озеро Хорольського району і шляхом пошкодження віконних рам таємно проникли до приміщення будинку та сараю останнього, звідки повторно викрали чуже майно ОСОБА_9 на загальну суму 1 650 грн., завдавши йому матеріальної шкоди на вказану суму.
У касаційній скарзі прокурор просить вирок районного суду скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд у зв'язку з істотним порушенням кримінально-процесуального закону та неправильним застосуванням кримінального закону, зазначаючи, що суд в порушення вимог ст. 454 ч.1 КПК України засудив ОСОБА_5 за епізодом крадіжки, який не був зазначений в офіційному запиті на його видачу в порядку екстрадиції, а за епізод крадіжки, що був вказаний в запиті, його засуджено з кваліфікуючою ознакою повторності, чого не було передбачено вказаним документом на видачу.
Заслухавши доповідача, пояснення прокурора про обґрунтованість доводів доводи касаційної скарги, пояснення засудженого ОСОБА_5, який не заперечував проти доводів касаційної скарги, перевіривши матеріали справи й обговоривши доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 454 ч.1 КПК України видана в Україну особа може бути притягнута до кримінальної відповідальності лише за ті злочини, за які здійсненна видача (екстрадиція). Згідно з вимогами ст.454 ч.4 КПК України у разі вчинення особою до її видачі (екстрадиції) іншого злочину, не зазначеного у запиті про видачу, притягти таку особу до кримінальної відповідальності можна лише після отримання згоди компетентного органу іноземної держави, що видала особу.
Постановою Хорольського районного суду Полтавської області від 16 липня 2010 року матеріали справи щодо ОСОБА_5 були виділені в окреме провадження, він був оголошений в розшук, а провадження по справі було зупинено до розшуку останнього.( т.2, а. с. 1-2).
08 квітня 2011 року ОСОБА_5 було затримано і взято під варту за рішенням відповідних осіб прокуратури Російської Федерації для вирішення питань, пов'язаних з його екстрадицією (т.2, а. с. 125).
На виконання запиту Міністерства юстиції України Російською Федерацією ОСОБА_5 було видано Україні для притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ст. 185 ч.3 КК України. (т.2, а. с. 160).
З екстрадиційних матеріалів вбачається, що запит на видачу ОСОБА_5 подавався за вчинення ним крадіжки 13 січня 2010 року разом з ОСОБА_8 та ОСОБА_7 за попереднім зговором групою осіб, поєднаної з проникненням у інше приміщення.
Крім того, постановою Хорольського районного суду Полтавської області від 16 вересня 2011 року кримінальні справи щодо ОСОБА_5 за епізодом вчинення крадіжки 13.01.2010 року та епізодом 01.06.2010 року об'єднані в одне провадження.
Питання про видачу ОСОБА_5 за епізодом крадіжки 01 червня 2010 року у відповідних документах не ставилося і таких даних в матеріалах справи немає.
Проте, як убачається з вироку, суд засудив ОСОБА_5 за два епізоди крадіжки 13 січня 2010 року та 01 червня 2010 року, а по епізоду крадіжки 13.01.2010 року ще і за кваліфікуючою ознакою повторно.
Приймаючи вказане рішення, районний суд вимог ст. 454 ч.1 КПК України не врахував і їх не дотримався, чим допустив істотне порушення вимог кримінально-процесуального закону та неправильне застосування кримінального закону.
За таких обставин, доводи касаційної скарги прокурора є обґрунтованими.
Враховуючи зазначене, вирок суду щодо ОСОБА_5 підлягає скасуванню, а справа щодо нього - направленню на новий судовий розгляд.
При новому судовому розгляді необхідно врахувати наведене та вимоги глави 37 КПК України, вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об'єктивного дослідження обставин справи, в залежності від встановлено прийняти законне і обґрунтоване рішення відповідно до вимог КПК України.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст.394-396 КПК України, колегія суддів
ухвалила:
касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, задовольнити.
Вирок Хорольського районного суду Полтавської області від 03 жовтня 2011 року відносно ОСОБА_5 скасувати, а кримінальну справу щодо нього направити на новий судовий розгляд.
Судді:
_______________ _____________ _______________
М.А.Мороз О.Г.Чуйко В.В.Наставний