Ухвала
іменем україни
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних
і кримінальних справ у складі:
головуючого
суддів Слинька С.С.
за участю прокурора
розглянула в судовому засіданні у м. Києві 12 квітня 2012 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженої ОСОБА_2 на вирок Новозаводського районного суду м. Чернігова від 26 травня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області від 21 липня 2011 року.
Вказаним вироком, залишеним без зміни апеляційним судом,
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянку України, судимості не має,
засуджено:
- за ч. 2 ст. 149 КК України на 5 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженої.
- за ч. 3 ст. 149 КК України на 8 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженої.
Відповідно до ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_2 визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років з конфіскацією всього майна, яке є її власністю.
За вироком суду ОСОБА_2 визнано винною і засуджено за те, що вона восени 2002 року, не маючи постійного місця роботи та легальних джерел доходів, переслідуючи корисливий мотив, направлений на отримання прибутків від незаконної діяльності, а саме продажу жінок, які мешкають в м. Чернігові, з метою їх подальшої сексуальної експлуатації на території ОСОБА_3, умисно, повторно, за попередньою змовою групою осіб разом з ОСОБА_4, щодо якого провадження закрите у зв'язку із смертю, ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, щодо яких кримінальна справа виділена в окреме провадження, вербували, переміщали, передавали та продавали до ОСОБА_3 жінок, з метою їх сексуальної експлуатації, із залученням їх в боргову кабалу, з використанням обману та уразливого стану потерпілих.
Так, в період з жовтня 2002 року по лютий 2003 року в м. Чернігові ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_5 за домовленістю з ОСОБА_6 та ОСОБА_4, з метою отримання незаконного матеріального прибутку від сексуальної експлуатації жінок на території ОСОБА_3 підшукували жінок, як і мають привабливу зовнішність і знаходяться у важкому матеріальному становищі через відсутність роботи, грошових коштів і перспектив на майбутнє, шляхом умовлянь та переконань, створюючи хибне уявлення про отримання високих заробітків та працевлаштування у готельному бізнесі, вигідні умови праці та часу повернення додому, схиляли потерпілих до поїздки в ОСОБА_3 для працевлаштування. Крім того, з метою викликати у потерпілих бажання працевлаштування в ОСОБА_3 та залучення їх у боргову кабалу ОСОБА_2 повідомляла потерпілим, що їм оплатять вартість виготовлення закордонного паспорту та вартість проїзду.
Після отримання від ОСОБА_7, ОСОБА_8,
ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_12 згоди на виїзд до ОСОБА_12 для працевлаштування, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 перевозили їх до Угорщини, де передавали потерпілих
ОСОБА_6 з метою їх подальшої сексуальної експлуатації на території ОСОБА_3, який у свою чергу перевозив їх до ОСОБА_3 та передавав невстановленим слідством особам.
Невстановлені слідством особи із метою недопущення втечі потерпілих, забирали їхні документи та достовірно знаючи про відсутність коштів у останніх, здійснюючи за ними нагляд, позбавляючи їх можливості вільно пересуватися, організовували надання потерпілими сексуальних послуг, отримуючи значні прибутки від цієї діяльності.
Крім того, зазначені дії засудженої ОСОБА_2 щодо потерпілої ОСОБА_12 спричинили тяжкі наслідки для останньої у вигляді психічного захворювання.
У касаційній скарзі засуджена, посилаючись на істотні порушення кримінально-процесуального закону та неправильне застосування кримінального закону порушує питання про направлення справи щодо неї в частині обвинувачення за епізодом з потерпілою ОСОБА_12 на нове розслідування, а в іншій частині вирок щодо неї змінити в зв'язку з невідповідністю призначеного покарання її особі внаслідок суворості та застосувати до неї положення статтей 69, 75 КК України. При цьому вона заперечує кваліфікацію її дій за ч. 3 ст. 149 КК України, оскільки в ході розгляду справи на її думку не було доведено настання тяжких наслідків в результаті її дій.
Виходячи з наведеного, керуючись статтями 394-396 КПК України, колегія суддів
вирок Новозаводського районного суду м. Чернігова від 26 травня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області від 21 липня 2011 року щодо ОСОБА_2 залишити без зміни, а її касаційну скаргу - без задоволення.
Судді:
___________________________________С.С. Слинько___________________