Колегія суддів судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних
і кримінальних справ у складі:
головуючого Мороза М.А.,
суддів Чуйко О.Г., Наставного В.В.,
за участю прокурора Гладкого О.Є.,
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 19 квітня 2012 року кримінальну справу за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, - Кухтей-Хилюк Л.В. на вирок Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 05 липня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Волинської області від 11 жовтня 2011 року відносно ОСОБА_6
Вироком Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 05 липня 2011 року
ОСОБА_6,
ІНФОРМАЦІЯ_1,
громадянина України, раніше судимого,
засуджено:
· за ст.ст.15 ч.3, 185 ч.1 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік,
· за ст. 125 ч.2 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік.
За ст. 185 ч.1 КК України ОСОБА_6 виправдано за недоведеністю його участі у вчиненні злочину.
На підставі ст. 70 КК України остаточне покарання ОСОБА_6 за сукупністю злочинів призначено шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді позбавлення волі на строк 1 рік.
На підставі ст.ст.75, 76 КК України ОСОБА_6 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік і на нього покладено обов'язки: повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця свого проживання і роботи та періодично з'являтись для реєстрації в ці органи.
Вироком суду ОСОБА_6 визнано винним і засуджено за те, що він 10 лютого 2011 року близько 13 год. в стані алкогольного сп'яніння поблизу будинку АДРЕСА_1 проник у салон автомобіля «Пежо-експерт» р.н.з. НОМЕР_1, звідки намагався таємно викрасти два сувенірних декоративних дзеркала вартістю по 100 грн. кожне на загальну суму 200 грн., що належить ОСОБА_7, однак свої дії не довів до кінця, оскільки був виявлений і затриманий власником вказаного майна.
Крім того, ОСОБА_6 10 лютого 2011 року близько 13 год. в стані алкогольного сп'яніння там же та на прилеглій території Володимир-Волинського госпрозрахункового ринку після вчинення замаху на таємне викрадання майна ОСОБА_8 наніс ряд ударів в обличчя ОСОБА_7 та ОСОБА_8, заподіявши кожному з них легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров'я.
Ухвалою Апеляційного суду Волинської області від 11 жовтня 2011 року вирок міського суду змінено в частині застосування ст. 76 КК України та покладено на ОСОБА_6 обов'язки: повідомляти орган кримінально-виконавчої інспекції про зміну свого місця проживання та роботи, періодично з'являтися в зазначений орган для реєстрації. В порядку ст. 365 КПК України вирок в частині засудження ОСОБА_6 за ст. 125 ч.2 КК України скасовано, а справу закрито на підставі ст. 6 ч. 1 п.6 КПК України за примиренням потерпілих з підсудним та вирок в частині призначення ОСОБА_6 покарання за сукупністю злочинів на підставі ст. 70 КК України скасовано. В решті вирок суду залишений без змін.
У касаційній скарзі прокурор, не оспорюючи вирок та ухвалу суду в частині виправдання засудженого за ст.185 ч.1 КК України, просить вирок та ухвалу скасувати, а справу в цій частині направити на новий судовий розгляд в зв'язку з істотним порушенням кримінально-процесуального закону, неправильним застосуванням кримінального закону та невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого внаслідок м'якості. При цьому прокурор вказує на те, що апеляційний суд безпідставно закрив кримінальну справу в частині обвинувачення ОСОБА_6 за ст. 125 ч.2 КК України, а призначене судом першої інстанції покарання не відповідає ступеню тяжкості вчинених злочинів та особі засудженого внаслідок м'якості.
Заслухавши доповідача, пояснення прокурора про обґрунтованість доводів касаційної скарги, перевіривши матеріали справи й обговоривши доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що кримінальна справа щодо ОСОБА_6 за ст. 125 ч.2 КК України порушена прокурором в порядку ст. 27 ч.3 КПК України, за результатами вивчення матеріалів досудового слідства та встановлення факту отримання потерпілими тілесних ушкоджень у громадському місці, що має особливе громадське значення.
Відповідно до вимог ст. 27 ч.3 КПК України кримінальна справа, порушена прокурором, у разі примирення потерпілого з обвинуваченим, підсудним закриттю не підлягає.
Апеляційний суд на це уваги не звернув та прийняв рішення про закриття справи в частині обвинувачення ОСОБА_6 за ст. 125 ч.2 КК України за примиренням потерпілих з підсудним з порушенням вказаних вимог закону.
Крім того, в мотивувальній частині ухвали апеляційний суд вказує на відмову прокурора від обвинувачення ОСОБА_6 за ст. 125 ч.2 КК України як на підставу закриття справи в цій частині, при цьому не посилається на жодний доказ такої відмови.
Відповідно до вимог ст. 264 ч.3 КПК України у разі відмови прокурора від пред'явленого обвинувачення, він у своїй постанові повинен викласти мотиви відмови. Така постанова прокурора в матеріалах справи відсутня під час судового розгляду, який передбачає винесення прокурором відповідної вмотивованої постанови.
Проте, апеляційний суд приймаючи рішення про закриття кримінальної справи за ст. 125 ч.2 КК України, не це уваги не звернув та не врахував при прийнятті рішення.
Отже, доводи прокурора про безпідставність закриття кримінальної справи щодо ОСОБА_6 за ст. 125 ч.2 КК України є обґрунтованими.
Крім того, доводи прокурора про невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого внаслідок м'якості є також обґрунтованими.
Відповідно до вимог ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Суд, призначаючи покарання, зобов'язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини справи, що пом'якшують і обтяжують покарання.
Як вбачається з вироку, суд першої інстанції, призначаючи покарання засудженому та звільняючи його від відбування покарання на підставі ст.75 КК України, врахував ступінь тяжкості вчинених злочинів, дані про особу засудженого, його посередню характеристику, наявність у нього постійного місця роботи, відшкодування ним завданого матеріального і морального збитку потерпілим та їх примирення.
Разом з тим, суд не звернув уваги на те, що при вирішенні зазначеного питання він має належним чином досліджувати і оцінювати всі обставини, які мають значення для справи.
Зокрема, суд, при призначенні засудженому покарання за сукупністю злочинів у виді позбавлення волі із застосовуванням ст.75 КК України, в достатній мірі не врахував ступінь тяжкості вчинених злочинів, наявність у засудженого не знятої судимості за попереднім вироком, його поведінку після відбування покарання у виді позбавлення волі і умовно-дострокового звільнення, його посередню характеристику та вчинення ним злочинів у стані алкогольного сп'яніння.
Враховуючи зазначене, вирок та ухвала щодо ОСОБА_6 за ст.ст. 15 ч.3, 185 ч.1, 125 ч.2 КК України підлягають скасуванню, а справа в цій частині - направленню на новий судовий розгляд.
При новому судовому розгляді необхідно врахувати наведене, справу розглянути відповідно до вимог КПК України та прийняти законне і обґрунтоване рішення, а, в разі доведеності винуватості ОСОБА_6 у межах пред'явленого йому обвинувачення за ст.ст. 15 ч.3, 185 ч.1, 125 ч.2 КК України, призначене йому покарання із застосуванням ст.75 КК України слід вважати м'яким.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст.394-396 КПК України, колегія суддів
ухвалила:
касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції задовольнити.
Вирок Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 05 липня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Волинської області від 11 жовтня 2011 року відносно ОСОБА_6 в частині прийнятих рішень за ст.ст. 15 ч.3, 185 ч.1, 125 ч.2 КК України скасувати, а кримінальну справу щодо нього в цій частині направити на новий судовий розгляд.
В решті вказані судові рішення залишити без змін.
Судді:
_______________ _____________ _______________
М.А.Мороз О.Г.Чуйко В.В.Наставний