"18" квітня 2012 р. м. Київ К-57776/09-С
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Головуючого: Бившевої Л.І.,
суддів: Лосєва А.М., Шипуліної Т.М.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції в Луганській області
на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 26 червня 2009 року
та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 10 листопада 2009 року
у справі №2а-2863/09/1270
за позовом Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції в Луганській області
до 1. Приватного підприємства «ТФ Східна Спілка»,
2. Закритого акціонерного товариства «Нива»
про стягнення на користь держави сум по нікчемним правочинам, -
Алчевська об'єднана державна податкова інспекція в Луганській області (далі -позивач) звернулась до суду з позовом до Приватного підприємства «ТФ Східна Спілка»(далі -відповідач-1), Закритого акціонерного товариства «Нива»(далі -відповідач-2) стягнення з ПП «ТФ Східна Спілка»на користь держави грошових коштів в загальній сумі 1730848,00 грн., отриманих від ЗАТ «Нива»по виконаних господарських зобов'язаннях за нікчемними правочинами (договорами, угодами) від 01 січня 2008 року № 10/рп, від 11 лютого 2008 року № 23/1н, від 12 лютого 2008 року № 25/1н, від 04 квітня 2008 року б/н, від 05 травня 2008 року № 123/1н; стягнення з ЗАТ «Нива»на користь держави товарів та послуг на загальну суму 1730848,00 грн., отриманих від ПП «ТФ Східна Спілка»по виконаних господарських зобов'язаннях за нікчемними правочинами (договорами, угодами) від 01 січня 2008 року № 10/рп, від 11 лютого 2008 року № 23/1н, від 12 лютого 2008 року № 25/1н, від 04 квітня 2008 року б/н, від 05 травня 2008 року № 123/1н.
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 26 червня 2009 року в задоволенні позовних вимог відмовлено за необгрунтованістю.
Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 10 листопада 2009 року постанову Луганського окружного адміністративного суду від 26 червня 2009 року залишено без змін.
В касаційній скарзі Алчевська ОДПІ в Луганській області, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Луганського окружного адміністративного суду від 26 червня 2009 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 10 листопада 2009 року і постановити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Заслухавши доповідь судді -доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.
Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що санкції, передбачені частиною 1 статті 208 Господарського кодексу України, не можуть бути застосовані через недоведеність направленості оскаржуваних правочинів на досягнення мети, що суперечить інтересам держави та суспільства, а рішення Ленінського районного суду міста Луганська від 28 листопада 2008 року у справі № 2-2418/2008р, яким було припинено юридичну особу -ПП «ТФ Східна Спілка» з моменту державної реєстрації; визнано недійсним договір купівлі-продажу прав власника ПП «ТФ Східна Спілка»від 14 серпня 2008 року, посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_1 та визнано недійсною державну реєстрацію нової редакції статуту ПП «ТФ Східна Спілка», зареєстровану Державним реєстратором виконавчого комітету Луганської міської ради від 28 серпня 2008 року за № 13821050008015311, не обґрунтовує наявності у відповідачів такої мети.
Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, в обґрунтування позовних вимог позивач посилається на статті 207, 208 Господарського кодексу України. При цьому позивач вказує на те, що, ПП «ТФ Східна Спілка», укладаючи спірні правочини мало на меті не сплачувати податки, оскільки дані податкової звітності та інформація з інших джерел свідчать про відсутність у вказаного підприємства трудових ресурсів, власних виробничих, складських, торгових приміщень, устаткування та транспортних засобів для здійснення господарської діяльності, товарно-матеріальні цінності у відповідних звітних періодах підприємством не придбавалися та не продавалися, їх залишки на підприємстві відсутні, з урахуванням того, що рішенням Ленінського районного суду міста Луганська від 28 листопада 2008 року у справі № 2-2418/2008р було припинено юридичну особу -ПП «ТФ Східна Спілка» з моменту державної реєстрації.
Між тим, зазначені обставини, як вірно зазначили суди першої та апеляційної інстанцій, не є такими, з огляду на які закон пов'язує можливість дійти висновку щодо укладення сторонами спірного договору з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.
Для застосування санкцій, передбачених статтею 208Господарського кодексу України, необхідна наявність умислу на укладення угоди, з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.
Наявність умислу при укладанні угоди не може бути підтверджено лише рішенням суду про припинення юридичної особи. Рішення суду не звільняє податковий орган від обов'язку надати докази наявності умислу ПП «ТФ Східна Спілка»на укладення угод, що завідомо суперечать інтересам держави і суспільства.
Відповідно до частини 4 статті 91 Цивільного кодексу України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.
Згідно положень частини 2 статті 33 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) юридична особа є такою, що припинилася, з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи.
Крім того, приписами абзацу 2 частини 8 статті 36 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що дата внесення до Єдиного державного реєстру запису про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її ліквідації є датою державної реєстрації припинення юридичної особи.
Податковий орган не спростував, що на момент здійснення господарських операцій ПП «ТФ Східна Спілка»було належним зареєстрованою юридичною особою та перебувало на податковому обліку.
З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку, що ПП «ТФ Східна Спілка»мало цивільну правоздатність на момент укладання спірних договорів, факт виконання яких підтверджується первинними бухгалтерськими та платіжними документами, зокрема, платіжними дорученнями (арк. справи 62-67), податковими накладними (арк. справи 68-77), накладними (арк. справи 112-114), актами приймання-передачі (арк. справи 108-11) та актом СДПІ по роботі з ВПП у м. Луганську від 22 вересня 2008 року № 675/08-1/30596644 «Про результати невиїзної документальної перевірки ЗАТ «Нива»з питань повноти нарахування податку на додану вартість по взаємовідносинам з ПП «ТФ Східна Спілка»за період з квітня 2008 року по травень 2008 року».
Відповідно до частини 1 статті 207 Господарського кодексу України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.
Якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін -у разі виконання зобов'язання обома сторонами -в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а в разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також усе належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише в однієї зі сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави (частина 1 статті 208 Господарського кодексу України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин)).
Санкції застосовуються за вчинення правочину з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства. Для застосування санкцій, передбачених частиною 1 статті 208 Господарського кодексу України, необхідним є наявність умислу на укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства. Однак зазначені санкції не можна застосовувати за сам факт несплати податків (зборів, інших обов'язкових платежів) однією зі сторін договору, оскільки за таких обставин правопорушенням була б несплата податків, а не вчинення правочину.
При цьому, відповідно до пункту 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06 листопада 2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» при кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.
Позивачем відповідно до вимог частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України не було доведено того, що сторони, укладаючи спірні правочини, мали умисел на укладення угод з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, такою, як несплата податків та незаконне отримання сум відшкодування податку на додану вартість з бюджету.
З урахуванням вищевикладеного, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про необґрунтованість позовних вимог щодо застосування наслідків, передбачених частиною 1 статті 208 Господарського кодексу України.
Доводи касаційної скарги вищевикладеного не спростовують.
Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення -без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції в Луганській області підлягає залишенню без задоволення, а постанова Луганського окружного адміністративного суду від 26 червня 2009 року та ухвала Донецького апеляційного адміністративного суду від 10 листопада 2009 року підлягають залишенню без змін.
Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 2201, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія, -
Касаційну скаргу Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції в Луганській області залишити без задоволення, а постанову Луганського окружного адміністративного суду від 26 червня 2009 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 10 листопада 2009 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: _____________________ Л.І. Бившева
Судді: _____________________ А.М. Лосєв
_____________________ Т.М. Шипуліна
Суддя Л.І. Бившева