11 квітня 2012 року м. Київ В/9991/950/12
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача Усенко Є.А.,
суддів: Маринчак Н.Є., Островича С.Е., Пилипчук Н.Г., Федорова М.О.,
розглянувши заяву Державної податкової інспекції (ДПІ) у Ленінському районі м. Севастополя Державної податкової служби
про перегляд Верховним Судом України адміністративної справи № 20-12/358 Господарського суду м. Севастополя
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) «Науково-виробниче підприємство «Біовіткорм»»
до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя, Головного управління Державного казначейства України в м. Севастополі
за участю прокурора м. Севастополя
про стягнення з Державного бюджету України бюджетної заборгованості з податку на додану вартість в сумі 85254,00 грн.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 20.12.2011 касаційну скаргу ДПІ у Ленінському районі м. Севастополя залишено без задоволення, а постанову Господарського суду м. Севастополя від 17.12.2007 та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 11.03.2008 про задоволення позову -без змін.
ДПІ у Ленінському районі м. Севастополя звернулась із заявою про перегляд Верховним Судом України цієї адміністративної справи, посилаючись на неоднакове застосування судом касаційної інстанції норм пунктів підпунктів 7.7.1 та 7.7.2 пункту 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(Закон № 168/97-ВР). Як на приклад неоднакового застосування цих правових норм, заявник вказує на ухвалу Вищого адміністративного суду України від 22.07.2010 у справі № 7/51-2007 за позовом ЗАТ «Мукачівський лісокомбінат»до Мукачівської ОДПІ про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення.
Згідно із статтею 237 КАС України заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з мотивів: 1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах; 2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.
В ухвалі від 19.10.2011 Вищий адміністративний суд України, застосувавши норми підпунктів 7.7.1 та 7.7.2 пункту 7.7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР дійшов висновку, що право платника податку на додану вартість на отримання бюджетного відшкодування надмірно сплачених сум цього податку за встановленого у судовому процесі факту сплати податку в ціні придбання товару (послуг) та підтвердження відповідними документами факту поставки не залежить від факту підтвердження результатами зустрічних перевірок постачальників товарів по всіх ланках ланцюга поставок, у тому числі через відсутність постачальника за адресою реєстрації.
Що ж до ухвали від 22.07.2010 у справі № 7/51-2007, то у ній норми пункту 1.8 ст. 1, підпунктів 7.7.1 та 7.7.10 пункту 7.7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР судом касаційної інстанції застосовані з врахуванням висновку судів попередніх інстанцій про недоведеність в судовому процесі факту поставки товарів, суми ПДВ у ціні за який ЗАТ «Мукачівський лісокомбінат»включив до податкового кредиту та бюджетного відшкодування за вересень 2005 року, лютий -вересень 2006 року. Викладені в ній висновки суду касаційної інстанції стосуються інших фактичних обставин.
Оскільки в зазначених ДПІ судових рішеннях відсутнє різне правозастосування одних і тих самих норм матеріального права до подібних правовідносин, підстави для допуску справи до провадження про її перегляд в порядку, встановленому главою 3 розділу ІУ КАС України, відсутні.
Керуючись ст.ст. 236-240 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України,
Відмовити у допуску до перегляду Верховним Судом України адміністративної справи № 20-12/358 Господарського суду м. Севастополя за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Біовіткорм»»до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя, Головного управління Державного казначейства України в м. Севастополі про стягнення з Державного бюджету України бюджетної заборгованості з податку на додану вартість в сумі 85254,00 грн.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
Головуючий підписЄ.А.Усенко
Судді підписН.Є. Маринчак
підписС.Е. Острович
підпис Н.Г. Пилипчук
підписМ.О. Федоров