"18" квітня 2012 р. м. Київ К-57185/09-С
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Головуючого: Бившевої Л.І.,
суддів: Лосєва А.М., Шипуліної Т.М.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції в місті Євпаторії Автономної Республіки Крим
на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 17 березня 2009 року
та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2009 року
у справі №2а-1833/08/4/0170
за позовом Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Юпітер-М»
до Державної податкової інспекції в місті Євпаторії Автономної Республіки Крим
про скасування податкового повідомлення - рішення, -
Закрите акціонерне товариство «Страхова компанія «Юпітер-М»(далі -позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції в місті Євпаторії Автономної Республіки Крим (далі -відповідач) про скасування повністю податкового повідомлення -рішення ДПІ у м. Євпаторії АР Крим від 23 липня 2008 року № 0001031701/2.
Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 17 березня 2009 року позов задоволено. Визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Євпаторії АР Крим від 23 липня 2008 року № 0001031701/2 про визначення суми податкового зобов'язання Євпаторійській філії ЗАТ «СК «Юпітер-М»за платежем: податок з доходів фізичних осіб у сумі 1823,40 грн. у тому числі: за основним платежем -427,80 грн. і за штрафними (фінансовими) санкціями -855,60 грн. Стягнуто на користь ЗАТ «СК «Юпітер-М»з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 3,40 грн.
Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2009 року постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 17 березня 2009 року залишено без змін.
В касаційній скарзі ДПІ у м. Євпаторії АР Крим, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 17 березня 2009 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2009 року і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.
ДПІ у м. Євпаторії АР Крим провела виїзну планову комплексну документальну перевірку дотримання вимог податкового та валютного законодавства Євпаторійської філії ЗАТ «СК «Юпітер-М»за період з 17 листопада 2005 року по 31 грудня 2007 року, за результатами якої було складено акт від 09 квітня 2008 року № 741/22-0/33918110.
За висновками акта перевірки позивачем були порушені вимоги підпункту 4.3.20 пункту 4.3 статті 4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», в результаті чого позивачу донараховано податок з доходів фізичних осіб у сумі 427,80 грн.
21 квітня 2008 року на підставі акту перевірки ДПІ у м. Євпаторії АР Крим прийняла податкове повідомлення-рішення № 0001031701/0, яким згідно з підпунктом «б»підпункту 4.2.2 пункту 4, підпунктом 17.1.9 пункту 17.1 статті 17 Закону України Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»визначила Євпаторійській філії ЗАТ «СК «Юпітер-М»суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем: податок з доходів фізичних осіб у розмірі 1283,40 грн., у тому числі: 427,80 грн. -за основним платежем., 855,60 грн. -за штрафними (фінансовими) санкціями.
Вказане податкове повідомлення-рішення оскаржувалося позивачем в адміністративному порядку, за наслідками якого його скарги були залишені без задоволення, а податковим органом були прийняті податкові повідомлення-рішення № 0001031701/1 від 19 червня 2008 року та № 0001031701/2 від 23 липня 2008 року на аналогічні суми нарахувань.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що витрати підприємства, пов'язані з професійним навчанням кадрів на виробництві, зокрема з професійною підготовкою, перепідготовкою або підвищенням кваліфікації працівників за профілем діяльності такого підприємства, є витратами на виробничі цілі, що пов'язані з господарською діяльністю підприємства, і не вважаються особистими доходами (додатковим благом) працівників.
Колегія суддів погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.
Як вбачається з акту перевірки, підставою для визначення позивачу податкових зобов'язань (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) з податку з доходів фізичних осіб спірним податковим повідомленням-рішенням слугував висновок податкового органу про те, що суми, які були перераховані позивачем ЗАТ «Центр підготовки і перепідготовки кадрів та інформаційно-аналітичного забезпечення страхової діяльності»згідно договорів про надання інформаційно-консультаційних послуг від 02 січня 2007 року та від 02 січня 2008 року, а саме -2052,00 грн. та 2280,00 грн. відповідно перевищують розмір суми, визначеної підпунктом 6.5.1 пункту 6.5 статті 6 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб».
Відповідно до пункту 1.2 статі 1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) дохід - сума будь-яких коштів, вартість матеріального і нематеріального майна, інших активів, що мають вартість, у тому числі цінних паперів або деривативів, одержаних платником податку у власність або нарахованих на його користь, чи набутих незаконним шляхом у випадках, визначених підпунктом 4.2.16 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, протягом відповідного звітного податкового періоду з різних джерел як на території України, так і за її межами.
Спільним наказом Міністерства праці та соціальної політики України та Міністерства освіти і науки України від 26 березня 2001 року № 127/151 (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), затверджено Положення про професійне навчання кадрів на виробництві, відповідно до підпункту 3.1 пункту 3 якого для професійного навчання кадрів на виробництві застосовуються такі його види: первинна професійна підготовка робітників; перепідготовка робітників; підвищення кваліфікації робітників; підвищення кваліфікації керівних працівників та фахівців.
Згідно з підпунктом 5.4.2 пункту 5.4 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) витрати платника податку, пов'язані з професійною підготовкою, навчанням, перепідготовкою або підвищенням кваліфікації осіб, які перебувають у трудових відносинах з таким платником податку, включаються до валових витрат у розмірі до 3 відсотків фонду оплати праці звітного періоду.
Таким чином, витрати підприємства, пов'язані з професійним навчанням кадрів на виробництві, зокрема з професійною підготовкою, перепідготовкою або підвищенням кваліфікації працівників за профілем діяльності такого підприємства, з урахуванням вимог Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»є витратами на виробничі цілі, що пов'язані з господарською діяльністю підприємства, і не вважаються особистими доходами (додатковим благом) працівників.
За таких обставин, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, з яким погоджується суд касаційної інстанції, що оплата вартості інформаційно-методичних послуг з питань фінансового моніторингу, отриманих працівником позивача -ОСОБА_1, що є предметом договорів про надання інформаційно-консультаційних послуг від 02 січня 2007 року та від 02 січня 2008 року, до посадових обов'язків якої входить проведення внутрішнього фінансового моніторингу, не підпадає під визначення об'єкту оподаткування податком з доходів фізичних осіб. Ці кошти підпадають під об'єкт оподаткування податком на прибуток, зокрема, щодо витратної його частини.
Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують.
Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга Державної податкової інспекції в м. Євпаторії Автономної Республіки Крим підлягає залишенню без задоволення, а постанова Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 17 березня 2009 року та ухвала Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2009 року підлягають залишенню без змін.
Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 2201, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія, -
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Євпаторії Автономної Республіки Крим залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 17 березня 2009 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2009 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: _____________________ Л.І. Бившева
Судді: _____________________ А.М. Лосєв
_____________________ Т.М. Шипуліна
Суддя Л.І. Бившева