"18" квітня 2012 р. м. Київ К-58970/09-С
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Головуючого: Бившевої Л.І.,
суддів: Лосєва А.М., Шипуліної Т.М.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Старокостянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області
на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2008 року
та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2009 року
у справі №2-а-3858/08/9
за позовом Виконуючого обов'язки Старокостянтинівського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Старокостянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області
до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Заслуч»
про стягнення заборгованості, -
06 серпня 2008 року Виконуючий обов'язки Старокостянтинівського міжрайонного прокурора звернувся до суду в інтересах держави в особі Старокостянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області (далі -позивач) з позовом до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Заслуч»(далі -відповідач) про стягнення з СТОВ «Заслуч»104546,51 грн. заборгованості по податку з доходів фізичних осіб (в редакції уточнення позовних вимог від 06 жовтня 2008 року).
Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2008 року в задоволенні позову відмовлено.
Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2009 року постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2008 року залишено без змін.
В касаційній скарзі Старокостянтинівська ОДПІ Хмельницької області, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, просить скасувати постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2008 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2009 року і ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Заслухавши доповідь судді -доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.
Старокостянтинівською ОДПІ Хмельницької області були проведені: планова документальна перевірка дотримання вимог податкового та валютного законодавства СТОВ «Заслуч», зокрема, по прибутковому податку за період з 01 січня 2002 року по 29 лютого 2004 року, за результатами якої був складений акт № 26-231-07-31819534 від 26 березня 2004 року, та комплексна планова документальна перевірка дотримання вимог податкового та валютного законодавства СТОВ «Заслуч»за період з 01 січня 2004 року по 31 грудня 2005 року, за результатами якої був складений акт № 390-23-31819534 від 21 квітня 2006 року. Вказаними перевірками було встановлено наявність заборгованості СТОВ «Заслуч»перед бюджетом по податку з доходів фізичних осіб.
01 липня 2008 року між Старокостянтинівською ОДПІ Хмельницької області та СТОВ «Заслуч»був складений акт звірки розрахунків з бюджетом по сумі заборгованості по податку з доходів фізичних осіб та найманих працівників, згідно якого: заборгованість товариства станом на 01 січня 2005 року становила 101350,41 грн., нараховано за період з 01 січня 2005 року по 30 червня 2008 року -121854,96 грн., сплачено за період з 01 січня 2005 року по 30 червня 2008 року - 118658,86 грн., заборгованість станом на 01 липня 2008 року становить 104546,51 грн. Вказаний акт підписаний уповноваженими представниками податкового органу та товариства.
Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, виконуючий обов'язки Старокостянтинівського міжрайонного прокурора звернувся до суду після закінчення строку давності, визначеного підпунктом 15.1.1 пункту 15.1 статті 15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», для стягнення податкового боргу, з урахуванням того, що податковим органом не вживалися заходи щодо стягнення вказаної заборгованості з відповідача.
Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.
Відповідно до пункту 18.2 статті 18 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) підлягає списанню безнадійний податковий борг, у тому числі пеня, нарахована на такий податковий борг, а також штрафні санкції на податковий борг юридичних та фізичних осіб, стосовно якого минув строк позовної давності, встановлений цим Законом.
Пунктом 1.3 статті 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що податковий борг (недоїмка) - це податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.
Згідно положень підпункту 15.1.2 пункту 15.1 статті 15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) у разі коли податкове зобов'язання було нараховане податковим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 15.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні податкового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів від дня узгодження податкового зобов'язання. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або до визнання боргу безнадійним.
Згідно з підпунктом 3.3 пункту 3 Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків, затвердженого наказом ДПА України від 14 березня 2001 року № 103 (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), безнадійний податковий борг - це податковий борг юридичних та фізичних осіб, стосовно якого минув строк давності - 1095 календарних днів від дня узгодження податкового зобов'язання (рішення керівника контролюючого органу (або його заступника) на підставі даних обліку).
Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, зокрема, актами перевірок № 26-231-07-31819534 від 26 березня 2004 року та № 390-23-31819534 від 21 квітня 2006 року податковий борг, який є предметом спору у даній справі, виник у відповідача станом на 01 січня 2005 року, тоді як нарахування та сплата податку з доходів фізичних осіб здійснювалася у відповідності до чинного законодавства, що підтверджується даними головної книги за 2005,2006, 2007 та 2008 роки (арк. справи 102-111) та платіжними дорученнями (арк. справи 52-101).
За таких обставин, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, з яким погоджується суд касаційної інстанції, про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Посилання податкового органу в обґрунтування вимог касаційної скарги на те, що сплачені відповідачем згідно наявних у матеріалах справи платіжних доручень грошові кошти в рахунок узгоджених податкових зобов'язань з податку з доходів фізичних осіб за 2005 -2008 роки зараховувалися податковим органом в рахунок погашення податкового боргу з вказаного податку, який виник до 01 січня 2005 року, у відповідності до положень пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», у зв'язку з чим виконуючим обов'язки Старокостянтинівського міжрайонного прокурора не були порушені вимоги підпункту 15.2.1 пункту 15.1 статті 15 цього Закону, відхиляються судом касаційної інстанції як безпідставні, оскільки положеннями Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»не встановлено право чи обов'язок саме органу державної податкової служби якимось чином змінювати податкові зобов'язання, в рахунок сплати яких платник податків спрямував кошти.
Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують.
Згідно частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга Старокостянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області підлягає залишенню без задоволення, а постанова Хмельницького окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2008 року та ухвала Львівського апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2009 року підлягають залишенню без змін.
Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 2201, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія, -
Касаційну скаргу Старокостянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2008 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2009 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: _____________________ Л.І. Бившева
Судді: _____________________ А.М. Лосєв
_____________________ Т.М. Шипуліна
Суддя Л.І. Бившева