"24" квітня 2012 р. м. Київ К/9991/24634/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Весельської Т.Ф.,
Гашицького О.В.,
Ситникова О.Ф. ,
провівши в порядку письмового провадження касаційний розгляд адміністративної справи
за позовною заявою ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в Інгулецькому районі міста Кривого Рогу про визнання дій протиправними та зобов'язання здійснити перерахунок розміру пенсії,
провадження в якій відкрито за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Інгулецькому районі міста Кривого Рогу на постанову Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу від 25 березня 2010 року та постанову Апеляційного суду Дніпропетровської області від 16 березня 2011 року,
У січні 2010 року ОСОБА_4 пред'явив у суді позов до Управління Пенсійного фонду України в Інгулецькому районі міста Кривого Рогу (далі -УПФ) про визнання дій протиправними та зобов'язання здійснити перерахунок раніше призначеної державної та додаткової пенсії, виплата яких передбачена статтями 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Зазначив, що належить до першої категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, є інвалідом ІІІ групи внаслідок захворювання, пов'язаного з участю в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, й отримує державну та додаткову пенсії, передбачені статтями 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Вважаючи, що розміри призначених і виплачуваних йому пенсій не відповідають розмірам, встановленим цим Законом, звернувся до УПФ з заявою про приведення їх у відповідність до вимог закону. Однак, відповідач відмовив йому в цьому.
Просив суд визнати такі дії відповідача протиправними та зобов'язати усунути вказані порушення, провівши перерахунки пенсій за період з 1 січня 2007 року по 31 жовтня 2009 року.
Постановою Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу від 25 березня 2010 року позовні вимоги задоволено частково -визнано протиправними дії УПФ щодо відмови в перерахунку ОСОБА_4 пенсії та зобов'язано здійснити перерахунок державної пенсії в розмірі шести мінімальних пенсії за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком за період з 1 серпня по 31 жовтня 2009 року. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постановою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 16 березня 2011 року постанову суду першої інстанції скасовано в частині відмови в задоволенні позовних вимог і зобов'язано УПФ здійснити перерахунок державної пенсії в розмірі шести мінімальних пенсії за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком за період з 1 січня по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 липня 2009 року, виходячи із мінімальної пенсії за віком, встановленої відповідно до частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». В іншій частині постанову суду першої інстанції залишено без змін.
В обґрунтування касаційної скарги УПФ посилається на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, у зв'язку з чим ставить питання про скасування ухвалених ними рішень.
Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та рішення, що приймалися під час її розгляду, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з такого.
Статтею 49 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ встановлено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Частиною четвертою статті 54 цього Закону, що визначає підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до категорії 1 та у зв'язку з втратою годувальника, встановлено, що в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими по ІІІ групі інвалідності -6 мінімальних пенсій за віком.
Згідно з статтею 50 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»особам, віднесеним до категорії 1, зокрема, інвалідам ІІІ групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком. Виплата додаткової пенсії, відповідно до статті 53 зазначеного Закону, здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.
Таким чином, вихідним критерієм обрахунку державної та додаткової пенсії виступає мінімальна пенсія за віком. Мінімальний розмір пенсії за віком, згідно статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 9 липня 2003 року № 1058-ІV, встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Розрахунок пенсії позивачу проведено відповідачем, виходячи із розміру, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 3 січня 2002 року № 1 «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету»та від 28 травня 2008 року № 530 «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян».
Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій, виходили із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами та дійшли обґрунтованого висновку, що при розрахунку державної та додаткової пенсії, передбачених статтями 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», застосуванню при їх обчисленні підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого в законі про Державний бюджет України на відповідний рік, із якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.
Доводи касаційної скарги УПФ про те, що застосування до спірних правовідносин статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»суперечить вимогам частини третьої указаної статті, відповідно до якої мінімальний розмір пенсії за віком абзацом 1 частини першої цієї статті застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених відповідно до цього Закону, висновку судів не спростовують, оскільки чинним законодавством не передбачено іншого, крім визначеного частиною першою статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»мінімального розміру пенсії за віком, а тому є можливим застосування даної величини до обрахування інших пенсій чи доплат, пов'язаних з мінімальною пенсією за віком.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції в незміненій частині та апеляційний суд всебічно і повно встановили всі фактичні обставини справи та правильно застосували норми матеріального права, що регулюють спірні відносини сторін, а тому ухвалені ними судові рішення відповідно до частини першої статті 224 КАС України підлягають залишенню в силі.
Керуючись статтями 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Інгулецькому районі міста Кривого Рогу залишити без задоволення, а постанову Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу від 25 березня 2010 року, в незміненій частині, та постанову Апеляційного суду Дніпропетровської області від 16 березня 2011 року -без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії сторонам у справі та оскарженню не підлягає.
Судді Т. Ф.Весельська
О.В.Гашицький
О.Ф.Ситников
Суддя Т.Ф. Весельська