07 травня 2012 року м. Київ В/9991/1292/12
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого Гаманка О.І.
суддів Загороднього А.Ф.
Стародуба О.П.
Тракало В.В.
Юрченка В.В.
перевіривши виконання вимог законодавства при подачі заяви ОСОБА_4 про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 21 лютого 2012 року у справі за позовом ОСОБА_4 до прокуратури Полтавської області, Головного управління Державного казначейства України у Полтавській області про визнання дій неправомірними та стягнення моральної шкоди,
20 квітня 2012 року ОСОБА_4 звернувся до Верховного Суду України через Вищий адміністративний суд України із заявою про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 21 лютого 2012 року у справі за позовом ОСОБА_4 до прокуратури Полтавської області, Головного управління Державного казначейства України у Полтавській області про визнання дій неправомірними та стягнення моральної шкоди.
Відповідно до статті 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України заява про перегляд судових рішень подається до Верховного Суду України через Вищий адміністративний суд України, який за змістом статей 239-2 та 240 Кодексу адміністративного судочинства України перевіряє відповідність заяви вимогам цього Кодексу та вирішує питання про допуск справи до провадження.
Згідно зі статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з мотивів: 1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах; 2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.
Зі змісту зазначеної норми вбачається, що підставою для допуску справи до провадження, при посиланні на пункт перший частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України, може бути неоднакове застосування судом касаційної інстанції лише норм матеріального права.
В даному ж випадку постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 25 березня 2010 року у задоволені адміністративного позову ОСОБА_4 відмовлено. В частині визнання бездіяльності прокуратури Полтавської області стосовно неприйняття рішення по заяві ОСОБА_4 про порушення кримінальної справи стосовно гр.ОСОБА_5 в порядку КПК України провадження у справі закрито.
Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2010 року рішення суду першої інстанції скасовано в частині відмови у задоволені позовних вимог та прийнято в цій частині нову ухвалу про закриття провадження, а в решті - постанову суду першої інстанції залишено без змін.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 21 лютого 2012 року залишено без змін ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2010 року.
Таким чином, судом касаційної інстанції перевірялось правильність застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права.
Питання застосування судом касаційної інстанції норм процесуального права, враховуючи положення пункту першого частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України, не можуть бути підставою для подання заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України.
Посилання заявника на постанову Верховного Суду України від 21 лютого 2007 року, як на підставу неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, є безпідставними.
Зазначеною постановою скасовано ухвалу Вищого адміністративного суду України від 27 червня 2006 року про закриття провадження в адміністративній справі, а справу направлено на новий розгляд до цього ж суду.
Отже, вказаною постановою Верховного Суду України від 21 лютого 2007 року спір по суті не було вирішено, що унеможливлює посилання на неї як на підставу неоднакового застосування норм матеріального права.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про відмову у допуску даної справи до провадження Верховного Суду України.
Керуючись статтями 236 -240 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Відмовити ОСОБА_4 в допуску до провадження Верховного Суду України справи за позовом ОСОБА_4 до прокуратури Полтавської області, Головного управління Державного казначейства України у Полтавській області про визнання дій неправомірними та стягнення моральної шкоди в порядку перегляду по цій справі ухвали Вищого адміністративного суду України від 21 лютого 2012 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий О.І. Гаманко
Судді А.Ф.Загородній
О.П. Стародуб
В.В.Тракало
В.В. Юрченко