"08" травня 2012 р. м. Київ К/9991/64172/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Весельської Т.Ф.,
Малиніна В.В.,
Ситникова О.Ф.,
провівши в порядку письмового провадження касаційний розгляд адміністративної справи
за позовною заявою ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в Новоайдарському районі Луганської області про стягнення підвищення до пенсії дітям війни,
провадження в якій відкрито за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Новоайдарському районі Луганської області на постанову Новоайдарського районного суду Луганської області від 26 квітня 2010 року та ухвалу Апеляційного суду Луганської області від 7 вересня 2011 року,
У березні 2010 року ОСОБА_4 пред'явив у суді позов до Управління Пенсійного фонду України в Новоайдарському районі Луганської області (далі -УПФ) про визнання дій протиправними та стягнення підвищення до пенсії як дитині війни, мотивуючи тим, що має статус дитини війни, а тому, відповідно до статті 6 Закону України від 18.11.2004 № 2195-ІV «Про соціальний захист дітей війни», його пенсія повинна збільшуватися на 30% мінімальної пенсії за віком.
Посилаючись на наведені обставини, просив визнати дії протиправними та стягнути з УПФ недоплачену суму підвищення до пенсії як дитині війни за 2009 рік в сумі 1240 гривень 20 копійок.
Постановою Новоайдарського районного суду Луганської області від 26 квітня 2010 року, залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду Луганської області від 7 вересня 2011 року, позовні вимоги задоволено частково. Визнано бездіяльність УПФ протиправною та зобов'язано здійснити нарахування та виплату підвищення до пенсії позивачу за період з 1 січня по 31 грудня 2009 року. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
В обґрунтування касаційної скарги УПФ посилається на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та порушення норм процесуального права, у зв'язку з чим ставить питання про скасування ухвалених ними рішень.
Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та рішення, що приймалися під час її розгляду, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з такого.
Судами встановлено, що ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, є дитиною війни в розумінні статті 1 Закону України від 8 жовтня 2004 року № 2195-ІV «Про соціальний захист дітей війни».
Відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2009 рік»будь-яких змін до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», які б зменшували розмір виплат дітям війни, не вносилось.
За перевіркою матеріалів справи та доводів, на які посилається УПФ в своїй касаційній скарзі, у 2009 році підвищення до пенсії позивачу виплачувалось відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 530 «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», якою встановлено, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у розмірах, встановлених цією постановою.
Відповідно до частини четвертої статті 9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, що має вищу юридичну силу.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 5 своєї постанови від 1 листопада 1996 року № 9 "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя", судам при розгляді справи необхідно виходити з того, що нормативно-правові акти будь-якого державного чи іншого органу (акти Президента України, постанови Верховної Ради України, постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України, нормативно-правові акти Верховної Ради Автономної Республіки Крим чи рішення Ради міністрів Автономної Республіки Крим, акти органів місцевого самоврядування, накази та інструкції міністерств і відомств, накази керівників підприємств, установ та організацій тощо) підлягають оцінці на відповідність як Конституції, так і закону.
Якщо при розгляді справи буде встановлено, що нормативно-правовий акт, який підлягав застосуванню, не відповідає чи суперечить законові, суд зобов'язаний застосувати закон, який регулює ці правовідносини.
Відтак, виходячи із загальних засад пріоритету законів над підзаконними актами, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що при вирішенні цього спору застосуванню підлягає саме Закон України від 9 липня 2004 року № 2195-ІV «Про соціальний захист дітей війни», відповідно до статті 6 якого, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, а не згадана постанова Кабінету Міністрів України.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення судів попередніх інстанцій є законними і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; в них повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки судів щодо встановлених обставин і правові наслідки є правильними, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.
Керуючись статтями 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Новоайдарському районі Луганської області залишити без задоволення, а постанову Новоайдарського районного суду Луганської області від 26 квітня 2010 року та ухвалу Апеляційного суду Луганської області від 7 вересня 2011 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії сторонам та оскарженню не підлягає.
Судді Т.Ф.Весельська
В.В.Малинін
О.Ф.Ситников
Суддя Т.Ф. Весельська