"24" квітня 2012 р. м. Київ К/9991/53788/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Весельської Т.Ф.,
Гашицького О.В.,
Ситникова О.Ф. ,
провівши у порядку касаційного провадження попередній розгляд адміністративної справи
за позовною заявою ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в Дубровицькому районі Рівненської області про визнання дій протиправними та зобов'язання здійснити перерахунок розміру пенсії,
провадження в якій відкрито за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Дубровицькому районі Рівненської області на постанову Дубровицького районного суду Рівненської області від 1 лютого 2011 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 3 серпня 2011 року,
У грудні 2010 року ОСОБА_4 пред'явила в суді позов до Управління Пенсійного фонду України в Дубровицькому районі Рівненської області (далі -УПФ) про визнання дій протиправними та зобов'язання призначити державну пенсію та перерахунок раніше призначеної додаткової пенсії, виплата яких передбачена статтями 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Зазначила, що належить до першої категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, є інвалідом ІІ групи внаслідок захворювання, пов'язаного з участю в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, й отримує пенсію по віку та додаткову пенсію, передбачену статтею 50 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Вважаючи, що розмір призначених і виплачуваних їй пенсій не відповідають розмірам, встановленим цим Законом, звернулася до УПФ з заявою про приведення їх у відповідність до вимог закону. Однак, відповідач відмовив їй в цьому.
Просила суд визнати такі дії відповідача протиправними та зобов'язати усунути вказані порушення, провівши перерахунки додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю з 11 травня 2010 року та призначити державну пенсію, відповідно до статті 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»з 1 грудня 2010 року.
Постановою Дубровицького районного суду Рівненської області від 1 лютого 2011 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 3 серпня 2011 року, позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправними дії УПФ щодо відмови в перерахунку ОСОБА_4 пенсії та зобов'язано здійснити перерахунок додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком з 1 листопада 2010 року, виходячи із встановленого відповідними законами розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
В обґрунтування касаційної скарги УПФ посилається на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, у зв'язку з чим ставить питання про скасування ухвалених ними рішень.
Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та рішення, що приймалися під час її розгляду, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з такого.
Оскільки судові рішення оскаржуються відповідачем в частині задоволених позовних вимог, а в іншій частині судові рішення сторонами не оскаржуються, то колегія суддів перевіряє їх законність та обґрунтованість лише в цій частині.
Статтею 49 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ встановлено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Згідно з статтею 50 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»особам, віднесеним до категорії 1, зокрема, інвалідам ІІ групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком. Виплата додаткової пенсії, відповідно до статті 53 зазначеного Закону, здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.
Таким чином, вихідним критерієм обрахунку додаткової пенсії виступає мінімальна пенсія за віком. Мінімальний розмір пенсії за віком, згідно статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 9 липня 2003 року № 1058-ІV, встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Розрахунок пенсії позивачу проведено відповідачем, виходячи із розміру, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 16 липня 2008 року № 654 «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян».
Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій, виходили із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами та дійшли обґрунтованого висновку, що при розрахунку додаткової пенсії, передбаченої статтею 50 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», застосуванню при її обчисленні підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого в законі про Державний бюджет України на відповідний рік, із якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.
Доводи касаційної скарги УПФ про те, що застосування до спірних правовідносин статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»суперечить вимогам частини третьої указаної статті, відповідно до якої мінімальний розмір пенсії за віком абзацом 1 частини першої цієї статті застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених відповідно до цього Закону, висновку судів не спростовують, оскільки чинним законодавством не передбачено іншого, крім визначеного частиною першою статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»мінімального розміру пенсії за віком, а тому є можливим застосування даної величини до обрахування інших пенсій чи доплат, пов'язаних з мінімальною пенсією за віком.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що суди попередніх інстанцій всебічно і повно встановили всі фактичні обставини справи та правильно застосували норми матеріального права, що регулюють спірні відносини сторін, а тому ухвалені ними судові рішення відповідно до частини першої статті 224 КАС України підлягають залишенню в силі.
Керуючись статтями 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Дубровицькому районі Рівненської області залишити без задоволення, а постанову Дубровицького районного суду Рівненської області від 1 лютого 2011 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 3 серпня 2011 року -без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії сторонам у справі та оскарженню не підлягає.
Судді Т. Ф.Весельська
О.В.Гашицький
О.Ф.Ситников
Суддя Т.Ф. Весельська