"24" квітня 2012 р. м. Київ К/9991/21519/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Весельської Т.Ф.,
Гашицького О.В.,
Ситникова О.Ф. ,
провівши в порядку письмового провадження касаційний розгляд адміністративної справи
за позовною заявою ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в місті Лисичанську Луганської області про визнання дій протиправними та зобов'язання здійснити перерахунок розміру пенсії,
провадження в якій відкрито за касаційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 25 березня 2011 року,
У грудні 2010 року ОСОБА_4 пред'явив у суді позов до Управління Пенсійного фонду України в місті Лисичанську Луганської області (далі -УПФ) про визнання дій протиправними та зобов'язання здійснити перерахунок державної пенсії, призначеної відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», зі збільшенням її розміру у 3,5 рази, починаючи з 1 грудня 2010 року.
Постановою Лисичанського міського суду Луганської області від 24 січня 2011 року позовні вимоги задоволено -зобов'язано УПФ перерахувати та виплатити ОСОБА_4 пенсію згідно вимог пункту першого постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2005 року № 1293 «Про збільшення розмірів пенсії деяким категоріям громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», збільшивши її у 3,5 рази з 1 грудня 2010 року.
Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 22 березня 2011 року постанову суду першої інстанції скасовано, а в задоволенні позовних вимог відмовлено.
В обґрунтування касаційної скарги позивач посилається на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права, у зв'язку з чим ставить питання про скасування ухваленого ним рішення.
Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та рішення, що приймалися під час її розгляду, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з такого.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_4 є інвалідом ІІ групи внаслідок захворювання, пов'язаного з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС та отримує пенсію, призначену йому у відповідності зі статтею 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2008 року зобов'язано УПФ перерахувати та виплатити ОСОБА_4 основну пенсію, виходячи з 8 мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров'ю, виходячи з 75 процентів мінімальної пенсії за віком з 22 травня 2008 року.
Статтею 49 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ встановлено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Частиною четвертою статті 54 цього Закону, що визначає підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до категорії 1 та у зв'язку з втратою годувальника, встановлено, що в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими по ІІ групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком.
Пунктом першим постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2005 року № 1293 «Про збільшення розмірів пенсії деяким категоріям громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»(набрала чинності 1 січня 2006 року) було передбачене збільшення розміру пенсії по інвалідності учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році, громадянам, евакуйованим у 1986 році із зони відчуження, та пенсії у зв'язку із втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи членами їх сімей у 3,5 рази.
Відповідно до підпункту 1 пункту другого вказаної постанови мінімальний розмір пенсії, передбачений частиною четвертою статті 54 Закону, не може бути нижчим: для інвалідів з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою по 1 групі -540 гривень, II групі -500 гривень, ІІІ групі -467 гривень.
Аналіз наведених положень Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»та постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2005 року № 1293 «Про збільшення розмірів пенсії деяким категоріям громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (втратили чинність згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1210) свідчить, що положення даної постанови підлягали застосуванню лише для перерахунку пенсій, призначених відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 3 січня 2002 року № 1 «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету», тобто, виходячи з величини 19,91 гривні.
Перерахунок пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2005 № 1293 «Про збільшення розмірів пенсії деяким категоріям громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»мав разовий характер.
Зазначена постанова передбачала збільшення розміру пенсії, призначеної з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 3 січня 2002 року № 1 і містила в собі граничні розміри, нижче яких не може бути мінімальна пенсія за віком особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи, у той час, як позивачу розмір пенсії перерахований, виходячи з мінімального розміру пенсії за віком (згідно судового рішення, яке набрало законної сили), встановленого Законами України про Державний бюджет України у відповідних роках та статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за приписами якої мінімальний розмір пенсій за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що вимоги позивача про збільшення розміру пенсії у 3,5 рази, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2005 року № 1293, є безпідставними.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційний суд всебічно і повно встановив всі фактичні обставини справи та правильно застосував норми матеріального права, що регулюють спірні відносини, а тому ухвалене ним судове рішення, відповідно до частини першої статті 224 КАС України, підлягає залишенню в силі.
Керуючись статтями 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення, а постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 25 березня 2011 року -без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії сторонам у справі та оскарженню не підлягає.
Судді Т. Ф.Весельська
О.В.Гашицький
О.Ф.Ситников
Суддя Т.Ф. Весельська