ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
26 квітня 2012 року № 2а-4048/11/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Аблова Є.В.;
при секретарі Мальчик І.Ю.,
розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «361 Україна»до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
Позивач звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що відповідачем зроблений необґрунтований висновок щодо неповноти підтвердження факту господарської діяльності ТОВ «361 Україна» та його контрагентів з надання послуг, оскільки господарська діяльність позивача із ТОВ «Анаель-Ком», ПП «Абісаль»підтверджується первинними документами.
В позовній заяві позивач просить суд визнати протиправними податкові повідомлення-рішення №0001742302 від 11.03.11 р. та №0001752302 від 11.03.11 р. і скасувати їх.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився.
Відповідно до ч.6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи в судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомленні про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта. Враховуючи зазначене, суд ухвалив розглядати справу у порядку письмового провадження.
Оцінюючи наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що з 31.12.10 р. по 15.02.11 р. Державною податковою інспекцією у Печерському районі м. Києва проведено планову виїзну перевірку ТОВ «361 Україна»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.07 р. по 30.09.10 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.10.07 р. по 30.09.10 р., результатами якої складено акт № 119/23-2/35427919 від 22.02.11 р.
Відповідно до акту перевірки встановлені порушення пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в результаті чого ТОВ «361 Україна»занижено податок на прибуток на загальну суму 303 938 грн.;
п.п.7.5.1 п.7.5, п.п.7.4.5, п.п.7.4, п.п.7.21, п.п.7.2.3, п.п.7.2.6, п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»в результаті чого позивачем занижено податок на додану вартість в період, що перевірявся на загальну суму 241 940,98 грн.
На підставі акту перевірки № 119/23-2/35427919 від 22.02.11 р. відповідачем прийняті податкові повідомлення -рішення № 0001742302 від 11.03.11 р. сума грошового зобов'язання якого становить за основним платежем 303 938,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 75 985,00 грн. та №0001752302 від 11.03.11 р. сума грошового зобов'язання якого становить за основним платежем 241 942,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 60 486,00 грн.
Відповідно до договору №4/10 від 01.04.10 р. ПП «Абісаль»(агенція) за дорученням ТОВ «361 Україна»(замовника) зобов'язується надати послуги з комплексного рекламного обслуговування Замовника, а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити надані послуги.
Згідно договору №5/10 від 14.01.10 р. ТОВ «Анаель-Ком»(агенція) за дорученням ТОВ «361 Україна»(замовника) зобов'язується надати послуги з комплексного рекламного обслуговування Замовника, а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити надані послуги.
На виконання вказаних договорів позивачем на користь виконавців перераховано грошові кошти. У ціні придбаних робіт підприємством сплачено суму податку на додану вартість, яку у подальшому включено до складу податкового кредиту.
Відповідно до акту перевірки підставою для прийняття оскаржуваних податкових рішень стало те, що підписаний між позивачем та ТОВ «Анаель-Ком»Акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №31/03 від 31.03.10 р. не містить обов'язкових реквізитів, а саме: місце складання, обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції та час здійснення фінансово-господарської операції. ТОВ „Анаель-Ком" згідно поданої ним декларації на прибуток за 1 квартал 2010 року у рядку 07 Декларації „Сума амортизаційних відрахувань" не задекларував суму амортизаційних нарахувань, додаток К1 до декларації з прибутку за 1 квартал 2010 року не подавав, не обліковує основні фонди, та не декларує амортизаційні нарахування, а чисельність працюючих складає 1 особа, що на думку відповідача свідчить про відсутність у ТОВ „Анаель-Ком" трудових ресурсів, виробничого обладнання, складських та торгівельних приміщень, транспорту та обладнання, сировини, матеріалів для здійснення його основного виду діяльності, визначеному в довідці з ЄДРПОУ.
Підписані між позивачем та ПП «Абісаль»Акти здачі-приймання робіт (надання послуг) не містять обов'язкових реквізитів, а саме: місце складання, обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції та час здійснення фінансово-господарської операції. ПП «Абісаль»згідно поданої ним декларації на прибуток за 1 півріччя 2010 року у рядку 07 Декларації „Сума амортизаційних відрахувань" не задекларував суму амортизаційних нарахувань, додаток К1 до декларації з прибутку за 1 півріччя 2010 року не подавав, не обліковує основні фонди, та не декларує амортизаційні нарахування, а чисельність працюючих складає 1 особа, що на думку відповідача свідчить про відсутність у ПП «Абісаль»трудових ресурсів, виробничого обладнання, складських та торгівельних приміщень, транспорту та обладнання, сировини, матеріалів для здійснення його основного виду діяльності, визначеному в довідці з ЄДРПОУ.
Також відповідно до акту перевірки податкова накладна №423103018 від 31.03.10 р. виписана ТОВ „Анаель-Ком" є такою, що не дає позивачу права на віднесення сум ПДВ до податкового кредиту, оскільки була виписана не в той момент, коли у ТОВ „Анаель-Ком" виникли податкові зобов'язання.
ПП «Абісаль»порушило порядок заповнення податкових накладних, які були виписані позивачу, а саме виписані на підставі актів здачі -приймання, які не відповідають вимогам ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», бо не містять необхідних реквізитів.
Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.
За приписами п.п. 7.4.5. п. 7.4 ст. 7 зазначеного Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
Таким чином, законодавцем визначено єдину підставу виникнення права у платника податку на отримання податкового кредиту, пов'язану з отриманням таким платником податку податкової накладної, оформленої належним чином із зазначенням усіх обов'язкових реквізитів, визначених Законом України «Про податок на додану вартість», та видану суб'єктом підприємницької діяльності, зареєстрованим платником податку на додану вартість, оскільки тільки цей документ підтверджує одну з подій, що її здійснено покупцем: чи то оплату покупцем товару чи отримання товару від продавця, що є підставою для виникнення податкових зобов'язань з податку на додану вартість.
Згідно з п.п. 7.2.4 п. 7.2 вказаної статті право на нарахування податку на додану вартість та складання податкових накладних надається особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону, відповідно до якої особи, що підпадають під визначення платників податку згідно із статтею 2 Закону України «Про ПДВ», зобов'язані зареєструватися як платники податку на додану вартість.
Відповідно до п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 №186/97-ВР, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Згідно п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу -сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. До складу валових витрат підприємства включаються, зокрема, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.
Відповідно до ч.4 пп.5.3.9. п.5.3. ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Отже, судом встановлено, що на час здійснення господарських операцій між ТОВ «361 Україна»та ТОВ «Анаель-Ком», ПП «Абісаль»останні були належним чином зареєстровані як платники податку.
Податковий кредит позивача за період, що перевірявся, сформований на підставі податкових накладних отриманих від ТОВ «Анаель-Ком», ПП «Абісаль», які були на момент їх видачі зареєстровано у встановленому податковим законодавством порядку як платники податку на додану вартість і їм відповідно до законодавства надано право на видачу податкових накладних.
Частинами 1-3 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Як вбачається із матеріалів справи, у позивача наявні всі необхідні документи, які складалися відповідно до умов передбачених чинним законодавством.
Судом також встановлено, що на момент виписки первинних документів ТОВ «Анаель-Ком», ПП «Абісаль» були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців, а також мали свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість. За таких обставин покупець не може нести відповідальність ні за несплату податків продавцями, ні за можливу недостовірних відомостей про них.
Статтею 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»встановлено, що якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців, були внесені до нього, то вони вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до цього реєстру, є достовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні за винятком випадків, коли вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірним.
Подальше ненадання такими підприємствами контрагентами податкової звітності, чи не визнання її податковим органом, як такої, саме по собі не тягне за собою недійсність всіх угод, укладених з моменту державної реєстрації такої особи і до моменту виключення з державного реєстру, та не позбавляє правового значення виданих за такими господарськими операціями податкових накладних. Закон України "Про податок на додану вартість" не містить відповідних норм, які б зобов'язували замовника товарів, робіт, послуг слідкувати та контролювати подачу звітності податковим органам з боку виконавця робіт чи постачальника товарів.
Враховуючи те, що ДПІ у Печерському районі м. Києва не надало доказів правомірності податкових повідомлень-рішень №0001742302 від 11.03.11 р. та №0001752302 від 11.03.11 р., суд вважає, що вони підлягають скасуванню як протиправні.
Керуючись ст.ст. 94, 158-163 КАС України суд ,-
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення -рішення №0001742302 від 11.03.11 р. та №0001752302 від 11.03.11 р. прийняті Державною податковою інспекцією у Печерському районі м. Києва.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі в Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня її проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.
Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
Суддя Аблов Є.В.