Господарський суд Чернігівської області
14000, м. Чернігів, проспект Миру, 20 Тел. 67-28-47, факс 77-44-62
Іменем України
26 квітня 2012 року Справа № 5028/10/19/2012
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Брама ВК",
Юридична адреса: вул. Комсомольська, 49, кв. 21, м. Дніпропетровськ, 49000
Поштова адреса: вул. Марії Кюрі, 5, м. Дніпропетровськ, 49010
Відповідач: Приватне підприємство "Бренд -Сервіс",
вул. Київська, 6 Богунського району, м.Житомир, 10014
Предмет спору: про стягнення заборгованості в сумі 41588,66 грн.
Суддя І.Г.Мурашко
Представники сторін:
від позивача: ОСОБА_1 довіреність № б/н від 20.03.2012, представник
від відповідача: не з»явився
В судовому засіданні 26.04.2012р., на підставі ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Товариством з обмеженою відповідальністю "Брама ВК" подано позов до приватного підприємства "Бренд-Сервіс" про стягнення заборгованості за договором постачання № 546-156 від 12 травня 2011 року в сумі 41588,66 грн., з яких 39593,93 сума основної заборгованості, 1671,13 грн. пені, 323,60 грн. 3% річних. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору постачання № 546-156 від 12 травня 2011 року.
Відповідач в судове засідання не з"явився. Ухвала суду від 04.04.2012 року про відкладення розгляду справи, направлена за місцем державної реєстрації відповідача, повернулась до суду з відміткою „підприємство вибуло".
Судом здійснений спеціальний витяг з ЄДР щодо місця державної реєстрації відповідача, згідно якого станом на 12.04.12р. відповідач зареєстрований за адресою вул. Київська, 6 Богунського району, м.Житомир, 10014.
В той же час, згідно витягу з ЄДР станом на 27.03.2012р. в матеріалах справи, місцем державної реєстраці відповідача було вул. Щорса, 53, м. Чернігів, 14017.
Відповідно до ч.3 ст.17 Господарського процесуального кодексу України, справа, прийнята господарським судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута по суті і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому господарському суду.
Справа порушена ухвалою суду від 23.03.2012р. з додержанням правил підсудності, а тому повинна бути розглянута по суті господарським судом Чернігівської області.
Ухвала суду від 12.04.2012р., направлена на адресу державної реєстрації відповідача, зазначеної у спеціальному витягу з ЄДР повернулась на адресу суду з відміткою "за закінченням терміну зберігання".
У відповідності до ст. 64 Господарського процесуального кодексу України, ухвала у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.
Таким чином, нез'явлення в судове засідання повноважного представника відповідача не є перешкодою для розгляду спору по суті. Рішення приймається за наявними у справі документами на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов в повному обсязі.
Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, суд, -
Відповідно до ч. 1 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 1 ст. 205 Цивільного кодексу України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України.
Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Так, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
12.05.2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Брама ВК»та Приватним підприємством «Бренд-Сервіс»було укладено договір постачання № 546-156.
Згідно ч.1 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до п.1.1. Договору, позивач (постачальник) взяв на себе зобов'язання передати у власність, а відповідач (покупець) прийняти та оплатити товар в порядку та на умовах, визначених дійсним Договором.
Пунктом 1.2. Договору сторони визначили, що товаром за цим Договором є Товар, зазначений у накладних постачальника. У накладній вказується перелік товарів, що поставляються, і базові ціни на них, а також можуть бути вказані додаткові умови: розмір знижок, додаткові права та обов»язки сторін.
Строк дії Договору, відповідно до п. 12.9 Договору, становить 1 рік з моменту підписання.
За юридичною природою вказаний договір є договором поставки.
Відповідно до ч.2 ст. 712 Цивільного кодексу України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю - продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру сторін, а тому до спірних правовідносин застосовуються норми глави 54 Цивільного кодексу України.
Розділом третім Договору передбачено, що асортимент, кількість, ціна товару визначається в національній валюті України та вказуються в накладних, що визнаються Специфікаціями та є невід'ємною частиною договору. Загальна вартість товарів, що постачаються за цим Договором складається із вартості усіх товарів отриманих по накладним, але не повинна перевищувати 1000000 (один мільйон гривень) із урахуванням ПДВ. Вартість Договору визначається як сума накладних на товар, переданий покупцю в рамках цього Договору.
Розділом п»ятим Договору сторони визначили умови та порядок поставки товару, а саме: постачальник (позивач) поставляє покупцю (відповідачу) товар в узгоджений термін та час на підставі Заявки покупця на умовах DDP згідно Інкотермс-2000 за адресою: м. Чернігів, вул. Ріпкинська, 3 б. Передача товару відповідачу здійснюється на підставі довіреності на отримання ТМЦ або централізовано-кільцевої довіреності згідно додатку №1, які відповідач зобов»заний надати позивачу. Видаткова накладна з відміткою (штампом, печаткою) та підписом уповноваженої особи відповідача є достатнім підтвердженням передачі товару (факту поставки) позивачем в кількості та за ціною, визначених в такій накладній.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб»єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов»язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов»язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно з ч.ч 2,3 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов»язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. За ч.1 ст.193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених цим Кодексом.
Так відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обігу або інших вимог, що звичайно ставляться.
На виконання умов Договору поставки № 546-156 від 12 травня 2011 року, позивачем було поставлено відповідачу товар згідно видаткових накладних: № 11Я/1942822 від 28.07.2011 року на суму 3594,78 грн., № 11Я/2226590 від 14.09.2011 року на суму 1693,12 грн., № 11Я/2262568 від 21.09.2011 року на суму 1839,68 грн., № 11Я/2308340 від 28.09.2011 року на суму 2227,20 грн., № 11Я/2404382 від 11.10.2011 року на суму 832,32 грн., № 11Я/2508510 від 01.11.2011 року на суму 2557,72 грн., № 11Я/2561103 від 11.11.2011 року на суму 11609,09 грн., № 11Я/2532746 від 04.11.2011 року на суму 1099,80 грн., № 11Я/2589179 від 15.11.2011 року на суму 2428,86 грн., № 11Я/2613226 від 22.11.2011 року на суму 3469,68 грн., № 11Я/2843182 від 27.12.2011 року на суму 11728,16 грн., які підписані сторонами та скріплені печатками ( а.с.22-37). Всього відповідачу було поставлено товару на загальну суму 43080,41 грн.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно п.4.1 Договору, в редакції укладеної сторонами додаткової угоди № 1 ( а.с.82), покупець сплачує вартість товару протягом 21 календарних днів з моменту поставки.
Відповідно до п.4.2., 4.3. Договору, форма оплати за поставлену партію товару - безготівкова або готівкою в касу позивача (постачальника). Моментом оплати вважається дата надходження коштів на поточний рахунок постачальника.
Таким чином, по видатковій накладній № 11Я/1942822 від 28.07.2011 року на суму 3594,78 грн. відповідач зобов»язаний був розрахуватись в строк до 18.08.2011 року включно, по видатковій накладній № 11Я/2226590 від 14.09.2011 року на суму 1693,12 грн. - в строк до 05.10.2011 року включно, по видатковій накладній № 11Я/2262568 від 21.09.2011 року на суму 1839,68 грн. - в строк до 12.10.2011 року включно, по видатковій накладній № 11Я/2308340 від 28.09.2011 року на суму 2227,20 грн. - в строк до 19.10.2011 року включно, по видатковій накладній № 11Я/2404382 від 11.10.2011 року на суму 832,32 грн. - в строк до 01.11.2011 року включно, по видатковій накладній № 11Я/2508510 від 01.11.2011 року на суму 2557,72 грн. - в строк до 22.11.2011 року включно, по видатковій накладній № 11Я/2561103 від 11.11.2011 року на суму 11609,09 грн. - в строк до 02.12.2011 року включно, по видатковій накладній № 11Я/2532746 від 04.11.2011 року на суму 1099,80 грн. - в строк до 25.11.2011 року включно, по видатковій накладній № 11Я/2589179 від 15.11.2011 року на суму 2428,86 грн. - в строк до 06.12.2011 року включно, по видатковій накладній № 11Я/2613226 від 22.11.2011 року на суму 3469,68 грн. - в строк до 13.12.2011 року включно, по видатковій накладній № 11Я/2843182 від 27.12.2011 року на суму 11728,16 грн. - в строк до 17.01.2012 року включно.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач свої зобов'язання щодо оплати отриманого товару виконав частково, Згідно акту звірки від 31.01.2012р., підписаного сторонами та скріпленого печатками сторін, оригінал якого приєднаний судом до матеріалів справи ( а.с.102), за даними відповідача заборгованість станом на 31.01.12р. складає 39593,93 грн. Така сама заборгованість підтверджена сторонами в акті звірки від 29.02.12р. ( а.с.83).
Відповідач суму заборгованості не сплатив. За таких обставин сума основного боргу відповідача перед позивачем за отриманий товар становить 39593,93 грн.
Однак, дослідивши матеріали справи суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних причин.
Відповідно до п.5.4 Договору, підписаному сторонами, достатнім підтвердженням передачі товару (факту поставки) позивачем в кількості та за ціною, визначених в такій накладній є видаткова накладна з відміткою (штампом, печаткою) та підписом уповноваженої особи відповідача . Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Видаткові накладні № 11Я/2226590 від 14.09.2011 року на суму 1693,12 грн. та №11Я/2843182 від 27.12.2011 року на суму 11728,16 грн. будь-яких відміток (штампа, печатки), якими підтверджується підпис уповноваженої особи відповідача не мають, а тому суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову в частині примусового стягнення зазначеної заборгованості з відповідача.
Згідно чинного законодавства України, акт звірки за своїм призначенням не відповідає ознакам первинного документа, оскільки ним не фіксується будь-яка господарська операція, розпорядження або дозвіл на проведення господарської операції, а носить лише інформаційний характер, а тому стягнення заборгованості судом на підставі акту звірки є неможливим.. За таких обставин, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 26172,65 грн.
Позивач просить стягнути з відповідача 1671 грн. 13 коп. пені за прострочку оплати поставленого товару за період з 18.08.2011 року по 16.03.2012 року, розраховану відповідно до п. 9.3. Договору постачання № 546-156 від 12 травня 2011 року .
Відповідно до ч.1. ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов»язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов"язання за кожен день прострочення виконання.08
Пунктами 4 та 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобов'язання застосовуються у розмірі передбаченому сторонами у договорі.
Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов»язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов»язання мало бути виконано.
Пунктом 6.2. Договору передбачено, що у випадку недотримання покупцем термінів оплати згідно п.п.4.1. та 7.2. Договору, покупець сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми несплаченого товару за кожний день прострочення.
Матеріалами справи підтверджується прострочка відповідача щодо оплати поставленого товару, але враховуючи, що строк оплати по видатковій накладній № 11Я/1942822 від 28.07.2011 року настав 18.08.2011 року включно то, відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського процесуального кодексу України, нарахування пені припинилось 19.02.2012р., а також, враховуючи, що позивачем було допущено помилку у визначенні строку виконання зобов»язання щодо оплати товару по видатковим накладним, суд доходить висновку, що пеня підлягає стягненню за період з 19.08.2011 р. по 16.03.2012 р. в розмірі 1230,49 грн.
Позивач просить стягнути з відповідача 3% річних в розмірі 323 грн. 60 коп. за період з 18.08.2011 року по 16.03.2012 року.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Матеріалами справи підтверджується прострочка виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань щодо оплати отриманого товару, але приймаючи до уваги, що позивачем при нарахуванні 3% річних було неправильно визначено строк виконання зобов»язання щодо оплати товару по видатковим накладним, суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача щодо стягнення 3% річних підлягають задоволенню в розмірі 240,80 грн. за період з 19.08.2011 року по 16.03.2012 року.
Оскільки спір виник у зв'язку з неправомірними діями відповідача, то відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, суд прийшов до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача судового збору в розмірі 1609 грн. 50 коп.
Керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 49, 75, ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з Приватного підприємства „Бренд-Сервіс", юридична адреса: вул. Київська, 6 Богунського району, м.Житомир, 10014 (ЄДРПОУ 364304225265) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Брама ВК", поштова адреса: вул. Марії Кюрі, 5, м. Дніпропетровськ, 49010; юридична адреса: вул. Комсомольська, 49, кв. 21, м. Дніпропетровськ, 49000 (р/р 26000060358739 в КБ „ПриватБанк" м. Дніпропетровськ, МФО 305299, код ЄДРПОУ 35203810) 26172,65 грн. боргу, 1230,49 грн. пені, 240,80 грн. 3 % річних та 1609 грн. 50 коп. судового збору.
2. В решті позову відмовити.
3. Наказ видати після набранням судовим рішенням законної сили.
Рішення оформлено відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України та підписано 28.04.2012р.
Суддя І.Г.Мурашко
03.05.12