Справа № 2-17/2011 р. Головуючий 1 інст.: Островська Н.І.
Провадження № 22ц/2090/1674/2012 р. Доповідач : Піддубний Р.М.
Категорія -«договірні правовідносини»
18 квітня 2012 року. м. Харків
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого судді: Піддубного Р.М.,
суддів: Малінської С.М., Швецової Л.А.,
при секретарях: Подпрядовій В.Г., Колісник Я.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за апеляційною скаргою Приватного сільськогосподарського підприємства «Еліна»на рішення Шевченківського районного суду Харківської області від 21 грудня 2011 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного сільськогосподарського підприємства «Еліна»про розірвання договору про спільно-виробничу діяльність та стягнення суми, -
встановила:
У жовтні 2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду з названим позовом, мотивуючи який зазначив, що 21 березня 2008 року між ним та Приватним сільськогосподарським підприємством «Еліна»(ПСП «Еліна») було укладено договір про спільну виробничу діяльність, відповідно до умов якого відповідач зобов'язався надати для спільного виробництва 150 га. орної землі, провести своєю сільськогосподарською технікою її обробку, посів та збирання сільськогосподарської культури «соняшник», вести бухгалтерський облік, державну статистичну та податкову звітність, а він - забезпечити за власний рахунок поставку насіння соняшника, паливно-мастильних матеріалів, мінеральних добрив та засобів захисту рослин, а також надати грошові кошти для здійснення платежів за податковими зобов'язаннями, заробітній платі та оренді землі.
На виконання своїх зобов'язань 21 березня 2008 року він передав за розпискою директору ПСП «Еліна»Ряднову А.Ф. 25 000 грн., вніс до каси підприємства за приходним касовим ордером № 04-12 від 04 квітня 2088 року 60 000 грн., а 19 квітня 2008 року за приходним касовим ордером № 04-19 - 4 500 грн., як передоплату за проведення ПСП «Єліна»комплексу сільськогосподарських робіт.
Посилаючись на те, що зазначені в п. 2.2. договору про спільну виробничу діяльність агротехнічні роботи відповідачем виконані не були, у зв'язку з чим він був змушений укласти договори про їх виконання з іншими особами та сплатити вартість цих робіт у значно більшому, ніж передбачено укладеним з ПСП «Еліна»договором розмірі, ОСОБА_1 просив стягнути з відповідача отримані ним за договором 89 500 грн., а також 7 661 грн. -3 % річних за прострочення виконання грошових зобов'язань за договором.
Рішенням Шевченківського районного суду Харківської області від 21 грудня 2011 року позов задоволено частково, стягнуто на користь ОСОБА_1 з ПСП «Еліна»отримані останнім за договором про спільну виробничу діяльність 89 500 грн., а також 895 грн. судового збору. В іншій частині у задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ПСП «Еліна», посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просило рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні заявленого ОСОБА_1 позову відмовити.
ОСОБА_1 рішення суду в апеляційному порядку не оскаржене.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову ОСОБА_1 в частині стягнення на його користь з ПСП «Еліна»89 500 грн., суд першої інстанції виходив з того, що відповідач у порушення взятих на себе за укладеним 21 березня 2008 року між сторонами договором про спільну виробничу діяльність зобов'язань не виконав, наслідком чого є стягнення з нього отриманих за цим договором грошових коштів в сумі 89 500 грн.
Проте повністю погодитись з такими висновками не можна з наступних підстав.
Відповідно до ст. 1130 ЦК України за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові. Спільна діяльність може здійснюватися на основі об'єднання вкладів учасників (просте товариство) або без об'єднання вкладів учасників.
Статтею 1131 ЦК України встановлено, що договір про спільну діяльність укладається у письмовій формі. Умови договору про спільну діяльність, у тому числі координація спільних дій учасників або ведення їхніх спільних справ, правовий статус виділеного для спільної діяльності майна, покриття витрат та збитків учасників, їх участь у результатах спільних дій та інші умови визначаються за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом про окремі види спільної діяльності.
Судовим розглядом встановлено, що 21 березня 2008 року між ПСП «Еліна»та ОСОБА_1 було укладено договір про спільну виробничу діяльність, відповідно до умов якого ПСП «Еліна»зобов'язалось надати для вирощування соняшника 150 га ріллі та провести своєю технікою обробку землі, посів та збирання врожаю, а ОСОБА_1 забезпечити постачання насіння соняшнику, паливно-мастильних матеріалів, мінеральних добрив, засобів захисту рослин, а також надати грошові кошти для здійснення платежів за податковими зобов'язаннями , заробітній платі, оренді землі.
Пунктами 4.2, 4.3 договору сторони передбачили, що за надані 150 га. землі ПСП «Еліна»отримує від ОСОБА_1 22 800 грн., а також 1 500 грн. для здійснення необхідних державних платежів. Проте виходячи зі змісту п. 4.3 договору сторони домовились про отримання відповідачем від позивача грошових коштів виходячи із розрахунку 100 грн. за 1 га землі, у зв'язку з чим розмір цієї суми складає 15 000 грн. (100 грн.*150 га), а не 1500 грн. як помилково зазначено у договорі.
Згідно з п. 4.6 договору ОСОБА_1 повністю отримує дохід після відрахування понесених витрат, в тому числі пов'язаних з орендною платою за землю та обов'язковими платежами.
Порядку покриття витрат та збитків учасників, що виникатимуть під час виконання договору, які повинні відшкодовуватись із спільного майна учасників, сторони у договорі не встановили.
Як убачається із матеріалів справи, на виконання умов договору про спільну виробничу діяльність ОСОБА_1 було внесено до каси ПСП «Еліна»за приходними касовими ордерами № 04-12 від 21 березня 2008 року та та № 04-19 від 19 квітня 2008 року відповідно 4 500 грн. та 60 000 грн., а також 25 000 грн. позивачем було передано директору ПСП «Еліна»Ряднову А.Ф., що підтверджується відповідною розпискою.
Встановлено, що передбачені п.п. 2.1 та 3.2 договору зобов'язання щодо надання позивачу 150 га землі для вирощування сільськогосподарських культур відповідачем - ПСП «Еліна»було виконано.
Також ОСОБА_1 не надано будь-яких доказів, що спростовують необхідність сплати відповідачем передбачених п. 4.3 платежів або сплати їх розмірі, меншому ніж 15 000 грн., як обумовили сторони у вищевказаному пункті договору.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових та фактичних підстав для стягнення з відповідача отриманих ним від ОСОБА_1 коштів в сумі 37 800 грн., 22 800 грн. з яких відповідно до п.п. 2.1 та 3.2 договору є платою за землю, а 15 000 грн. - отримані ПСП «Еліна»для сплати передбачених законом обов'язкових платежів.
Відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі (ч. 1 ст. 1213 ЦК)
Оскільки ОСОБА_1 було передано ПСП «Еліна»за договором про спільну виробничу діяльність 89 500 грн., однак відповідачем були виконані лише зобов'язання, які сторони оцінили у 37 800 грн., грошові кошти в сумі 51 700 грн. (89 500 грн. - 37 800 грн.) є безпідставно набутим майном, яке підлягає поверненню позивачеві.
За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, сума, яка підлягає стягненню з ПСП «Еліна»на користь ОСОБА_1 за договором про спільну виробничу діяльність - зменшенню до 51 700 грн., судових витрат відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України -до 517 грн.
В іншій частині рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
вирішила:
Апеляційну скаргу Приватного сільськогосподарського підприємства «Еліна»задовольнити частково.
Рішення Шевченківського районного суду Харківської області від 21 грудня 2011 року змінити.
Зменшити суму, яка підлягає стягненню з Приватного сільськогосподарського підприємства «Еліна»на користь ОСОБА_1 за договором про спільно-виробничу діяльність від 21 березня 2008 року до 51 700 (п'ятдесят одна тисяча сімсот) гривень, судових витрат -до 517 гривень.
В іншій частині рішення Шевченківського районного суду Харківської області від 21 грудня 2011 року залишити без змін.
Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий
Судді