Копія Справа № 1170/2а-2719/11
Категорія статобліку 12.3
КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
01 грудня 2011 року м. Кіровоград
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого -судді Флоренка О.Ю.
при секретарі -Галушко О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на службі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -
19 липня 2011 року ОСОБА_1 звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області, в якій, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог (а.с. 78), просить: визнати протиправним та скасувати наказ відповідача від 10.02.2011 року №265 «Про надзвичайну подію за участю працівників Добровеличківського РВ УМВС та покарання винних»в частині звільнення позивача з органів внутрішніх справ; визнати протиправним та скасувати наказ відповідача від 19.04.2011 року №153 о/с, в частині звільнення позивача з органів внутрішніх справ; поновити ОСОБА_1 в органах внутрішніх справ на посаді оперуповноваженого сектору карного розшуку кримінальної міліції Добровеличківського районного відділу УМВС України у Кіровоградській області; зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1, грошове утримання за вимушений прогул з 19.04.2011 року по дату прийняття судом рішення про поновлення на роботі включно.
Позивач, обґрунтовуючи свої позовні вимоги зазначив, що він з 27.11.2006 року перебував на службі в органах внутрішніх справ України. До звільнення свого працював на посаді оперуповноваженого сектору карного розшуку кримінальної міліції Добровеличківського районного відділу УМВС України в Кіровоградській області.
В листопаді 2010 року відносно ОСОБА_1 було порушено кримінальну справу за ч.2 ст. 125, ч.2 ст. 296 Кримінального кодексу України, за фактом спричинення ним умисного легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я ОСОБА_2 і ОСОБА_3 та грубого порушення громадського порядку, з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю та винятковим цинізмом, вчинене групою осіб.
19.04.2011 року наказом УМВС України в Кіровоградській області №153 о/с позивача було звільнено з органів внутрішніх справ згідно з п. 64 «є»(за порушення дисципліни) «Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ»(далі - Положення).
Позивач вважає, що звільнення з органів внутрішніх справ відбулось за відсутності законних підстав та з порушенням вимог Конституції України, Закону України «Про міліцію».
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та представник позивача ОСОБА_4., позовні вимоги підтримали, з урахуванням уточнення позовних вимог та просили суд задовольнити позовну заяву в повному обсязі.
Представник відповідача ОСОБА_5 у судовому засіданні просив суд відмовити у задоволенні позовної заяви з підстав, зазначених у письмових запереченнях на позов.
Заперечуючи проти задоволення позову, представник відповідача у судовому засіданні пояснив, що наказом УМВС України в Кіровоградській області від 19.04.2011 року №153 о/с позивача було звільнено з органів МВС у запас Збройних Сил (з постановкою на військовий облік) за п. 64 «Є»(за порушення службової дисципліни) Положення. Підставою звільнення позивача з органів МВС став дисциплінарний наказ УМВС України в Кіровоградській області від 10.02.2011 року №265 «Про надзвичайну подію за участю працівників Добровеличківського РВ УМВС та покарання винних». 05.04.2011 року позивача було ознайомлено під підпис з дисциплінарним наказом УМВС України в Кіровоградській області від 10.02.2011 року №265, атестаційним листом та поданням УМВС України в Кіровоградській області про звільнення його з органів МВС.
Вищезазначений наказ від 19.04.2011 року №153 о/с був винесений на підставі висновку про результати службового розслідування за фактом порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_1, ОСОБА_6, згідно якого встановлено, що 07.11.2010 року позивач спільно із ОСОБА_6, перебуваючи поза службою у с. Липняжка Добровеличківського району Кіровоградської області наніс легкі тілесні ушкодження громадянам ОСОБА_2 і ОСОБА_7
У зв'язку з чим, відповідачем було прийнято накази від 10.02.2011 року №265 та від 19.04.2011 року №153 ос про звільнення ОСОБА_1 Відповідно до розписки ОСОБА_1 від 19.04.2011 року він отримав трудову книжку серії БТ-II НОМЕР_1 та військовий квиток МО НОМЕР_2. При цьому претензій до управління кадрового забезпечення УМВС України в Кіровоградській області не мав.
Заслухавши пояснення позивача, та представників сторін, дослідивши у судовому засіданні подані суду докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що слід відмовити у задоволенні позову в повному обсязі з наступних підстав.
Судом встановлено, що з 27.11.2006 року по 19.04.2011 р. ОСОБА_1, перебував на службі в органах внутрішніх справ України. Перед звільненням позивач працював на посаді оперуповноваженого сектору карного розшуку кримінальної міліції Добровеличківського районного відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області (а.с. 15-17).
Листом від 08.11.2010 року №2-3641-вих. Прокуратура Добровеличківського району Кіровоградської області запропонувала начальнику Добровеличківського районного відділу УМВС України у Кіровоградській області у строк до 15.11.2010 р. провести службове розслідування з приводу фактів, викладених в заяві ОСОБА_2 (а.с. 65).
08.11.2010 року від ОСОБА_3 та ОСОБА_2 до начальника відділу внутрішньої безпеки в Кіровоградській області СВБ ГУБОЗ МВС України надійшли заяви про притягнення до відповідальності працівників міліції Добровеличківського районного відділу міліції ОСОБА_6, ОСОБА_1 та ОСОБА_8 (а.с. 54-55). Як вбачається з пояснень ОСОБА_2 від 08.11.2010 року, в с. Липняжка, Добровеличківського району, Кіровоградської області, їм з товарищем було нанесено тілесні ушкодження ОСОБА_6 та ОСОБА_1, (а.с. 56-57).
09.11.2010 року було відібрано пояснення в ОСОБА_1 (а.с. 58-59), в яких він зазначив, що ОСОБА_7 та ОСОБА_2 тілесних ушкоджень не спричиняв та ні до чого не примушував.
29.11.2010 р. було затверджено висновок службового розслідування за фактами, викладеними у заявах ОСОБА_7, ОСОБА_2 і ОСОБА_9 (а.с. 102-103), згідно з яким: визнано такими, що знайшли своє підтвердження факти, викладені у зверненнях ОСОБА_2, ОСОБА_7 і ОСОБА_9 щодо нанесення їм тілесних ушкоджень ОСОБА_6 і ОСОБА_1; копію висновку та матеріали службового розслідування надіслати до прокуратури Добровеличківського району для прийняття рішення згідно вимог чинного законодавства; питання про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_8, ОСОБА_1, ОСОБА_6 вирішити за результатами прийнятого рішення органами прокуратури.
Начальник відділу ВБ в Кіровоградській області підполковник міліції ОСОБА_10 надіслав лист вих. №18/11-2160 прокурору Добровеличківського району Кіровоградської області раднику юстиції ОСОБА_11 разом з копією висновку та матеріалами службового розслідування за фактами, викладеними у зверненнях жителів с. Липняжка, Добровеличківського району Кіровоградської області ОСОБА_7, ОСОБА_2 і ОСОБА_9 (а.с. 60).
Як вбачається з наданої заступником прокурора Добровеличківського району Кіровоградської області молодшим радником юстиції ОСОБА_12 відповіді від 18.11.2010 року вих. №51-10 (а.с. 61) було прийнято постанову про відмову у порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_8, ОСОБА_1, ОСОБА_6, на підставі п.2 ч.1 ст. 6 КПК України.
Як встановлено із висновку про результати службового розслідування за фактом порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_1 і ОСОБА_6 від 10.02.2011 року (а.с. 33-35), ОСОБА_2, ОСОБА_7 та ОСОБА_9, оскаржили постанову про відмову в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_1, ОСОБА_6 та ОСОБА_8 до прокурора Добровеличківського району Кіровоградської області ОСОБА_11, який скасував дану постанову і призначив проведення додаткової перевірки.
30.11.2010 року заступником прокурора Добровеличківського району Кіровоградської області молодшим радником юстиції ОСОБА_12 була надана відповідь вих. №51-10 про те, що 29.11.2010 року прийнято рішення про відмову у порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_1, ОСОБА_6 та ОСОБА_8, на підставі п.2 ч.1 ст. 6 КПК України (а.с. 62).
ОСОБА_2, ОСОБА_7 та ОСОБА_9, не погоджуючись із рішенням прокуратури Добровеличківського району Кіровоградської області звернулись до народного депутата України ОСОБА_13 (а.с. 68), яка у свою чергу, розглянувши заяви ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_9 щодо побиття їх працівниками міліції, звернулася до Міністра внутрішніх справ України (а.с. 67). Міністерством внутрішніх справ України відповідачеві було доручено провести відповідні перевірки (а.с. 67).
04.02.2011 року начальником відділу нагляду за розслідуванням кримінальних справ слідчим органів прокуратури Кіровоградської області старшим радником юстиції ОСОБА_14 було винесено постанову про порушення кримінальної справи №80-1240 стосовно ОСОБА_6 та ОСОБА_1 за ч.2 ст.125, ч.2 ст.296 Кримінального кодексу України за фактом спричинення ними умисного легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я ОСОБА_2 і ОСОБА_7 та грубого порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю та винятковим цинізмом, вчинене групою осіб (а.с. 63-64).
10.02.2011 року начальником УМВС України в Кіровоградській області було затверджено висновок про результати службового розслідування за фактом порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_1 і ОСОБА_6 (а.с. 33-35), у якому містилася рекомендація звільнити з органів внутрішніх справ ОСОБА_6 і ОСОБА_1 за грубе порушення службової дисципліни, недотримання вимог Конституції і законів України, Присяги працівника органів внутрішніх справ України, наказів та інших нормативно -правових актів Міністерства внутрішніх справ щодо безумовного дотримання дисципліни і законності та недопущення скоєння резонансних надзвичайних подій.
10.02.2011 року відповідачем було прийнято наказ №265 «Про надзвичайну подію за участю працівників Добровеличківського РВ УМВС України та покарання винних»(а.с. 36-37).
31.03.2011 листом вих. №3/867 року заступником начальника Управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області полковником міліції ОСОБА_15 було повідомлено позивача про необхідність 05.04.2011 року о 14:00 прибути в УМВС України в Кіровоградській області про вирішення питання щодо подальшого перебування на службі в органах внутрішніх справ України. Зазначено, що в разі відсутності на засіданні кадрової комісії без поважних причин, рішення буде прийняте без його участі (а.с. 43). Позивач на засідання кадрової комісії не прибув, підтвердження чому є витяг із протоколу від 19.04.2011 року (а.с. 46). Також позивача було повторно повідомлено листами від 05.04.2011 року вих. № №/934 про необхідність 05.04.2011 року о 14:00 прибути в УМВС України в Кіровоградській області (а.с. 44) та від 12.04.2011 року №3/984 про необхідність 19.04.2011 року о 14:00 прибути в УМВС України в Кіровоградській області (а.с. 73).
Позивач 05.04.2011 року був ознайомлений із наказом від 10.02.2011 року №265 (а.с. 36-37) з атестаційним листом (а.с. 38-39) та з поданням про звільнення (а.с. 40-42), підтвердженням чого є його підписи на вказаних документах.
З протоколу від 19.04.2011 року №11 засідання кадрової комісії УМВС України в Кіровоградській області встановлено, що прийнято рішення про звільнення позивача з органів МВС за п. 64 «Є»(за порушення дисципліни) Положення (а.с. 46). Про прийняте рішення позивача було повідомлено листом від 19.04.2011 року №3/1054 (а.с. 47), який позивач отримав особисто 20.04.2011 р., що підтверджується зворотнім поштовим повідомленням (а.с. 48).
19.04.2011 року наказом УМВС України в Кіровоградській області №153 о/с «По особовому складу»позивача було звільнено з органів внутрішніх справ згідно з п. 64 «є»(за порушення дисципліни) Положення з 19.04.2011 року (а.с. 49).
19.04.2011 року ОСОБА_1 було отримано трудову книжку серії БТ-II НОМЕР_1, військовий квиток серії МО НОМЕР_2. Претензій щодо звільнення до управління кадрового забезпечення УМВС України в Кіровоградській області не мав, що підверджується підписаною ним розпискою (а.с. 51).
Щодо позовної вимоги визнати протиправним та скасувати наказ відповідача від 10.02.2011 року №265 «Про надзвичайну подію за участю працівників Добровеличківського РВ УМВС та покарання винних»в частині звільнення позивача з органів внутрішніх справ, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 ст.18 Закону України „Про міліцію", порядок та умови проходження служби в міліції регламентуються Положенням про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ, затверджуваним Кабінетом Міністрів України.
Згідно з п. 10 Положення, особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ користуються всіма соціально-економічними, політичними та особистими правами і свободами, виконують усі обов'язки громадян, передбачені Конституцією та іншими законодавчими актами, а їх права, обов'язки і відповідальність, що випливають з умов служби, визначаються законодавством, Присягою, статутами органів внутрішніх справ і цим Положенням.
Відповідно до ст. 1 «Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України», затвердженого Законом України від 22.02.2006 р. №3460-IV (далі -Дисциплінарний статут), службова дисципліна -це дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів МВС України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ.
Згідно зі ст.2 Дисциплінарного статуту, дисциплінарний проступок -це невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.
У відповідності до ст. 7 Дисциплінарного статуту, особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, зобов'язані зокрема: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; сприяти начальникам у зміцненні службової дисципліни, забезпеченні законності та статутного порядку; захищати і охороняти від протиправних посягань життя, здоров'я, права та свободи громадян, власність, довкілля, інтереси суспільства і держави; поважати людську гідність, виявляти турботу про громадян і бути готовим у будь-який час надати їм допомогу; дотримуватися норм професійної та службової етики; виявляти повагу до колег по службі та інших громадян; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють. У разі виявлення порушень законодавства, зловживань чи інших правопорушень у службовій діяльності особа рядового або начальницького складу повинна вжити заходів щодо припинення цих порушень та доповісти про це безпосередньому або старшому прямому начальникові.
На підставі ст. 12 Дисциплінарного статуту, на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: 1) усне зауваження; 2) зауваження; 3) догана; 4) сувора догана; 5) попередження про неповну посадову відповідність; 6) звільнення з посади; 7) пониження в спеціальному званні на один ступінь; 8) звільнення з органів внутрішніх справ.
Відповідно до ст. 25 Закону України „Про міліцію", працівник міліції у межах повноважень, наданих цим Законом та іншими законодавчими актами, самостійно приймає рішення і несе за свої протиправні дії або бездіяльність дисциплінарну чи кримінальну відповідальність. При порушенні працівником міліції прав і законних інтересів громадянина міліція зобов'язана вжити заходів до поновлення цих прав, відшкодування завданих матеріальних збитків, на вимогу громадянина публічно вибачитися. Дії працівника міліції можуть бути оскаржені у встановленому порядку до органів внутрішніх справ, суду або прокурору. Службова особа міліції, яка порушила вимоги закону або неналежно виконує свої обов'язки, несе відповідальність у встановленому порядку.
Як встановлено судом із послужного списку позивача (а.с. 29-32) за час служби в органах МВС позивачеві всього один раз була оголошена подяка, натомість позивач 8 разів притягувався до дисциплінарної відповідальності (1 зауваження, 2 догани, 2 суворі догани, 3 попередження про неповну посадову відповідність).
Суд вважає, що ступінь суворості накладеного на позивача дисциплінарного стягнення відповідав тяжкості скоєного ним дисциплінарного проступку, оскільки доведені факти нанесення позивачем тілесних ушкоджень ОСОБА_2, ОСОБА_7 і ОСОБА_9, є грубим порушенням службової дисципліни, недотриманням вимог Конституції і законів України, Присяги працівника органів внутрішніх справ України, наказів та інших нормативно -правових актів Міністерства внутрішніх справ щодо безумовного дотримання дисципліни і законності та недопущення скоєння резонансних надзвичайних подій (а.с. 35-36).
Відповідно до вимог ч. ч. 1, 4 ст. 14 Дисциплінарного статуту, з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування. Порядок проведення службового розслідування встановлюється Міністром внутрішніх справ України. „Інструкція про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України" була затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.12.1991 року №552 „Про заходи зі зміцнення законності в діяльності органів внутрішніх справ України".
29.11.2010 р. було затверджено висновок службового розслідування за фактами, викладеними у заявах ОСОБА_7, ОСОБА_2 і ОСОБА_9 (а.с. 102-103), згідно з яким: питання про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_8, ОСОБА_1, ОСОБА_6 вирішити за результатами прийнятого рішення органами прокуратури.
04.02.2011 року начальником відділу нагляду за розслідуванням кримінальних справ слідчим органів прокуратури Кіровоградської області старшим радником юстиції ОСОБА_14 було винесено постанову про порушення кримінальної справи №80-1240 стосовно ОСОБА_6 та ОСОБА_1
10.02.2011 року начальником УМВС України в Кіровоградській області було затверджено висновок про результати службового розслідування за фактом порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_1 і ОСОБА_6 (а.с. 33-35).
Отже, у даному випадку питання про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 було правомірно вирішено за результатами прийнятого рішення органами прокуратури, без порушення відповідачем граничного строку для застосування дисциплінарного стягнення.
Таким чином судом встановлено, що службове розслідування перед застосуванням до позивача дисциплінарного стягнення, в даному випадку, було проведене відповідачем у порядку, передбаченому законодавством.
На підставі наведеного, суд прийшов до висновку, що у даному випадку відповідач правомірно застосував до позивача дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з органів внутрішніх справ, з урахуванням всіх обставин, за яких було скоєно дисциплінарний проступок, попередньої поведінки позивача, визнання ним вини, його ставлення до виконання службових обов'язків, рівня його кваліфікації.
У судовому засіданні знайшов своє підтвердження факт несвоєчасного ознайомлення позивача з наказом відповідача від 10.02.2011 року №265. Так, позивач був ознайомлений з цим наказом лише 05.04.2011 року.
Суд вважає, що порушення відповідачем процедурних правил не призвело до прийняття неправильного наказу по суті, а тому в суду немає підстав для визнання протиправним та скасування наказу відповідача від 10.02.2011 року №265, з цих підстав.
З огляду на це, на думку суду, є підстави для відмови у задоволенні позовних вимог в цій частині.
Щодо позовної вимоги визнати протиправним та скасувати наказ відповідача від 19.04.2011 року №153 о/с «По особовому складу», в частині звільнення позивача з органів внутрішніх справ, суд зазначає наступне.
Суд вважає необґрунтованими доводи позивача з приводу того, що підставою для винесення відповідачем наказу від 19.04.2011 року №153 о/с став лише факт порушення проти позивача кримінальної справи без наявності обов'язкової підстави для звільнення у вигляді набуттям законної сили звинувачувальним вироком в кримінальній справі.
Відповідно до ч. 6 ст. 21 Закону України „Про міліцію", звільнення працівника міліції зі служби у зв'язку з обвинуваченням у вчиненні злочину допускається тільки після набуття звинувачувальним вироком законної сили.
Згідно з п. 67 Положення (в редакції, чинній на час звільнення позивача), особи рядового і начальницького складу, засуджені за вчинення злочину (в тому числі без позбавлення спеціального звання) або притягнуті до адміністративної відповідальності за корупційне адміністративне правопорушення, підлягають звільненню із служби в органах внутрішніх справ у триденний строк з дня набрання рішенням суду законної сили.
Суд зауважує, що норми п. 64 «й»передбачають окрему підставу для звільнення зі служби в запас (з постановкою на військовий облік) осіб середнього, старшого і вищого начальницького складу ОВС: у разі набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення злочину у сфері службової діяльності або адміністративної відповідальності за корупційне адміністративне правопорушення.
У даному випадку, на підставі наказу відповідача від 19.04.2011 року №153 о/с позивача було звільнено з органів внутрішніх справ згідно з п. 64 «є»(за порушення дисципліни) Положення, тобто за іншою підставою.
Суд вважає, що у зазначеному випадку норми ч. 6 ст. 21 Закону України „Про міліцію" та п. 67 Положення, на спірні прововідносини не поширюються.
Наказ відповідача від 19.04.2011 року №153 о/с був винесений з урахуванням наказу відповідача від 10.02.2011 року №265, атестаційного листа та подання до звільнення.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідач надав всі необхідні докази, якими підтверджується правомірність його дій по притягненню позивача до дисциплінарної відповідальності, щодо звільнення позивача зі служби в органах МВС та законність винесення ним оскаржуваних наказів.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У відповідності до п. 3 ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. Отже, суд дійшов висновку, що відповідач у даному випадку діяв правомірно із дотриманням всіх зазначених принципів, наказ відповідача від 10.02.2011 року №265 «Про надзвичайну подію за участю працівників Добровеличківського РВ УМВС та покарання винних»та наказ відповідача від 19.04.2011 року №153 о/с «По особовому складу»в частині застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення позивача з органів МВС у запас Збройних Сил (з постановкою на військовий облік) згідно з п. 64 «є»(за порушення дисципліни) Положення, є законними, а тому не підлягають визнанню протиправними та скасуванню.
У задоволенні інших позовних вимог, на думку суду, також слід відмовити.
Згідно з ч. 2 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Відповідачем під час розгляду даної адміністративної справи свідки не залучалися, судові експертизи не проводилися, а тому ним не понесені судові витрати, які підлягають відшкодуванню.
На підставі викладеного та керуючись п. 3 ч. 3 ст. 2, ст.ст. 71, 158 -163, 166, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Постанова суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі, протягом десяти днів з дня отримання копії постанови суду, апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд, з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 01.12.2011 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 06.12.2011 р., про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 2 ст. 167 КАС України.
Суддя (підпис) О.Ю. Флоренко
Згідно з оригіналом:
Суддя О.Ю. Флоренко