"23" квітня 2012 р.Справа № 5017/739/2012
за позовом Публічного акціонерного товариства "Концерн Стирол";
до Одеської залізниці
про стягнення 12436,2грн.
Суддя Літвінов С.В.
За участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1 по довіреності
від відповідача : не з'явився
СУТЬ СПОРУ: Публічне акціонерне товариство "Концерн Стирол" звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Одеської залізниці про стягнення з відповідача 12436,2грн. вартості нестачі прийнятого до перевезення відповідачем вантажу -карбаміду, обгрунтовуючи вимоги комерційним актом АА №021801/1192/196, залізничною накладною №51120178 від 14.11.11, довідкою про вартість карбаміда.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених в позовній заяві.
Представник відповідача надав відзив на позов, в якому проти позову заперечував з підстав, викладених у відзиві на позов.
Заслухавши пояснення представників позивача, відповідача, дослідивши матеріали справи, суд
14 листопада 2011 за накладною № 51120178 Донецькою залізницею був прийнятий до перевезення маршрут з 60 вагонів завантажених 3414860 кг. карбаміду (сечовина штучна), призначенням станція Чорноморська-експорт Одеської залізниці.
Відправником даного вантажу є ПАТ «Концерн Стирол»одержувачем Одеський припортовий завод. Доставка вантажу здійснювалася з метою його наступного відвантаження на експорт до Швейцарії.
16 листопада 2011 на станції Чорноморська був складений комерційний акт АА № 021801/1192/196. На підставі комерційного акта була проведена контрольна перевірка маси вантажу вагона № 59257733, по накладній № 51120178. У вагоні 59257733 вес-56,38 тн., При зважуванню виявилося - 52,47 тн., Склало різницю ваги проти накладної в сторону зменшення на 3910 кг. При огляді вищевказаного вагона ЗПП відправника ПАТ «Концерн Стирол»на вагоні, верхні і нижні завантажувальні люка щільно закриті. Течі вантажу немає. Прокидання вантажу немає. Слідів втрати і крадіжки не виявлено.
При даній нестачі був складений акт експертизи (Одеська регіональна торгово-промислова палата) № УТЭ - 4115 від 24.11.11 м. Одеса. У висновку експерта зазначено, що в результаті переважування ж.д. вагона мінераловоза з карбамідом фактично встановлено нетто - 52470 кг, що на 3910 кг менше, ніж зазначено в жд накладних вантажовідправника..
Експертизою встановлено, що при зовнішньому огляді вагона він був опломбований непорушеним ЗПУз відбитком «Г 066301», що відповідає даним, зазначеним у ж.д. накладних. На стулках розвантажувальних люків видна монтажна піна, прокидання
товару не виявлено. На даху вагона, навколо завантажувальних люків, видно сліди розсипи товару. Шляхом відтягування запірної штанги, не порушуючи цілісності ЗПП,
експертом встановлено можливість відкриття завантажувальних люків. За рішенням замовника експертизи завантажувальні люки, в присутності експерта були відкриті, при цьому встановлені нерівності на поверхні товару і забруднення вантажу.
Як стверджує позивач, мінераловоз власності ПАТ «Концерн Стирол»№ 59257733, деповський ремонт проведений вагонним депо «Костянтинівка»04 квітня 2010р., зданий працівникам ст. Горлівка 14 листопада 2011р., завантажений карбамідом в технічно справному стані, претензій працівників ст. Горлівка з питання неправильного пломбування та можливості доступу до вантажу через верхні завантажувальні люка не було. Можливість доступу до вантажу через верхні завантажувальні люка в мінераловози № 59257733 на під'їзній колії Одеського припортового заводу може бути пояснена тим, що на шляху прямування була крадіжка вантажу шляхом віджимання запірної штанги.
Відповідно до ст.3 Закону України "Про залізничний транспорт" законодавство про залізничний транспорт загального користування складається з Закону України "Про транспорт", цього закону, Статуту залізниць України, який затверджується Кабінетом Міністрів України та інших актів законодавства.
Стаття 908 ЦК України, яка кореспондується із ст.307 ГК України, встановлює, що загальні умови перевезення визначаються цим кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюється договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законоами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Відповідно до ст.6 Статуту залізниць України накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача.
Згідно залізничної накладної №51120178 маса вантажу у спірному вагоні №59257733, прийнятого до перевезення залізницею, становила 56,38 тн.
За приписами ст.23 Статуту залізниць України та Правил перевезення вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000р., відправники повинні надати станції відправлення на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Одночасно накладна є договором застави вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна разом з дорожньою відомістю супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення, де видається одержувачу. Квитанція про приймання вантажу до перевезення видається відправнику.
При цьому, згідно ст. 37 Статуту залізниць України, п.5 Правил приймання вантажів до перевезення та п.1.3 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Мінтрансу України від 21.11.2000 №644, маса вантажу визначається відправником. Усі відомості, передбачені формою бланка перевізного документа, повинні бути внесені відправником до відповідних граф. Статтею 52 Статуту залізниць України визначено, що на станціях призначення залізниця зобов'язана перевірити масу, кількість місць і стан вантажу у разі: прибуття вантажу у пошкодженому вагоні (контейнері), а також у вагоні (контейнері) з пошкодженими пломбами відправника або пломбами попутних станцій; прибуття вантажу з ознаками недостачі, псування або пошкодження під час перевезення на відкритому рухомому складі або у критих вагонах без пломб, якщо таке перевезення передбачене Правилами; прибуття швидкопсувного вантажу з порушенням граничного терміну його перевезення або з порушенням температурного режиму перевезення в рефрижераторних вагонах (контейнерах); прибуття вантажу, який був завантажений залізницею; видачі з місць загального користування вантажів, вивантажених залізницею; прибуття вантажів у вагонах навалом і насипом за вимогою одержувача у розмірах, передбачених Правилами.
Частиною 1 статті 26 Закону України "Про залізничний транспорт" передбачено, що обставини, які можуть служити підставою для майнової відповідальності перевізників, відправників і одержувачів вантажу, багажу, вантажобагажу, пасажирів засвідчуються актами.
Аналогічну норму містить ст.129 Статуту залізниць України, відповідно до якої обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, складеними станціями залізниць.
Також, ст.129 Статуту залізниць України передбачено, що порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється Правилами складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.02 №334, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 08.07.02р. №567/6855.
Відповідно до п.2 зазначених Правил складання актів, комерційні акти складаються для засвідчення таких обставин, зокрема, невідповідності найменування, маси і кількості місць наявного вантажу, багажу чи вантажобагажу даним, зазначених у перевізних документах. Дані в комерційному акті зазначаються на підставі перевізних документів та виявлених обставин.
Акти загальної форми складаються для засвідчення обставин, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу та вантажобагажу і можуть бути підставою для матеріальної відповідальності. Один примірник акта загальної форми, складеного під час перевезення, додається до перевізних документів, другий залишається на станції, яка його склала (п.3 Правил складання актів).
Згідно п.4 Правил складання актів, комерційні акти на вантаж, що перебуває в дорозі, складаються у день виявлення обставин, які підлягають оформленню комерційним актом. Пунктом 8 цих Правил передбачено, комерційні акти складаються у трьох примірниках на бланках установленої форми і заповнюються на друкарській машинці або чорнилами чітко, без будь-яких виправлень. На кожному акті проставляється штемпель станції. Якщо комерційний акт складається на попутній станції, то другий примірник акта додається до перевізних документів, а на зворотному боці накладної робиться відмітка про складений комерційний акт. Така ж вимога до заповнення перевізних документів під час перевезення міститься у Правилах оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. №644.
В акті зазначаються номери відправки, вагона, рід вагона, кількість пломб і відбитки на них, кількість місць і маса вантажу за документами та виявлені за перевіркою. У разі визначення маси на вагонних вагах зазначається маса брутто, тари вагона та нетто вантажу (п.6 Правил складання актів).
За вимогами пункту 9 Правил складання актів, у комерційному акті детально описуються стан вантажу або багажу і обставин, за яких виявлена незбереженість, а також обставини, які могли бути причиною виникнення незбереженості вантажу, багажу чи вантажобагажу, а також чи правильно навантажений, розміщений і закріплений вантаж, та стан захисного маркування для вантажів, що перевозяться у відкритих вагонах. У разі неправильного завантаження, розміщення, закріплення вантажу в акті зазначається, яке порушення було допущено.
Слід зазначити, що комерційний акт АА №021801/1192/196 складений не 15.11.11., в день виявлення нестачі, а 16.11.11.
Частиною 3 ст. 32 Статуту Залізниць України встановлено, що відправник зобов'язаний підготувати вантаж з урахуванням його схоронності під час транспортування і здійснювати навантаження з виконанням Технічних умов.
Відповідно до п.п. 1.2 Правил пломбування вагонів та контейнерів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20 серпня 2001 р. N 542, вагони і контейнери пломбуються запірно-пломбувальними пристроями (пломба в єдиній конструкції з пристроєм для блокування), призначеними для одночасного запирання і пломбування вагонів і контейнерів або свинцевими пломбами. Технічні вимоги щодо конструкції та виготовлення запірно-пломбувальних пристроїв, пломб і закруток погоджуються Укрзалізницею.
Запірні пристрої вагонів і контейнерів для накладення ЗПП і пломб повинні бути справними.
Як вбачається з накладної №51120178 навантаження вантажу здійснювалось вантажовідправником, яким вагони були запломбовані запірно-пломбувальними пристроями ( ЗПП ).
Отже, позивачем ( вантажовідправником ) було вжито заходи до збереження вантажу під час його перевезення. Будь-яких зауважень з боку залізниці при прийнятті вантажу до перевезення заявлено не було.
Згідно п. 110 Статуту залізниць України залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству.
Матеріали справи свідчать, що залізниця прийняла вантаж без будь-яких застережень..
Згідно ст. ст. 113, 114 Статуту залізниць України за незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, багажу, вантажобагажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин. Залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, зокрема, за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі.
Недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.
Вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу ( ст. 115 Статуту залізниць України ).
Згідно довідки вантажовідправника Публічного акціонерного товариства „Концерн Стирол" вартість 1 тони карбаміду за листопад 2011р. становить 3381,24 грн.
З врахуванням норми природної втрати вантажу, яка становить 1,5% від маси вантажу, згідно п. 27 Правил видачі вантажів, затверджених Наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000 р., та вартості вантажу із розрахунку 3381,24 грн. за 1 тону, вартість втраченого вантажу становить 12436,20 грн..
Заперечення відповідача судом до уваги не приймаються так як спростовуються матеріалами справи.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Таким чином, суд приходить до висновку про задоволення позову та стягнення з відповідача 12436,20 грн. -вартості нестачі вантажу.
Відповідно до вимог ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача.
Керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 43, 44, 49, ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Одеської залізниці ( 65012, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19, код ЄДРПОУ 01071315 ) на користь Публічного акціонерного товариства „Концерн Стирол" ( 84610, м. Горлівка, Донецької області, вул. Горловської дивізії, 10, код ЄДРПОУ 05761614 ) 12436,20 грн. - вартості нестачі вантажу, 1609,50 грн. - витрати пов'язаних зі сплатою судового збору.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.85 ГПК України.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Повний текст рішення складено 27.04.12р.
Суддя Літвінов С.В.