ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
№ 34/218-22/171 23.04.12
За скаргою Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра»
До Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби
Стягувач Державна іпотечна установа
про визнання дій ВДВС неправомірними та скасування постанови про арешт коштів боржника
Суддя Дідиченко М.А.
Секретар Приходько Є.П.
Представники:
Від скаржника ОСОБА_1 -представник за довіреністю від 28.12.2011 року;
Від ВДВС ОСОБА_2 -представник за довіреністю від 10.02.2012 року;
Від стягувача не з'явились
Ухвалою суду від 08.02.2011 року прийнято до розгляду скаргу ВАТ КБ «Надра»від 02.02.2011 року на дії відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби у справі № 34/218
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.08.2011 року скаргу Відкритого акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра»до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції про скасування постанови про арешт коштів боржника від 25.01.2011 року відхилено.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.09.2011 року ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.08.2011 року у справі № 34/218-22/171 залишено без змін, а апеляційну скаргу -без задоволення.
Постановою Вищого господарського суду України від 05.12.2011 року, ухвалу господарського суду міста Києва від 01.08.2011 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.09.2011 року скасовано, а справу № 34/218-22/171 передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва в іншому складі суду.
Розпорядженням керівника апарату суду від 14.12.2011 року справа № 34/218-22/171 призначена до повторного автоматичного розподілу справ.
За результатами повторного автоматичного розподілу справ, справа № 34/218-22/171 передана для розгляду судді Дідиченко М.А.
Ухвалою суду від 20.12.2011 року скаргу ПАТ «Комерційний банк «Надра»прийнято до свого провадження та призначено до розгляду на 06.02.2012 року.
Представники скаржника та стягувача у судове засідання 06.02.2012 року з'явились, однак вимоги ухвали суду від 20.12.2011 року не виконали.
Крім того, представники сторін заявили клопотання про продовження строку розгляду заяви.
Згідно з ч. 3 ст. 69 ГПК України у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.
На підставі вищезазначеного, суд задовольнив клопотання скаржника та стягувача про продовження строку розгляду заяви.
Представник Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби у судове засідання 06.02.2012 року не з'явились, вимоги ухвали суду від 20.12.2011 року не виконав.
Ухвалою суду від 06.02.2012 року продовжено строк розгляду скарги та відкладено розгляд на 14.02.2012 року.
Представник Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби у судовому засіданні 14.02.2012 року заявив клопотання про відкладення розгляду скарги.
Представник скаржника у судовому засіданні 14.02.2012 року подав додаткові докази та підтримав скаргу.
Представник стягувача не заперечував проти відкладення розгляду скарги.
Ухвалою суду від 14.02.2012 року відкладено розгляд справи на 05.03.2012 року.
Представник Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби у судовому засіданні 05.03.2012 року подав витребувані ухвалою суду докази.
Представник скаржника у судовому засіданні 05.03.2012 року підтримав скаргу.
Представник стягувача у судовому засіданні 05.03.2012 року подав витребувані судом письмові пояснення.
У судовому засіданні 05.03.2012 року оголошено перерву до 06.03.2012 року.
Представник Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби у судове засідання 06.03.2012 року не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив.
Представники скаржника та стягувача у судовому засіданні 06.03.2012 року підтримали свої правові позиції.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.03.2012 року відкладено розгляд скарги до 27.03.2012 року.
Представники скаржника та стягувача у судовому засіданні 27.03.2012 року підтримали свої правові позиції.
Представник Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби у судове засідання 27.03.2012 року не з'явився, вимоги ухвали суду від 06.03.2012 року не виконав.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.03.2012 року відкладено розгляд скарги до 10.04.2012 року.
Крім того, 27.03.2012 року винесено на адресу Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби окрему ухвалу.
Представники скаржника та стягувача у судовому засіданні 10.04.2012 року підтримали свої правові позиції.
Представник Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби у судове засідання 10.04.2012 року не з'явився, вимоги попередніх ухвал суду не виконав.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.04.2012 року відкладено розгляд скарги до 23.04.2012 року.
Представник скаржника у судовому засіданні 23.04.2012 року підтримав подану скаргу та просив суд її задовольнити.
Представник ВДВС у судовому засіданні 23.04.2012 року подав витребувані судом докази та заперечував проти задоволення скарги.
Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення сторін у судовому засіданні, судом встановлено наступне.
На підставі виданого на виконання прийнятого у справі судового рішення, наказу від 20.10.2010р., Відділом примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби відкрито виконавче провадження в межах якого, зокрема, винесено постанову ВП № 23528627 від 25.01.2011р. про накладення арешту на кошти у межах суми 148 020 444, 40 грн., що належать боржнику та містяться на вказаних у постанові рахунках.
Боржник, отримавши зазначену постанову звернувся до суду із скаргою на дії державної виконавчої служби, зазначаючи про неправомірність дій державного виконавця, оскільки серед рахунків на які накладено арешт зазначені також кореспондентські рахунки банку, а постанова не відповідає вимогам чинного законодавства по формі її видачі.
Вимоги заявлені у скарзі щодо визнання незаконними дій старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Каращук Катерини Леонідівни по винесенню постанови про арешт коштів боржника від 25.01.2011р. ВП № 23528627 з підстав зазначених у скарзі є необґрунтованими з врахуванням наступного.
Викладені у скарзі обставини, зокрема щодо невідповідності винесеної постанови - формі постанови яка затверджена Додатком № 24 до Інструкції про проведення виконавчих дій, що затверджена Наказом Міністерства юстиції України № 74/5 від 15.12.1999р., в тому числі при невідповідності форми із вказанням про затвердження постанови начальником органу виконавчої служби, законом не визначені, як підстави для скасування постанови, а посилання скаржника в даному випадку щодо форми постанови, яка затверджена додатком № 24 не має жодного відношення до постанови державного виконавця від 25.01.2011р. ВП № 23528627.
Додатком № 24 до Інструкції про проведення виконавчих дій, є затверджена форма постанови про накладення штрафу, і жодних вимог щодо необхідності винесення постанови про арешт коштів боржника за такою формою чинні нормативно-правові акти не містять.
У п. 5.1.3 Інструкції, на положення якої зроблено посилання скаржником, зазначається, що за наявності даних про кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах та на зберіганні в банках чи інших кредитних установах, на них накладається арешт, про що виноситься постанова державного виконавця (додаток 36).
Постанова від 25.01.2011р. ВП № 23528627 за формою повністю відповідає вимогам встановленим інструкцією, постанова затверджена заступником директора Департаменту -начальником відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України 25.01.2011р.
Зазначені у скарзі обставини, щодо накладення арешту, в тому числі на кореспондентські рахунки банку не свідчать про порушення державним виконавцем вимог Закону України "Про банки і банківську діяльність"оскільки частина 3 ст. 59 вказаного закону заборонила накладення арешту на кореспондентські рахунки комерційних банків без зазначення конкретної суми.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 59 закону арешт на майно або кошти банку, що знаходяться на його рахунках, арешт на кошти та інші цінності юридичних або фізичних осіб, що знаходяться в банку, здійснюються виключно за постановою державного виконавця чи рішенням суду про стягнення коштів або про накладення арешту в порядку, встановленому законом.
Зупинення власних видаткових операцій банку за його рахунками, а також видаткових операцій за рахунками юридичних або фізичних осіб здійснюється лише в разі накладення арешту відповідно до частини першої цієї статті, крім випадків, передбачених Законом України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму". Зупинення видаткових операцій здійснюється в межах суми, на яку накладено арешт, крім випадків, коли арешт накладено без встановлення такої суми.
Постановою, що оскаржується банком, на підставі рішення суду накладено арешт на кошти у межах суми 148 020 444, 40 грн., що належать боржнику, тобто ч. 3 ст. 59 Закону України "Про банки і банківську діяльність" не підлягає застосуванню у даному випадку.
Положення частини першої та третьої ст. 59 Закону України "Про банки і банківську діяльність" не протирічать одна одній, а роз'яснення вказаного питання вміщене у листах Національного банку України № 18-211/3950 від 25.10.2011р., № 25-211/909-4220 від 18.04.2006р., що не може бути невідомим скаржнику.
Як про те зазначено у Роз'ясненнях Президії Вищого господарського суду України від 28.03.2002р. № 04-5/365 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" (ч. 7 п. 8) за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.
При цьому, судом враховується, що судове рішення, на виконання якого видано наказ, що виконувався в межах відкритого виконавчого провадження № 23528627 скасовано постановою Вищого господарського суду України від 16.05.2011 року.
Враховуючи зазначене, державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби 03.10.2011 року винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № 23528627. Зазначеною постановою також припинено чинні арешту майна боржника, який накладено постановою державного виконавця від 25.01.2011 року та скасовано інші заходи примусового виконання рішення.
Беручи до уваги приписи постанови Вищого господарського суду України від 05.12.2011 року, судом першої інстанції було витребувано копію матеріалів виконавчого провадженн та досліджено питання щодо доведення до відома сторін та банків, у яких відкриті рахунки скаржника про прийняття вищезазначеної постанови.
Так, вказана постанова була направлена на адреси сторін та банків, у яких відкриті рахунки скаржника, що підтверджується журналом реєстрації вихідної кореспонденції, наявним в матеріалах справи.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що дії по винесенню постанови про арешт коштів боржника ВП 23528627 від 25.01.2011р. є таками, що відповідали вимогам закону, а порушень про, які зазначає скаржник у скарзі державним виконавцем не допускалось.
Беручи до уваги викладене, суд відмовляє у задоволенні скарги Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» про скасування постанови про арешт коштів боржника від 25.01.2011.
Керуючись ст. 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд м. Києва, -
1. В задоволенні скарги Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» про скасування постанови про арешт коштів боржника від 25.01.2011 року відмовити.
2. Ухвалу направити на адресу скаржника, стягувача та органа виконання судових рішень.
3. Ухвалу може бути оскаржено у встановленому Господарським процесуальним кодексом України порядку.
Суддя Дідиченко М.А.