Копія
Постанова
Іменем України
Справа № 2а-1663/11/0109
19.09.11 м. Севастополь
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Кучерука О.В.,
суддів Дугаренко О.В. ,
Іщенко Г.М.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Сімферополя Автономної Республіки Крим на постанову Київського районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим (суддя Харченко І.О.) від 27.01.2011 року у справі № 2а-1663/11/0109
за позовом ОСОБА_2 (АДРЕСА_1 Крим, 95000)
до Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Сімферополя Автономної Республіки Крим (вул. Київська, 125-б, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95000)
про нарахування та виплату підвищення до пенсії «Дітям війни»
Постановою Київського районного суду м. Сімферополя від 27.01.2011 року позовні вимоги ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Сімферополя Автономної Республіки Крим про нарахування та виплату підвищення пенсії «Дітям війни»- задоволено частково.
Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Сімферополя Автономної Республіки Крим нарахувати та виплатити ОСОБА_2 недоплачене щомісячне підвищення до пенсії, яке передбачене статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», за період з червня 2010 року до грудня 2010 року (включно) у розмірі 1155 (одна тисяча сто п'ятдесят п'ять) гривень 30 (тридцять) копійок.
Не погодившись із зазначеною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Київського районного суду м. Сімферополя від 27.01.2011 року та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог позивачу відмовити в повному обсязі.
Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Зокрема, апелянт зазначає, що суд не прийняв до уваги, що для підвищення пенсії поняття «мінімальна пенсія за віком»не застосовується; відсутній порядок розрахунку підвищення, встановленого статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»; передбачене Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»визначення розміру мінімальної пенсії за віком застосовується для розрахунку пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»; фінансування виплат по цьому закону здійснюється з Державного бюджету України.
Враховуючи наявні у справі матеріали, судова колегія розглядає справу в порядку письмового провадження, без виклику сторін.
Колегія суддів, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції підлягає зміні з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач має статус дитини війни відповідно до статті 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», згідно з якою дитиною війни є особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (02.09.1945) Другої світової війни було менше 18 років, у зв'язку з чим має право на всі пільги та соціальні гарантії, передбачені цим Законом, в тому числі право на отримання підвищення пенсій у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, що передбачене статтею 6 зазначеного Закону.
Право на отримання підвищення у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, встановленого статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», не залежить від розміру доходів отримувача чи наявності фінансування з бюджету, а має безумовний характер.
Положення статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат пов'язаних з мінімальної пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першою цієї статті мінімального розміру пенсії за віком і невизначеність на законодавчому рівні іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови у реалізації конституційної гарантії.
Неврегулювання на законодавчому рівні порядку здійснення підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії особам, які мають статус дітей війни, відсутність коштів для забезпечення виплат підвищення пенсії, не може бути підставою для невиконання відповідачем завдань, покладених на нього Положенням про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах.
Реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання органів державної влади на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань судовою колегією не приймається до уваги.
Враховуючи те, що позивач є дитиною війни та наділений державою певним правовим статусом, який включає в себе й право на додаткові елементи соціального захисту, зокрема, право на отримання зазначеного підвищення.
Головним розпорядником коштів для виплати підвищення, передбаченого статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», є Пенсійний фонд України.
Конституційний суд України неодноразово в своїх рішеннях № 6-рп/2007 від 09.07.2007, №10-рп/2008 від 22.05.2008, № 26-рп/2008 від 27.11.2008 встановив, що Закон України про Державний бюджет України на відповідний рік має чітко визначену сферу регулювання, та ним не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, встановлювати інше (додаткове) правове регулювання відносин, що є предметом інших Законів України, оскільки з об'єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві, і як наслідок -скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина. У разі необхідності зупинення дії законів, внесення до них змін і доповнень, визнання їх нечинними мають використовуватися окремі закони.
Крім того, судова колегія вважає, що суд не має права визначати суму недоплаченого підвищення та стягувати його з відповідача, оскільки суд не може підміняти державний орган, дії чи бездіяльність якого оскаржуються, здійснюючи замість неправомірних дій чи бездіяльності, які визнаються протиправними, інші дії, які б відповідали закону та належали до компетенції такого суб'єкта владних повноважень.
Встановивши, що відповідач порушив норми права, які регулюють спірні правовідносини, адміністративний суд повинен визнати такі дії чи бездіяльність протиправними і зобов'язати відповідача провести нарахування та виплату належних сум допомоги відповідно до закону, а не визначати конкретні суми пенсії до стягнення.
Аналогічна позиція викладена в постанові Вищого адміністративного суду України від 05.01.2010 року у справі № К -25111/08.
З урахуванням викладеного, позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити недоплачене підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, передбаченого статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», у розмірі 30 % мінімальної пенсій за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком встановленого частиною першою статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за період з червня по грудень 2010 року (в межах строку звернення до суду та позовних вимог) з урахуванням фактично виплаченого за вказаний період із застосуванням, при викладених обставинах, абзацу 6 пункту 4 частини першої статті 163 Кодексу адміністративного судочинства України.
На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції підлягає зміні шляхом викладення абзацу другого її резолютивної частини в іншій редакції.
Керуючись частиною третьою статті 24, статтями 160, 163, 167, 183І, частиною першою статті 195, статтею 196, пунктом 2 частини першої статті 198, пунктом 1 частини першої статті 201, частиною другою статті 205, статтями 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Сімферополя Автономної Республіки Крим залишити без задоволення.
Постанову Київського районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 27.01.2011 року у справі № 2а-1663/11/0109 змінити, виклавши абзац другий резолютивної частини в наступній редакції:
«Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Сімферополя Автономної Республіки Крим нарахувати та виплатити ОСОБА_2 недоплачене підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, передбаченого статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком встановленого частиною першою статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за період з червня по грудень (включно) 2010 року з урахуванням виплаченого».
В іншій частині постанову Київського районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 27.01.2011 року у справі № 2а-1663/11/0109 залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення.
Постанова може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з моменту проголошення.
Головуючий суддя підпис О.В.Кучерук
Судді підпис О.В.Дугаренко
підпис Г.М. Іщенко
З оригіналом згідно
Головуючий суддя О.В.Кучерук