Копія
Іменем України
Справа № 2а-2369/10/2770
19.10.11 м. Севастополь
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Кучерука О.В.,
суддів Іщенко Г.М. ,
Щепанської О.А.
секретар судового засідання Бражникова Ю.В.
за участю сторін:
представник позивача- ОСОБА_1, довіреність № 648/1 від 29.07.11;
представник відповідача- Севастопольської міської державної адміністрації- не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив;
представник третьої особи- ОСОБА_2 посвідчення адвоката № НОМЕР_1 від 18.08.10;
представник третьої особи- ОСОБА_3, довіреність № 375435 від 11.10.10;
розглянувши апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства "С. Перовської" на постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополь (суддя Водяхін С.А. ) від 19.07.11 по справі № 2а-2369/10/2770
за позовом Закритого акціонерного товариства "С. Перовської" (Любимівка, Севастополь,99026)
до Севастопольскої міської державної адміністрації (Леніна, 2,Севастополь,99011)
треті особи:
ОСОБА_5 (АДРЕСА_1)
про визнання протиправним та скасування розпорядження
Постановою Окружного адміністративного суду міста Севастополь від 19.07.2011 року позовні вимоги Закритого акціонерного товариства "С. Перовської" до Севастопольської міської державної адміністрації, третя особа ОСОБА_5 про визнання протиправним та скасування розпорядження - відмовлено.
Не погодившись із зазначеною постановою суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополь від 19.07.2011 року та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Доводи апеляційної скарги мотивовані порушенням норм матеріального права, а саме: статей 116,141,142,151 Земельного кодексу України.
В судовому засіданні представник позивача підтримав апеляційну скаргу, просив ії задовольнити, оскільки відповідачем порушені норми діючого законодавства, вважає рішення суду попередньої інстанції незаконним та необґрунтованим. Представники третьої особи заперечували проти задоволення апеляційної скарги, просили залишити рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Відповідач явку уповноваженого представника не забезпечив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причини неявки суд не повідомив.
Згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Розглянувши справу в порядку статей 195, 196 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, заслухавши доповідь головуючого щодо обставин, необхідних для ухвалення рішення у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню через наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.
Як вбачається з матеріалів справи, у серпні 2010 року Закрите акціонерне товариство «С. Перовської»звернулось до Окружного адміністративного суду міста Севастополя з позовом до Севастопольської міської державної адміністрації про визнання протиправним та скасування розпорядження Севастопольської міської державної адміністрації № 778-р від 13 жовтня 2009 року; та визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_2, виданий ОСОБА_5 15 грудня 2009 року.
16 червня 2011 року представником позивача через канцелярію суду надана заява про уточнення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить визнати протиправними та скасувати розпорядження Севастопольської міської державної адміністрації від 16 червня 2009 року № 488-р та від 13 жовтня 2009 року № 778-р.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про безпідставність позовних вимог, так як в процесі розгляду справи обставини, на яки посилався позивач, не підтверджені об'єктивними доказами.
З таким висновком також погоджується колегія суддів з огляду на наступне.
Рішенням Нахімовського районного суду м.Севастополя від 13.05.2008 у справі №2-1035/08, що набрало законної сили, за ОСОБА_5 визнане право на отримання земельної ділянки (паю) після смерті її матері ОСОБА_6 (колишньої пенсіонерки Закритого акціонерного товариства С.Перовської) у межах Закритого акціонерного товариства С.Перовської у розмірі середньої земельної частки в умовно кадастрових гектарів для господарювання сільськогосподарського особистого і виділити їй в натурі земельну ділянку у розмірі середнього паю 2,3051 умовно кадастрових одиниць з цільовим призначенням для господарювання сільськогосподарського особистого із земель резервного фонду (арк.с.9).
Розпорядженням Севастопольської міської державної адміністрації №488-р від 16.06.2009 ОСОБА_5 надано дозвіл на розробку проекту землевпорядкування з відводу земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства (арк.с.16).
Розпорядженням Севастопольської міської державної адміністрації №778-р від 13.10.2009 затверджено проект землевпорядкування з відводу земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_2, та у приватну власність ОСОБА_5 передана земельна ділянка площею 14,6539 га (арк.с.11).
Право власності позивачки на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_2, площею 14,6539 га підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯИ №018798 (арк.с.10).
На правовідносини сторін, що виникли, поширюються норми Земельного кодексу України, Закону України "Про місцеві державні адміністрації" від 09.04.1999 №586 -ХІV.
Суд першої інстанції здійснив аналіз вищезазначеного законодавства України та дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Стаття 25 Земельного кодексу України встановлює, що при приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій земельні ділянки передаються працівникам цих підприємств, установ та організацій, працівникам державних та комунальних закладів освіти, культури, охорони здоров'я, розташованих на території відповідної ради, а також пенсіонерам з їх числа з визначенням кожному з них земельної частки (паю). Рішення про приватизацію земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій приймають органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень за клопотанням працівників цих підприємств, установ та організацій.
Відповідно до статті 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач отримала Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯИ №018798, отже, право власності позивача на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_2, площею 14,6539 га. підтверджено державою.
Частинами першою та другою, восьмою статті 118 Конституції України встановлено, що виконавчу владу в областях і районах, містах Києві та Севастополі здійснюють місцеві державні адміністрації.
Особливості здійснення виконавчої влади у містах Києві та Севастополі визначаються окремими законами України.
Рішення голів місцевих державних адміністрацій, що суперечать Конституції та законам України, іншим актам законодавства України, можуть бути відповідно до закону скасовані Президентом України або головою місцевої державної адміністрації вищого рівня.
Відповідно до статті 6 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" на виконання Конституції України, законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, власних і делегованих повноважень голова місцевої державної адміністрації в межах своїх повноважень видає розпорядження.
Розпорядження голів місцевих державних адміністрацій, прийняті в межах їх компетенції, є обов'язковими для виконання на відповідній території всіма органами, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами та громадянами.
Як встановлено судом та підтверджується доказами по справі, відповідачем дії щодо видання розпоряджень від 16 червня 2009 року № 488-р та від 13 жовтня 2009 року № 778-р були зроблені на підставі та у відповідності до рішення Нахімовського районного суду м. Севастополя від 13 травня 2008 року по справі № 2-1035/08, яке набрало законної сили. Розрахунок площі земельної ділянки (паю) ОСОБА_5 був зроблений Приватним підприємством «Севастопольське підприємство геодезії, землеустрою і проектування»у відповідності до Указу Президента України від 08 серпня 1995 року № 720 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям», Постанови Кабінету Міністрів України від 04 лютого 2004 року № 122 «Про організацію робіт та методику розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв)», Розпорядження Севастопольської міської державної адміністрації від 20 березня 2006 року № 369 «Про затвердження вартості земельної частки (паю) і її розміру в умовно-кадастрових гектарах закритого акціонерного товариства «С. Перовсьої»та розмір площі встановлений -14,6539 га (арк.с. 47, 56).
Отже, доводи апелянта щодо здійснення невірного розрахунку розміру земельної ділянки (паю), що належить ОСОБА_5 судова колегія не приймає до уваги, оскільки позивачем не наведено жодних доказів в їх підтвердження та спростовується матеріалами справи.
Крім того, судова колегія зазначає, що постановою Окружного адміністративного суду м. Севастополя від 17 грудня 2010 року по справі № 2а-3704/10/2770 за позовом ОСОБА_5 до Севастопольської міської державної адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача, Закрите акціонерне товариство «С. Перовської», про визнання протиправним та скасування розпорядження, залишеною без змін Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 22 березня 2011 року, позовні вимоги задоволені частково: визнано протиправним та скасовано розпорядження Севастопольської міської державної адміністрації від 10 листопада 2010 року № 2308-р «Про скасування розпорядження голови міської державної адміністрації № 778-р від 13 жовтня 2009 року»; в іншій частині позову відмовлено.
Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції що дії відповідача щодо видання оскаржуваних розпоряджень від 16 червня 2009 року № 488-р та від 13 жовтня 2009 року № 778-р повністю узгоджуються з вимогами діючого законодавства та є правомірними.
Відтак, судова колегія вважає що відповідач діяв виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 69 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Доводи, мотиви відповідача не заслуговують на увагу та спростовуються нормами діючого законодавства України.
Все вищеперелічене дає судовій колегії право для висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Правова оцінка, яку суд першої інстанції дав обставинам справи, не суперечить вимогам процесуального і матеріального права, а доводи апеляційної скарги щодо їх неправильного застосування є необґрунтованими.
Судове рішення є законним і обґрунтованим й не може бути скасовано з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.
На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.
Керуючись частиною третьою статті 24, статтями 160, 167, частиною першою статті 195, статтею 196, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Севастопольської міської державної адміністрації на постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 19.07.11 у справі №2а-2369/10/2770 залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 19.07.11 у справі №2а-2369/10/2770 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з моменту складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Повний текст судового рішення виготовлений 24 жовтня 2011 р.
Головуючий суддя підпис О.В.Кучерук
Судді підпис Г.М. Іщенко
підпис О.А.Щепанська
З оригіналом згідно
Головуючий суддя О.В.Кучерук