Копія
Постанова
Іменем України
Справа № 2а-5355/11/0124
05.10.11 м. Севастополь
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Кучерука О.В.,
суддів Горошко Н.П. ,
Іщенко Г.М.
секретар судового засідання Бражникова Ю.В.
за участю сторін:
позивач, Прокурор м.Ялти- Цуркан Сергій Анатолійович, посвідчення № 681, від 15.02.2011 року;
представник позивача, ОСОБА_3- ОСОБА_1, довіреність № 617601 від 13.05.10;
представник позивача, ОСОБА_3- ОСОБА_2, посвідчення № 1052, від 18.05.2009 року, ордер від 15.10.2011 року;
представник відповідача, Гаспринської селищної ради- не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив;
третя особа, ОСОБА_6- не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив;
представник третьої особи, ОСОБА_7- ОСОБА_8, паспорт серії НОМЕР_1, виданий Ленінським РО УМВС України в м. Севастополі, від 19 травня 1998 року, довіреність № 104294 від 07.05.11;
представник третьої особи, Управління Держкомзему в м. Ялта Автономної Республіки Крим- не з'явився;
розглянувши апеляційні скарги Прокурора м.Ялта, ОСОБА_3 на постанову Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим (суддя Цалко А.А. ) від 02.06.11 у справі № 2а-5355/11/0124
за позовом Прокурора м. Ялти (вул. Кірова, 18,Ялта,Автономна Республіка Крим,98600)
в інтересах ОСОБА_3 (АДРЕСА_3
до Гаспринської селищної ради (вул. Н.Тамарли 6/24,Ялта,Автономна Республіка Крим,98600)
треті особи:
ОСОБА_6 (АДРЕСА_2) ОСОБА_7 (АДРЕСА_1) Управління Держкомзему в м. Ялта АР Крим (вул. Руданського, 7,Ялта,Автономна Республіка Крим,98600)
про визнання недійсним рішення та скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку
Постановою Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 06.02.2011 у задоволенні адміністративного позову Прокурора м. Ялта в інтересах ОСОБА_3 до Гаспринської селищної ради, треті особи: ОСОБА_6, ОСОБА_7, Управління Держкомзему у м. Ялта АР Крим про визнання недійсними рішення та скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку відмовлено.
Не погодившись з зазначеною постановою суду, прокурор м. Ялти та ОСОБА_3 звернулись до суду з апеляційними скаргами, в яких просять скасувати постанову Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 06.02.2011 та прийняти нову постанову про задоволення позову.
У судовому засіданні прокурор, представники позивача апеляційні скарги підтримали та просили їх задовольнити по мотивам, викладеним у них.
Представник третьої особи ОСОБА_7 проти апеляційних скарг заперечував, вважає рішення суду першої інстанції обґрунтованим та законним, тому не убачається підстав для його скасування.
Відповідач, треті особи ОСОБА_6, Управління Держкомзему в м. Ялта Автономної Республіки Крим явку уповноважених представників в судове засідання, призначене на 05.10.2011, не забезпечили, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином та своєчасно, про причини неявки суд не повідомили.
Згідно з ч.4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.
Розглянувши справу в порядку статей 195, 196 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, заслухавши прокурора, представників позивачів та третьої особи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційні скарги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до частини першої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.
Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняти (вчинені) ці рішення на підставі, у межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); пропорційно, зокрема дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Зазначені положення Конституції України кореспондовані у статті 24 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".
Згідно статті 12 Земельного Кодексу України розпорядження землями територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян і юридичних осіб, відноситься до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст.
Відповідно до положень пункту 12 Перехідних положень Земельного Кодексу України до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці третьому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.
У відповідності зі статтею 116 Земельного кодексу України громадяни і юридичні особи набувають право власності й права користування земельними ділянками із земель державної, або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади, або органів місцевого самоврядування в межах їхніх повноважень.
Відповідно до вимог частини шостої ст. 118 Земельного кодексу України - громадяни, зацікавлені в одержані безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у межах норм безоплатної приватизації, подають заяву про вибір місця розташування земельної ділянки до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки.
За приписами частини сьомої статі 118 Земельного кодексу України - міська рада розглядає заяву і в разі згоди на передачу земельної ділянки у власність надає дозвіл на розробку проекту її відведення.
У відповідності із частиною дев'ятою статті 118 Земельного Кодексу України проект відведення земельної ділянки погоджується з органом по земельних ресурсах, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органом архітектури та подається на розгляд до органу місцевого самоврядування.
Районна, Київська чи Севастопольська міська державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада у місячний строк розглядає проект відведення та приймає рішення про передачу земельної ділянки у власність.
Проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок, згідно із ст. 9 Закону України "Про державну землевпорядну експертизу", в редакції чинній на час прийняття спірного рішення, підлягають обов'язковій державній землевпорядній експертизі.
Результатом проведення державної експертизи, відповідно до статті 35 вищезазначеного Закону є висновок державної експертизи. Позитивні висновки державної експертизи щодо об'єктів обов'язкової державної експертизи є підставою для прийняття відповідного рішення органами виконавчої влади чи органами місцевого самоврядування,
Реалізація заходів, передбачених документацією із землеустрою та документацією з оцінки земель, види яких визначені законом, а також матеріалами і документацією державного земельного кадастру щодо об'єктів обов'язкової державної експертизи, без позитивних висновків державної експертизи забороняється.
Висновки державної експертизи після їх затвердження спеціально уповноваженим органом виконавчої влади у сфері державної експертизи є обов'язковими для прийняття до розгляду замовником і врахування при прийнятті відповідного рішення щодо об'єктів державної експертизи.
Спеціально уповноваженим органом виконавчої влади у сфері державної експертизи, відповідно до ст. 22 Закону України "Про державну землевпорядну експертизу", є центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів
З огляду на викладене, єдиною підставою для прийняття органом місцевого самоврядування рішення про затвердження проекту землеустрою з відведення земельної ділянки у власність є виключно позитивний висновок держаної експертизи, затвердженої спеціально уповноваженим органом земельних ресурсів. При відсутності таких висновків затвердження проектів землеустрою з відведення земельних ділянок не допускається.
Відповідно до пункту 34 частини першої статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні вказаного Закону виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської Ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.
З матеріалів справи вбачається, що 15.03.2007 року ОСОБА_3 звернулася з заявою до Голови Гаспринської селищної ради з проханням розглянути надані документи на виконання проекту відводу земельної ділянки, із долученням копій всіх необхідних позитивних висновків державної експертизи, затвердженої уповноваженим органом земельних ресурсів та висновків компетентних органів. (а.с.93).
Судом також встановлено, що позивач неодноразово зверталася до Голови Гаспринської селищної ради з метою реалізації права на отримання у власність земельної ділянки у порядку, визначеним чинним законодавством.
Однак, всупереч вищенаведеним нормам законодавства, відповідач у місячний строк не розглянув проект відведення та не прийняв рішення про передачу земельної ділянки у власність.
Крім того, рішенням 21-ої сесії 5-го скликання Гаспринської селищної ради № 30 від 08.11.2007 за результатами розгляду розробленого ОСОБА_3 вищевказаного проекту землеустрою, запропоновано ОСОБА_3 виключити сторонніх землекористувачів, які знаходяться в межах запитуваної нею земельної ділянки. Після корегування меж земельної ділянки надати проект землеустрою на затвердження сесії Гаспринської селищної ради. Постановою Ялтинського міського суду від 26.03.2008, рішення Гаспринської селищної ради № 30 від 08.11.2007 визнане недійсним та скасовано.
За таких обставин у відповідача не було жодних підстав для прийняття оскаржуваного рішення, оскільки на момент його прийняття у позивача були усі необхідні документи, які підтверджують проходження встановленої законом процедури отримання у власність земельної ділянки, а отже її право на спірну земельну ділянку.
Отже, наведене свідчить, що спірне рішення № 31 від 08.11.2007 було прийняте з порушенням норм земельного законодавства, незаконно надано дозвіл та затверджено проект відводу третій особі ОСОБА_9 у той час, коли ОСОБА_3 вже раніше отримала згоду на розроблення проекту землеустрою, та не була позбавлена свого права на отримання земельної ділянки у власність.
Факт того, що ділянка, запитувана ОСОБА_3 та належна ОСОБА_6, одна й та сама підтверджується наявним у матеріалах справи ситуаційним планом.
Під час дослідження матеріалів справи колегія суддів встановила, що судом першої інстанції не повною мірою досліджені докази та обставини, які у відповідності з законом, породжують, змінюють або зупиняють права і обов'язки, не взято до уваги те, що проект відведення земельної ділянки який розроблений ОСОБА_6 на час прийняття 08.11.2007 Гаспринською селищною радою спірного рішення не отримав висновків державної землевпорядної експертизи, що підтверджується наявними у справі матеріалами.
Відтак, враховуючи викладене, Гаспринська селищна рада передчасно прийняла рішення про затвердження цього проекту, діючи не на підставі закону, виходячи за межи своїх повноважень, без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів ОСОБА_3 і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.
Вказані обставини незаперечно свідчать про протиправність прийнятого Гаспринською селищною радою спірного рішення, а отже вказують на невідповідність висновків суду першої інстанції суду про правомірність оскаржуваного рішення.
Крім того, колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про те, що оскаржуваним рішенням ніякі права ОСОБА_3 не порушені, оскільки у встановленому законом порядку не розглянутий та не затверджений її проект.
На думку судової колегії саме та обставина, що відповідачем не був розглянутий та не затверджений проект відводу земельної ділянки вже вказує на порушення прав позивача, в результаті чого вона звернулася до суду з метою відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення її прав.
Таким чином, суд першої інстанції не дослідив усіх передбачених нормою матеріального права юридичних (доказових) фактів, наявність чи відсутність яких впливає на остаточний результат справи, неповно з'ясував обставини у справі та дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Оскільки актом, що породжує набуття особою прав та обов'язків власника землі є рішення органу державної влади, а державний акт на право власності на землю, має похідний характер від рішення компетентного органу виконавчої влади чи місцевого самоврядування, судова колегія дійшла висновку про наявність підстав для скасування рішення державного органу, як незаконного.
Відповідно до частини другої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд може вийти за межі позовних вимог тільки у разі якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб. Приймаючи до уваги, що позивач невірно зазначив позовні вимоги про визнання недійсними рішення Гаспринської селищної ради 21-ї сесії 5-го скликання № 31 від 08.11.2007, а не про визнання їх протиправними та скасування, як це передбачено відносно правових актів індивідуальної дії, суд вважає можливим в цій частини вийти за межі позовних вимог, оскільки це необхідно для повного захисту прав та інтересів позивача.
На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку, що апеляційні скарги підлягають задоволенню, постанова суду першої інстанції - скасуванню з постановленням нового рішення про задоволення позовних вимог.
Керуючись статтею 11, частиною третьою статті 24, статтями 160, 163, частиною першою статті 195, частиною четвертою статті 196, пунктом 3 частини першої статті 198, статтею 202, частиною другою статті 205, статтями 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційні скарги Прокурора м.Ялта та ОСОБА_3 задовольнити.
Постанову Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 02.06.2011 у справі № 2а-5355/11//0124 скасувати.
Прийняти нову постанову.
Позовні вимоги Прокурора м.Ялта Автономної Республіки Крим в інтересах ОСОБА_3 задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення 21-ї сесії 5-го скликання Гаспринської селищної ради № 31 від 08.11.2007 «Про надання земельної ділянки у власність гр.ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_4, для будівництва і обслуговування індивідуального житлового будинку, господарських будівель і споруд».
Скасувати реєстраційний запис № 010800700018 від 29.01.2008 в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю, щодо державного акту на право власності на земельну ділянку виданого ОСОБА_6
Постанова набирає законну силу з моменту проголошення.
Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання постанови в повному обсязі.
Повний текст судового рішення виготовлений 10.10.2011 р.
Головуючий суддя підпис О.В.Кучерук
Судді підпис Н.П.Горошко
підпис Г.М. Іщенко
З оригіналом згідно
Головуючий суддя О.В.Кучерук