Копія
Постанова
Іменем України
Справа № 2а-3575/10/0109
19.09.11 м. Севастополь
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Кучерука О.В.,
суддів Дугаренко О.В. ,
Іщенко Г.М.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Сімферополя Автономної Республіки Крим на постанову Київського районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим (суддя Шильнова Н.І.) від 21.12.2010 року у справі № 2а-3575/10/0109
за позовом ОСОБА_2 (АДРЕСА_1)
до Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Сімферополя Автономної Республіки Крим (вул. Київська, 125-б, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95034)
про нарахування та виплату підвищення до пенсії "Дітям війни"
Постановою Київського районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 21.12.2010 року позовні вимоги ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Сімферополя Автономної Республіки Крим про нарахування та виплату підвищення пенсії "Дітям війни" задоволено частково.
Визнано дії Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Сімферополя Автономної Республіки Крим по не перерахунку пенсії ОСОБА_2 -протиправними.
Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Сімферополя Автономної Республіки Крим здійснювати ОСОБА_2 нарахування та виплату підвищення до пенсії згідно зі ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", у розмірі 30 % від мінімальної пенсії за віком, розмір якої встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму, згідно з частиною 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"з 22 травня 2010 року.
Стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 3,40 грн.
В інший частині позовні вимоги залишені без задоволення.
Не погодившись із зазначеною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Київського районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 21.12.2010 року та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог позивачу відмовити в повному обсязі.
Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Зокрема, апелянт зазначає, що суд не прийняв до уваги, що для підвищення пенсії поняття "мінімальна пенсія за віком" не застосовується; відсутній порядок розрахунку підвищення, встановленого статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни"; передбачене Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначення розміру мінімальної пенсії за віком застосовується для розрахунку пенсії, призначеної відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"; фінансування виплат по цьому закону здійснюється з Державного бюджету України.
Справа розглядається в порядку письмового провадження відповідно до статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження, якщо подано апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції, яке прийнято у порядку скороченого провадження за результатами розгляду справ, передбачених пунктами 1, 2 частини першої статті 1832.
Розглянувши справу в порядку статей 195, 197 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач має статус дитини війни відповідно до статті 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", згідно з якою дитиною війни є особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (02.09.1945) Другої світової війни було менше 18 років.
Зазначений статус надає позивачу право на всі пільги та соціальні гарантії, передбачені цим Законом, в тому числі право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, що передбачено статтею 6 вказаного Закону.
Відповідно до частини 1 статті 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок -20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного Законом.
При цьому статтею 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.
Разом з тим, судова колегія вважає правомірним застосування судом першої інстанції саме частини 1 статті 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", оскільки в даному випадку мінімальний розмір пенсії за віком використовується не для визначення розміру будь-якої пенсії, а лише як коефіцієнт для визначення розміру щомісячної доплати до пенсії, передбаченої Законом України „Про соціальний захист дітей війни", оскільки цей закон передбачає в якості критерію визначення розміру щомісячної доплати до пенсії, що на думку судової колегії, не суперечить вимогам частини 3 статті 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Слід зазначити, що відповідно до статті 7 Закону України „Про соціальний захист дітей війни" фінансове забезпечення державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок Державного бюджету України, а не за рахунок бюджету Пенсійного фонду України. За умови відсутності у Державному бюджеті коштів на виплату щомісячних надбавок дітям війни це створює ситуацію правової невизначеності стосовно джерела коштів, з яких має виплачуватися зазначена надбавка. Разом з тим, на думку судової колегії вказані обставини не можуть бути підставою для порушення прав громадян на соціальний захист, в тому числі й на отримання надбавки до пенсії, яка прямо передбачена законом.
Судова колегія вважає, що реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.
Правовідносини, що виникають в процесі реалізації права на отримання надбавки до пенсії основані на принципі юридичної визначеності. Зазначений принцип не дозволяє державі посилатися на відсутність певного нормативного акта, який визначає механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах.
Таким чином, позивач має право на перерахунок пенсії зі збільшенням її на 30 % мінімальної пенсії за віком.
Разом з тим, судова колегія зауважує, що судом першої інстанції безпідставно обрано такий спосіб захисту порушених прав позивача, як стягнення з відповідача підвищення до пенсії на майбутнє, а не в межах позову. Позивач не подавав змін чи доповнень до позовної заяви, він просив суд зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Сімферополя Автономної Республіки Крим нарахувати та виплатити йому щомісячну прибавку до пенсії, як дитині війни у розмірі 30% за період з 20 травня 2010 р. по 20 листопада 2010 р. А судом першої інстанції зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Сімферополя Автономної Республіки Крим нарахувати та виплачувати щомісячне підвищення до пенсії з 22 травня 2010 року, без визначення періоду, за який необхідно нарахувати та виплатити зазначене підвищення до пенсії. Тобто суд першої інстанції вийшов за межі позовних вимог.
Крім того, спірне підвищення до пенсії, є "щомісячною" соціальною виплатою, право на яку у позивача триває з першого до останнього дня календарного місяця, у зв'язку з чим період має бути зазначений за цілий календарний місяць.
Враховуючи вищевикладене, оскаржуване рішення підлягає зміні на підставі п.1ч.1ст.201 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст.195; ст.197; п.2 ч.1 ст.198; п.1 ч.1 ст.201; ч.2 ст.205; ст.207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Сімферополя Автономної Республіки Крим - залишити без задоволення.
Постанову Київського районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 21.12.2010 року у справі № 2а-3575/10/0109 - змінити:
Виклавши третій абзац резолютивної частини постанови у наступній редакції: "Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Сімферополя Автономної Республіки Крим нарахувати та виплатити ОСОБА_2 щомісячне підвищення до пенсії, передбачене ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, для визначення якої підлягає застосуванню ч.1 ст.28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за період з травня 2010 року по листопад 2010 року з урахуванням раніше здійснених платежів."
В іншій частині постанову суду залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення. Постанова може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України у порядку та в строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя підпис О.В.Кучерук
Судді підпис О.В.Дугаренко
підпис Г.М. Іщенко
З оригіналом згідно
Головуючий суддя О.В.Кучерук