ун. № 2-4742/11
пр. № 2/2608/494/12
07 лютого 2012 року
Святошинський районний суд м. Києва у складі:
головуючого-судді Лопатюк Н.Г.
при секретарі Ковальовій О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні власністю та вселення, -
10 червня 2011 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні власністю і просив вселити його в квартиру АДРЕСА_1.
Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 26 липня 1976 року між сторонами зареєстровано шлюб. Під час шлюбу, їм в Житлово-будівельному кооперативі «Індикатор -7», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, було надано двохкімнатну квартиру НОМЕР_1. 28 квітня 1984 року на вказану квартиру на ім'я ОСОБА_1 було видано ордер № 042772 серії Ж.
В 2000 році їх сім'я розпалась і після сварки з дружиною позивач тимчасово залишив квартиру АДРЕСА_1. З того часу відповідачка не впускає ОСОБА_1 до спірної квартири, замінивши замки в дверях.
Оскільки відповідачка не дозволяє позивачу зайти до спірної квартири, стверджуючи, що він не має права в ній проживати, ОСОБА_1 змушений звернутись до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.
В судовому засіданні позивач та його представник підтримали заявлені позовні вимоги і просили суд їх задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні проти заявлених позовних вимог заперечував.
Суд, вислухавши пояснення сторін, допитавши свідків, дослідивши письмові докази по справі в їх сукупності та співставленні, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що під час перебування сторін у шлюбі, 28.04.1984 року на ім'я ОСОБА_1 було видано ордер за № 042772 серії Ж на квартиру АДРЕСА_1.
Згідно довідки ЖБК «Індикатор-7» від 21.04.2011 року., ОСОБА_3 являється членом ЖБК «Індикатор-7» та перший внесок за квартиру АДРЕСА_1 в сумі 2 900 карб. 00 коп. було сплачено ним станом на 01.01.1983 р. Станом на 01.01.1992 р. повний внесок за вищевказану квартиру, в сумі 7 319 карб.00 коп., було повністю виплачено. (а.с.6-копія довідки)
Відповідно до ч. 1 ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).
З довідки форми № 3 виданої ЖБК «Індикатор -7» від 21.04.2011 р., в двохкімнатній квартирі АДРЕСА_1 зареєстровані та проживають ОСОБА_1 та ОСОБА_2. (а.с. 5-копія довідки)
Згідно ст. 150 ЖК Української РСР, громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.
Відповідно до ст. 155 ЖК Української РСР, жилі будинки (квартири), що є у приватній власності громадян, не може бути в них вилучено, власника не може бути позбавлено права користування жилим будинком (квартирою), крім випадків, установлених законодавством України.
В судовому засіданні представник відповідача суду пояснив, що позивач є власником ? часини квартири АДРЕСА_1, і відповідачка ОСОБА_2 не чинить йому перешкод у користуванні власністю, оскільки вона неодноразово надавала йому ключі від спірної квартири, однак позивач губив їх.
Дані пояснення представника відповідача спростовуються показами свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які кожен окремо суду показали, що останні два роки позивач проживає разом з ними за адресою: АДРЕСА_2, ОСОБА_2 на неодноразові звернення позивача про те, щоб вона дала йому ключі від спірної квартири та впустила його проживати в ній, відмовляє.
Відповідно до ч. 1 ст. 316, ч. 1 ст. 317 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Згідно ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
На підставі вищевикладеного суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 щодо усунення перешкод у користуванні квартирою АДРЕСА_1 та щодо його вселення в спірну квартиру підлягають задоволенню, оскільки вони є обґрунтованими та такими, що знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду.
З викладеного, керуючись ст.ст. 150, 155 ЖК Української РСР, ст. 60 СК України, ст. ст. 317, 319, 321, 391 ЦК, ст.ст. 60, 61, 88, 208, 209, 212 - 215 ЦПК України, -
Позовні вимоги задовольнити.
Усунути ОСОБА_1 перешкоди в користуванні власністю, а саме квартирою АДРЕСА_1.
Зобов'язати ОСОБА_2 не чинити ОСОБА_1 перешкод у користуванні власністю та вселити його в квартиру АДРЕСА_1
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення
Суддя: