ун. № 2-5795/11
пр. № 2/2608/675/12
30 січня 2012 року
Святошинський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді Н.Г. Лопатюк
при секретарі О.С. Ковальовій
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Відділ громадянства імміграції та реєстрації фізичних осіб Святошинського РУГУ МВС України в м. Києві про витребування майна з незаконного володіння та відшкодування моральної шкоди, -
17 серпня 2011 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа: ВГІРФО Святошинського РУГУ МВС України в м. Києві, в якому просить суд витребувати у відповідача будинкову книгу та стягнути на його користь з відповідача моральну шкоду в розмірі 5 000 грн. 00 коп. і понесені позивачем судові витрати.
Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що він вже два роки просить свого брата - відповідача по справі ОСОБА_2 повернути будинкову книгу, яку після смерті матері останній викрав, а також паспорт їх батька - ОСОБА_3, якого відповідач налаштовує проти сім'ї позивача і погрозами забороняє спілкуванню з сім'єю.
Така поведінка брата позивача спричиняє багато незручностей, оскільки донька позивача вийшла заміж і їй треба змінити прізвище, однак через відсутність будинкової книги вона цього зробити не може. Син позивача також не може протягом двох років змінити фотографію в паспорті. На прохання позивача повернути документи, відповідач реагує неадекватно та звертається нецензурними словами.
Востаннє, відповідач влаштував бійку, в ході якої постраждав позивач та був звільнений від роботи за станом здоров'я з 29.11.2010 р. по 16.12.2010 р. Таким чином, позивачу була нанесена моральна шкода, яка викликала душевні страждання та фізичний біль. У зв'язку з чим, він змушений звернутись до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.
В судовому засіданні представники позивача підтримали заявлені позовні вимоги та просили суд їх задовольнити.
Відповідач та його представник в судовому засіданні проти позову заперечували в повному обсязі.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, ВГІРФО Святошинського РУГУ МВС України в м. Києві направив до суду листа про можливість розгляду справи за відсутності свого представника.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи у їх сукупності та співставленні, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, зважаючи на наступне.
Судом встановлено, що в будинку АДРЕСА_1 зареєстровані ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_2, ОСОБА_8 та ОСОБА_3. (а.с. 11-копія довідки форми № 3)
В судовому засіданні позивач суду пояснив, що будинкова книга будинку АДРЕСА_1 знаходиться у відповідача і необхідна йому для того, щоб він міг звернутись до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини, що залишилась від матері ОСОБА_9, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1. (а.с. 7) Однак відповідач на прохання позивача надати будинкову книгу відмовляється.
Відповідач в судовому засіданні суду пояснив, що будинкову книгу він на вимогу позивача надати не може оскільки вона знаходиться у його батька ОСОБА_3
Згідно ч. 1 ст. 60 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 3 ст. 60 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
Частина 1 ст. 64 ЦПК України встановлює, що письмовими доказами є будь-які документи, акти, довідки, листування службового чи особистого характеру або витяги з них, що містять відомості про обставини, які мають значення для справи.
Згідно ч. 2 ст. 64 ЦПК України, письмові докази, як правило, подаються в оригіналі. Якщо подано копію письмового доказу, суд за клопотанням осіб, які беруть учать у справі, має право вимагати подання оригіналу.
На підстав вище викладеного, суд вважає за необхідне відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в частині витребування будинкової книги будинку АДРЕСА_1, оскільки ОСОБА_1 не надав до суду доказів, які б підтвердили її наявність саме у відповідач, а також у суду відсутні належні докази, які б свідчили про те, що ОСОБА_2 відмовляється її надати позивачу.
Відповідно до роз' яснень, що містяться у п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. №4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
Згідно пп.2 п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. №4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", підставами цивільно-правової відповідальності для відшкодування моральної (немайнової) шкоди є наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.
З матеріалів справи вбачається, що згідно листка непрацездатності ОСОБА_1 він перебував на лікарняному в період з 29 листопада 2010 року по 16 грудня 2010 року. (а.с. 14-копія листка непрацездатності)
Однак до тверджень, позивача що саме відповідачем йому були нанесені тілесні ушкодження, суд ставиться критично, оскільки ОСОБА_1 належних доказів на підтвердження своїх слів суду не надав та в матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про вину відповідача у завданні тілесних ушкоджень позивачу.
На підставі вище викладеного, суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні позовних вимог в частині відшкодування моральної шкоди, оскільки вони не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду.
Керуючись Постановою Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. №4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", ст.ст. 10, 11, 60, 64, 212-215 ЦПК України, суд -
В позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Відділ громадянства імміграції та реєстрації фізичних осіб Святошинського РУГУ МВС України в м. Києві про витребування майна з незаконного володіння та відшкодування моральної шкоди - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя: