"18" квітня 2012 р. Справа № 5021/1556/2011
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя Сіверін В. І., суддя Терещенко О.І. , суддя Медуниця О.Є.
при секретарі Новіковій Ю.В.
за участю представників сторін:
позивача - Коротенко М.М.
відповідача - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх. № 1021 С/1-7) на рішення господарського суду Сумської області від 23.02.12 у справі
за позовом Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Сумської філії ПАТ "Укртелеком", м. Суми,
до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, м. Суми,
про стягнення 48 025,56 грн.
Позивач в позовній заяві просив суд стягнути з відповідача 46489 грн. 85 коп. заборгованості по оплаті за оренду нерухомого майна за договором № 436-598107 від 12.10.2009 року за період січень-квітень 2011 року, 890 грн. 22 коп. пені, 477 грн. 07 коп. інфляційних збитків, 168 грн. 42 коп. 3% річних та судові витрати.
19.01.2012р. позивач подав уточнення позовних вимог (№ 01/02-9 від 17.01.2012р.), в яких збільшує позовні вимоги та просив суд стягнути з відповідача заборгованість по оплаті за оренду нерухомого майна та інших платежів згідно договору в розмірі 168661 грн. 52 коп., 580 грн. 70 коп. інфляційних збитків, 695 грн. 38 коп. 3% річних, 975 грн. 01 коп. пені; 1469 грн. 29 коп. пені за невиконання умов договору оренди щодо страхування орендованого майна; 787 грн. 00 коп. державного мита, 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та сплачений у зв'язку зі збільшенням позовних вимог судовий збір у розмірі 2559 грн. 00 коп.
Місцевим господарським судом встановлено, що вимога позивача в частині стягнення 1469 грн. 29 коп. пені за невиконання умов договору оренди щодо страхування орендованого майна на підставі п. 6.1.7., п. 8.3 Договору не була заявлена позивачем при зверненні до суду з позовною заявою і відповідно є зміною предмету та підстави позову. Згідно ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач має право змінити предмет або підставу позову до початку розгляду справи по суті. При цьому одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається.
На підставі вищевикладеного, відповідно до вимог ч. 4 ст. 22 ГПК України, у задоволенні заяви позивача в частині стягнення 1469 грн. 29 коп. пені за невиконання умов договору оренди щодо страхування орендованого майна господарський суд першої інстанції відмовив та розглядав по суті заявлені позивачем вимоги у позовній заяві з урахуванням поданої заяви про їх збільшення.
Рішенням господарського суду Сумської області від 23.02.2012 року (суддя Лущик М.С.) у задоволенні позову відмовлено.
Позивач із вказаним рішенням господарського суду не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, просить це рішення скасувати частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо стягнення з відповідача заборгованості по оплаті за оренду нерухомого майна та інших платежів згідно договору в розмірі 168661 грн. 52 коп., 580 грн. 70 коп. інфляційних збитків, 695 грн. 38 коп. 3% річних, 975 грн. 01 коп. пені; та постановити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості по оплаті за оренду нерухомого майна та інших платежів згідно договору в розмірі 168661 грн. 52 коп., 580 грн. 70 коп. інфляційних збитків, 695 грн. 38 коп. 3% річних, 975 грн. 01 коп. пені.
В судовому засіданні представник позивача апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити
Відповідач у відзиві та його представник в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечували, просили залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду -без змін.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представників сторін та перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.
Між ВАТ «Укртелеком»в особі Сумської філії (орендодавцем за договором) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (орендарем за договором) укладено договір оренди нерухомого майна Товариства від 12.10.2009 р. № 436-598107 (далі за текстом - Договір).
Відповідно до пункту 1.1 Договору позивач передав, а відповідач прийняв в строкове платне користування нерухоме майно в м. Суми, розташоване на цокольному поверсі 5-ти поверхового будинку №2 по вул. Червоногвардійській, загальною площею 216 кв.м. виробничих та адміністративних приміщень для розміщення промтоварного магазину.
Акт приймання-передачі майна, відповідно до якого позивач передав, а відповідач прийняв приміщення загальною площею 216 кв.м. відповідно до умов Договору підписано сторонами 01.02.2010 року. У вказаному акті сторонами також обумовлено, що технічний та санітарний стан майна -задовільний.
У відповідності до умов додаткової угоди від 01.02.2010 року № 1 до Договору оренди нерухомого майна, в період проведення ремонту приміщення відповідач був звільнений від оплати оренди. Датою початку оплати оренди частини приміщення площею 87,4 кв.м. - є 01 лютого 2010 р.; датою початку оплати оренди частини приміщення площею 128,6 м - є 01 січня 2011р.
Пунктом 3.1. Договору передбачено: «Орендна плата встановлюється орендодавцем за домовленістю сторін (за договірною ціною) на підставі його внутрішніх нормативних актів і перераховуються в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок орендодавця не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, згідно з рахунками, які виставляються орендодавцем не пізніше 10 числа місяця, що настає за розрахунковим.
Додатково до орендної плати орендар зобов'язаний окремо оплачувати витрати на утримання майна та комунальні послуги, витрати на електроенергію відшкодування земельного податку в строк зазначений у п. 3.1. Договору, згідно з рахунками орендодавця, пропорційно орендованій площі - що передбачено п. 3.4., 3.5. Договору.
Відповідно до положень пункту 8.2. Договору, за несвоєчасне перерахування орендної плати, оплати за комунальні послуги та інших витрат за Договором, орендар сплачує орендодавцю пеню від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за яких сплачується пеня, починаючи з 21 числа місяця, що настає розрахунковим.
В обґрунтування позовних вимог, зокрема уточнених, позивач вказує, що згідно Рішення Господарського суду Сумської області від 03.10.2011 року, яке набрало законної сили 17.10.2011 року, договір оренди майна товариства №436-598107 від 12.10.2009р., укладений між ФОП ОСОБА_3 та ПАТ «Укртелеком»в особі Сумської філії визнано недійсним на майбутнє, а саме з моменту набрання рішенням господарського суду Сумської області від 03.10.2011р. по справі №5021/1722/2011 законної сили. Станом на 17.10.2011 року, у зв'язку з систематичним невиконанням відповідачем умов Договору заборгованість з орендної плати та комунальних послуг за період з травня 2011 року по 17.10.2011 року складає 122 171,67грн., 3% річних за період з травня 2011 року по 17.10.2011 року складає 526,96грн., інфляційні витрати за період з травня 2011 року по 17.10.2011 року складають 103,63грн., пеня станом на 17.10.2011 року та з урахуванням строку позовної давності складає 3648,68грн.
Враховуючи викладені обставини, позивач звернувся до господарського суду Сумської області з даним позовом.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, місцевий суд в порядку статті 35 Господарського процесуального кодексу України посилався на рішення господарського суду Сумської області від 5021/1722/2011 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до ПАТ «Укртелеком»в особі Сумської дирекції ПАТ «Укртелеком»про визнання недійсним договору оренди нерухомого майна № 436-598107 від 12.10.2009 року.
Також, місцевий господарський суд в оскаржуваному рішенні вказав про відсутність акту прийому-передачі майна на частину площею 128,6 м.кв., та зазначив про те, що позивачем не надано належних доказів використання відповідачем приміщень, що були предметом Договору.
В обґрунтування апеляційної скарги позивач вказує на те, що місцевим господарським судом були неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи. Зокрема, місцевим господарським судом не взято до уваги ухвалу господарського суду Сумської області по справі № 5021/1722/2011 від 13.10.2011 року про роз'яснення рішення у справі, постанову Харківського апеляційного господарського суду по справі №5021/1722/2011 від 07.12.2011 року.
Вирішуючи питання про наявність або відсутність підстав для задоволення позовних вимог, колегія суддів вважає необхідним зазначити наступне.
Вивченням матеріалів справи встановлено, що рішенням господарського суду Сумської області від 03.10.2011 року по справі № 5021/1722/2011 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до ПАТ «Укртелеком»в особі Сумської дирекції ПАТ «Укртелеком»про визнання недійсним договору оренди нерухомого майна № 436-598107 від 12.10.2009 року, позовні вимоги задоволені -визнано недійсним договір оренди нерухомого майна товариства № 436-598107 від 12.10.2009р., укладений між фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 та Публічним акціонерним товариством «Укртелеком»в особі Сумської філії Публічного акціонерного товариства «Укртелеком».
Ухвалою Господарського суду Сумської області по справі №5021/1722/2011 від 13.10.2011 року, роз'яснено рішення господарського суду Сумської області від 03.10.2011 року, та зазначено що договір оренди нерухомого майна товариства №436-598107 від 12.10.2009 р., укладений між ФОП ОСОБА_3 та ПАТ «Укртелеком»в особі Сумської філії ПАТ «Укртелеком»визнається недійсним на майбутнє, а саме з моменту набрання рішенням господарського суду Сумської області від 03.10.2011 року по справі №5021/1722/2011 законної сили, тобто з 17.10.2011р.
Також в ухвалі Господарського суду Сумської області по справі №5021/1722/2011 від 13.10.2011 року зазначено, що зі змісту договору оренди нерухомого майна товариства №436-598107 від 12.10.2009р., укладеного між Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 та Публічним акціонерним товариством «Укртелеком»в особі Сумської філії Публічного акціонерного товариства «Укртелеком», який визнано недійсним рішенням господарського суду Сумської області від 03.10.2011р., випливає, що застосувати двосторонню реституцію до такого правочину неможливо, оскільки неможливо повернути вже здійснене користування орендованим майном. У зв'язку з цим суд прийшов до висновку щодо визнання вищевказаного договору оренди нерухомого майна недійсним на майбутнє.
В мотивувальній частині рішення від 03.10.2011 року по справі № 5021/1722/2011 господарський суд зазначив, що фактичне користування майном на підставі договору оренди, унеможливлює проведення між сторонами реституції, так як використання майна - «річ»безповоротна і відновити сторони в первісне положення практично неможливо. Тому даний договір визнається недійсним і припиняється на майбутнє.
В матеріалах справи також міститься постанова Харківського апеляційного господарського суду від 07.12.2011 року по справі №5021/1722/2011 згідно якої суд апеляційної інстанції дослідивши матеріали справи, перевіривши повноту встановлення місцевим господарським судом обставин, що мають значення для справи залишив без задоволення. апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_3 та ухвалу господарського суду Сумської області від 13.10.2011 року у справі №5021/1722/2011 залишив без змін.
В постанові Харківського апеляційного господарського суду від 07.12.2011 року по справі №5021/1722/2011 зазначено, що зі змісту договору оренди нерухомого майна №436-598107 від 12.10.2009р, укладеного між ФОП ОСОБА_3 та ПАТ «Укртелеком»в особі Сумської філії ПАТ «Укртелеком», який визнано недійсним рішенням Господарського суду Сумської області від 03.10.2011р., вбачається, що застосування двосторонньої реституції до такого правочину неможливо, оскільки неможливо повернути вже здійснене користування орендованим майном, про що було зазначено в мотивувальній частині рішення.
Слід зазначити, що постановою Вищого господарського суду України від 15.03.2012 року касаційна скарга ФОП ОСОБА_3 на ухвалу господарського сулу Сумської області від 13.10.2011 року у справі №5021/1722/2011 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 07.12.2011 року по справі №5021/1722/2011 залишена без задоволення, постанова Харківського апеляційного господарського суду від 07.12.2011 року у справі №5021/1722/2011 залишена без змін.
Відповідно до частини 2 статті 35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Враховуючи вказані вимоги процесуального закону, колегія суддів вважає наведені вище факти, які встановлені судовими актами господарського суду Сумської області та Харківського апеляційного господарського суду такими, що не слід доводити знову, у зв'язку з чим, висновки суду першої інстанції про те, що за результатами розгляду справи №5021/1722/2011 судом були встановлені факти, які підтверджують, що відповідач не використовував приміщення за Договором та не мав можливості в повному обсязі користуватись орендованим майном суперечать матеріалам справи та обставинам, що встановлені наведеними судовими актами.
Крім того, фактичне використання майна ФОП ОСОБА_3 згідно Договору оренди нерухомого майна товариства №436-598107 від 12.10.2009 року та розміщення в орендованому приміщенні магазину «Взуття та одяг»підтверджується наступними доказами, що містяться в матеріалах справи:
листом ФОП ОСОБА_3 від 06.07.2010р., в якому позивач просить розірвати договір оренди у зв'язку з тим, що користування всією орендованою площею є для нього економічно невигідним та недоцільним а також у зв'язку з тим, що відповідач не погоджує договір суборенди приміщення;
заявою ФОП ОСОБА_3 від 18.07.2011р про відкликання свого листа від 06.06.2011р. щодо розірвання договору;
листом ФОП ОСОБА_3 від 24.06.2011р., в якому позивач просить розглянути можливість щодо зменшення орендованих площ за договором оренди у зв'язку з великим фінансовим навантаженням по орендній платі;
листом ПАТ «Укртелеком»в особі Сумської філії №590000-1889 від 04.07.2011 року щодо дострокового розірвання договору оренди нерухомого майна товариства та сплати заборгованості з орендної плати у відповідь на лист від 24.06.2011р.;
листом ФОП ОСОБА_3 від 02.03.2010р. щодо перерахування споживання електроенергії по орендованому приміщення з урахуванням режиму роботи магазину відповідача;
листом ФОП ОСОБА_3 від 25.02.2010р. в якому відповідач просить проводити прибирання прилеглої території орендованого приміщення та повідомляє про укладення договору на охорону орендованого приміщення;
листом ФОП ОСОБА_3 від 24.12.2009р. яким відповідач повідомляє про встановлення електрообладнання, в тому числі освітлення реклами магазину «Одяг та взуття»в приміщенні по вул. Іллінська, 2;
листом ФОП ОСОБА_3 від 06.04.2011р. про суборенду приміщення та подальшу співпрацю в рамках оренди нерухомого майна №436-598107 від 12.10.2009р.;
копією заяви відповідача про розірвання договору надання охоронних послуг магазину «Взуття та одяг»по АДРЕСА_1 від 07.07.2011 року, згідно якої позивачу надавались охоронні послуги магазину «Взуття та одяг»(розташованому в орендованому у відповідача приміщенні) в липні 2011 року;
копією акту комісії відповідача від 09.07.2011 року, згідно якого 9 липня 2011 року перевезено товари народного споживання згідно накладної №5 від 09.07.2011р. ФОП ОСОБА_3 з орендованого приміщення за адресою АДРЕСА_1 на нову адресу в складське приміщення за адресою вул. Кооперативна.
Колегія суддів також звертає увагу на те, що згідно підписаного сторонами Договору №436-598107 від 12.10.2009 року акту приймання-передачі майна від 01.02.2010р. позивач передав, а відповідач прийняв нежитлове приміщення, площею 216 кв.м. відповідно до умов Договору. Також в акті приймання-передачі майна від 01.02.2010р. зазначено, що технічний та санітарний стан майна задовільний, з чим погодився відповідач, про що свідчить його підпис та печатка на акті.
З наведених вище доказів вбачається, що з 01.02.2010 року відповідач почав користуватись приміщенням наданим йому в оренду. В матеріалах справи відсутні відомості про претензії та зауваження відповідача щодо наданого в оренду приміщення. Крім того, відповідач сплачував орендну плату з березня 2010 року по квітень 2011р., що також підтверджує використання ним орендованого приміщення без зауважень.
Висновок господарського суду першої інстанції, про те, що відсутність акту приймання-передачі майна на частину приміщення площею 128,6 кв. м., який мав бути складений 01.01.2011 року, підтверджує факт не завершення у орендованому
приміщенні ремонтних робіт, а отже і неможливість використання цього
приміщення, на думку колегія суддів не відповідає обставинам справи оскільки акт
приймання-передачі майна по Договору було складено та підписано орендарем та орендодавцем на всю площу згідно умов Договору оренди -216 кв.м., а не на частину приміщення.
Розрахунки надані в обґрунтування позовних вимог не мають розбіжностей з
виставленими рахунками, як про те зазначив місцевий господарський суд, оскільки вивченням рахунків позивача встановлено, що в цих рахунках сума ПДВ зазначається окремим рядком.
Колегія суддів зазначає, що відповідно до положень частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору,а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно з вимогами статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини 1 статті 759 та частини 1 статті 762 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Положенням частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України встановлено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Відповідно до частин 1 та 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частиною 1 статті 550 Цивільного кодексу України визначено, що право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
Згідно з вимогами статті 610 та пунктом 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.
Враховуючи дані, що підтверджуються матеріалами справи, колегія суддів дійшла висновку про те, що відповідачем за користування приміщенням не в повній мірі сплачено орендну плату, у зв'язку з чим позивачем правомірно нараховано пеню, інфляційні витрати та 3% річних від простроченої суми.
Таким чином, позовні вимоги є правомірними, підтвердженими матеріалами справи, та такими, що підлягають задоволенню.
Під час винесення господарським судом Сумської області оскаржуваного рішення від 23.02.2012 по справі №5021/1556/2011 року мало місце неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи та недоведеність обставин, що мають значення для справи, які господарський суд визнав встановленими. Це призвело до винесення неправильного рішення, у зв'язку з чим це рішення підлягає скасуванню, а апеляційна скарга -задоволенню.
При здійсненні розподілу судових витрат колегія суддів керується положеннями статті 49 Господарського процесуального кодексу України.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду
Апеляційну скаргу задовольнити.
Рішення господарського суду Сумської області від 23.03.2012 року скасувати.
Прийняти нове рішення.
Позовні вимоги задовольнити.
Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний № НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Укртелеком»в особі Сумської філії Публічного акціонерного товариства «Укртелеком»(40030, м. Суми, вул. Іллінська, 2, код 23825401) заборгованість по сплаті оренди нерухомого майна та інших платежів у розмірі 168661,52 грн.; інфляційні витрати у розмірі 580,70 грн.; 3% річних у розмірі 695,38 грн.; пені у розмірі 975,01 грн.
Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний № НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Укртелеком»в особі Сумської філії Публічного акціонерного товариства «Укртелеком»(40030, м. Суми, вул. Іллінська, 2, код 23825401) витрат по сплаті державного мита у розмірі 487 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення процесу у розмірі 236 грн.
Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний № НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Укртелеком»в особі Сумської філії Публічного акціонерного товариства «Укртелеком»(40030, м. Суми, вул. Іллінська, 2, код 23825401) 2559 грн. судового збору за подання позовної заяви та 1710 грн. за подання апеляційної скарги.
Доручити господарському суду Сумської області видати відповідні накази.
Дана постанова набирає законної сили з дня її підписання і може бути оскаржена протягом 20 днів до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя Сіверін В. І.
Суддя Терещенко О.І.
Суддя Медуниця О.Є.
Повний текст рішення підписано 23.04.2012 року