01601, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
20.04.2012 № 10/529
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Чорногуза М.Г
суддів: Сухового В.Г.
Агрикової О.В.
секретар судового засідання: Марвано А.Т.,
представники сторін у судове засідання не з'явились,
розглянув апеляційну скаргу приватного підприємця ОСОБА_2
на рішення господарського суду міста Києва від 26 січня 2012 року,
у справі № 10/529 (суддя Котков О.В.),
за позовом приватного підприємця ОСОБА_2, м. Ужгород,
до публічного акціонерного товариства «ХДІ Страхування», м. Київ,
про стягнення коштів.
Приватний підприємець ОСОБА_2 звернувся до господарсь-кого суду Закарпатської області з позовною заявою до ПАТ "ХДІ Страхування" про зобов'язання вчинити певні дії та стягнення грошових коштів (т. І а.с. 8-10).
Ухвалою господарського суду Закарпатської області від 03 листопада 2011 року справу передано за підсудністю до господарського суду міста Києва (т. І а.с. 99-100).
Рішенням господарського суду міста Києва від 26 січня 2012 року по справі № 10/529 позов задоволено частково, присуджено до стягнення з ПАТ "ХДІ Страхування" на користь ПП ОСОБА_2 250 грн. 00 коп. основного боргу та 25 грн. 38 коп. судових витрат (т. ІІ а.с. 20-25).
Не погоджуючись із вказаним рішенням місцевого господарського суду, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 26 січня 2012 року по справі № 10/529 в частині відмови в стягненні з відповідача 4 221 грн. 60 коп. вартості наданих послуг за договором та 333 грн. 24 коп. додаткових витрат і прийняти у цій частині рове рішення, яким вказані вимоги задовольнити у повному обсязі.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 01 березня 2012 року апеляційну скаргу позивача прийнято до провадження та призначено розгляд справи № 10/529 у судовому засіданні на 16 березня 2012 року.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16 березня 2011 року розгляд справи № 10/529 було відкладено на 03 квітня 2012 року, у зв'язку з нез'явленням у судове засідання представників сторін.
Представники сторін у судове засідання 03 квітня 2012 року не з'явились, про причини неявки колегію суддів апеляційної інстанції не повідомили, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Відповідно до ст. 77 ГПК України, господарський суд відкладає розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні, зокрема, такою обставиною є нез'явлення в судове засідання представників сторін. У зв'язку з чим розгляд справи було відкладено на 20 квітня 2012 року.
Сторони були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, проте явку своїх представників в судове засідання не забезпечили.
Приватний підприємець ОСОБА_2 звернувся із заявою про розгляд справи без його участі за наявними у справі матеріалами.
Ухвалами про призначення та відкладення розгляду справи учасників судового процесу було попереджено, що неявка без поважних причин у судове засідання не тягне за собою перенесення розгляду справи на інші строки, а також те, що розгляд справи неодноразово відкладався, представники сторін в судових засіданнях мали можливість надати необхідні докази та сформулювати свою позицію відносно спору, відповідачеві у справі була надана можливість подати суду заперечення на апеляційну скаргу та додаткові докази.
Колегія суддів виходить з того, що поданих матеріалів достатньо для розгляду апеляційної скарги та вирішення спору по суті. Неявка представників сторін в судове засідання не перешкоджає розгляду апеляційної скарги та вирішенню спору по суті за наявним у справі матеріалами.
Згідно з частиною першою статті 99 ГПК в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених розділом XII ГПК.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права встановила наступне.
10 листопада 2008 року між позивачем (надалі - Виконавець) та відповідачем (даті по тексту - Замовник) (разом - сторони), було укладено договір про надання юридичних послуг з реалізації права регресу № 1, згідно умов п. 1.1. якого Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе зобов'язання з надання юридичних послуг по здійсненню в інтересах Замовника регресно-позовної роботи(т. І а.с. .16-17).
Позивач зазначає, що взятих на себе зобов'язань з складення та надіслання для перевірки і підпису Виконавцем акту надходження від ОСОБА_3 грошових коштів у регресне відшкодування шкоди за період з листопада 2010 року по травень 2011 року включно Замовник не виконав, наданих Виконавцем послуг за Договором на суму - 250,00 грн. за регресним відшкодуванням шкоди по гр. ОСОБА_3 та на суму 4 221,60 грн. за регресним відшкодуванням шкоди по «ПП ОСОБА_4» Замовник не оплатив, внаслідок чого у відповідача, за розрахунками позивача, утворилась заборгованість в розмірі - 4 471,60 грн., (із розрахунку 250,00 грн. + 4 421,60 грн.)
Пунктом 3.1.1. Договору передбачено, що Замовник зобов'язаний передавати Виконавцю регресні справи, укомплектовані документами, необхідними для здійснення регресно-позовної роботи. Передача справ здійснюється по акту, складеному формою, передбаченою Додатком № 2 до Договору.
З матеріалів справи вбачається, що 11.11.2008р. та 12.02.2009р. Замовник передав, а Виконавець прийняв по Актам передачі регресні справи: по гр. ОСОБА_3 на суму виплати - 7 740,50 грн. та по «ПП ОСОБА_4» на суму виплати - 42 216,02 грн. відповідно (т. І а.с. 19-20).
У відповідності до п. 2.2. Договору підставою для здійснення оплати за надані послуги є акт звірки надходження коштів від регресно-позовної роботи, складений за формою, передбаченою Додатком № 1 до Договору, та підписаний обома сторонами і скріплений їх печатками. Даний акт складається Виконавцем щомісяця, не пізніше 02 числа місяця, наступного за місяцем, у якому надійшли кошти, та надається Замовнику для перевірки і підпису.
Матеріалами справи підтверджується, що виконання позивачем регресно-позовної роботи та надходження коштів від регресно-позовної роботи на користь відповідача між сторонами були складені Акти звірки надходження коштів від: 22.05.2009р., 07.09.2009р., 21.01.2010р., 11.06.2010р. та 05.11.2010р. (т. І а.с. 26-30).
Відповідно до п. 2.1. Договору за надані послуги Замовник сплачує Виконавцю 20% (двадцять відсотків) від суми коштів, що надійшли на рахунок Замовника від здійсненої регресно-позовної роботи протягом місяця. Оплата здійснюється щомісяця, не пізніше 05 числа місяця, наступного за місяцем, у якому надійшли кошти.
Зі змісту Акту наданих послуг від 05.11.2010р. слідує, що вартість послуг за Договором, яку повинен сплатити Замовник Виконавцю, становить 250,00 грн. Останньою датою надходження коштів в загальній сумі 1 250,00 грн. є 11.10.2010р. ( т. І а.с. 30).
За таких обставин, зважаючи на положення п. 2.2. Договору, позивач повинен був здійснити розрахунки з позивачем за надані останнім послуги по акту від 05.11.2010р. в строк не пізніше 5 листопада 2010 року.
30 травня 2011 року, в порядку досудового врегулювання спору позивач звернувся до відповідача з листом № 36 в якому вимагав, в тому числі, оплатити послуги за Договором в сумі 250,00 грн. (т. І а.с. 57 ). Факт отримання відповідачем відповідного листа 01.06.2011р. підтверджується відміткою про вручення на поштовому повідомленні реєстр. № 03150 2337537 1 (т. І а.с. 58).
У відповідності з пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статтею 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідач документально не підтвердив оплату 250 грн. робіт по Договору за згідно Акту від 05.11.2010р. місцевий господарський суд дійшов правильного висновку, що в цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню.
Позовні вимоги в частині зобов'язати Публічне акціонерне товариство «ХДІ Страхування» скласти та надіслати Приватному підприємцю ОСОБА_2 для перевірки і підпису акт надходження від ОСОБА_3 грошових коштів у регресне відшкодування шкоди за період з листопада 2010 року по травень 2011 року включно задоволенню не підлягають з наступних підстав.
Пунктом 2.2. Договору встановлено, що підставою для здійснення оплати за надані послуги є акт звірки надходження коштів від регресно-позовної роботи, складений за формою, передбаченою Додатком № 1 до Договору, та підписаний обома сторонами і скріплений їх печатками. Даний акт складається Виконавцем щомісяця, не пізніше 02 числа місяця, наступного за місяцем, у якому надійшли кошти, та надається Замовнику для перевірки і підпису.
Так, з конструкції вказаного пункту слідує; що акт звірки надходження коштів від регресно-позовної роботи складається Виконавцем, тобто позивачем, щомісяця, не пізніше 02 числа місяця, наступного за місяцем, у якому надійшли кошти, та надається Замовнику, тобто відповідачу, для перевірки і підпису. З викладеного випливає обов'язок саме Виконавця надавати акт для перевірки та підпису його Замовником.
Як встановлено судом, акти звірки надходження коштів від регресно-позовної роботи за період з листопада 2010 року по травень 2011 року включно, а саме, від: 22.05.2009р„ 07.09.2009р., 21.01.2010р., 11.06.2010р. та 05.11.2010р. засвідчені підписами сторін та скріплені печатками позивача та відповідача.
З огляду на викладене, зважаючи на відсутність за Договором обов'язку відповідача складати та надсилати позивачу акт звірки надходження коштів від регресно- позовної роботи, враховуючи обставини підписання та скріплення сторонами актів від: 22.05.2009р., 07.09.2009р., 21.01.2010р., 11.06.2010р. та 05.11.2010р., недоведеними є вимоги ПП ОСОБА_2 про порушення його прав ПАТ «ХДІ страхування» у відповідній частині, внаслідок чого заявлені позовні вимоги зобов'язати Публічне акціонерне товариство «ХДІ Страхування» скласти та надіслати Приватному підприємцю ОСОБА_2 для перевірки і підпису акту надходження від ОСОБА_3 грошових коштів у рахунок регресного відшкодування шкоди за період з листопада 2010 року по травень 2011 року включно є необґрунтованими.
Стосовно вимог позивача стягнути 4 221,60 грн.
Відповідно до п. 2.1. Договору за надані послуги Замовник сплачує Виконавцю 20% (двадцять відсотків) від суми коштів, що надійшли на рахунок Замовника від здійсненої регресно-позовної роботи протягом місяця. Оплата здійснюється щомісяця, не пізніше 05 числа місяця, наступного за місяцем, у якому надійшли кошти.
Пунктом 2.2. Договору встановлено, що підставою для здійснення оплати за надані послуги є акт звірки надходження коштів від регресно-позовної роботи, складений за формою, передбаченою Додатком № 1 до Договору, та підписаний обома сторонами і скріплений їх печатками. Даний акт складається Виконавцем щомісяця, не пізніше 02 числа місяця, наступного за місяцем, у якому надійшли кошти, та надається Замовнику для перевірки і підпису.
Так, з положень п.п. 2.1., 2.2. вбачається, що зобов'язання Замовника сплатити Виконавцю 20% від суми коштів, що надійшли на рахунок відповідача від здійсненої позивачем регресно-позовної роботи протягом місяця, взаємно кореспондують до зобов'язань позивача виконувати регресно-позовну роботу за Договором, кінцевим результатом чого є надходження таких коштів на рахунок відповідача. Підставою для здійснення оплати за надані послуги є акт звірки надходження коштів від регресно- позовної роботи, який складається Виконавцем щомісяця, не пізніше 02 числа місяця, наступного за місяцем, у якому надійшли кошти, та надається Замовнику для перевірки і підпису.
Доказів надходження коштів на рахунок відповідача від регресно-позовної роботи позивачем до суду не представлено. Доказів складання та надання відповідачу акту звірки надходження коштів від регресно-позовної роботи за регресним відшкодуванням шкоди по «ПП ОСОБА_4» позивачем до суду не надано. З листа № 36 від 30.05.2011р., який був надісланий позивачем відповідачу після звернення останнього про розірвання Договору в односторонньому порядку не вбачається факт надсилання позивачем на адресу відповідача акту звірки надходження коштів від регресно-позовної роботи за регресним відшкодуванням шкоди по «ПП ОСОБА_4» для перевірки і підпису Замовником.
За таких обставин, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача грошових коштів в розмірі - 4 221,60 грн.. в якості пропорційної оплати вартості робіт по справі зі стягнення з ПП ОСОБА_4 регресного відшкодування, що становить 10% від суми виплати в розмірі 42 216,02 грн. є, в силу ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, недоведеними.
З огляду на вищевикладене колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що місцевий господарський суд виконавши всі вимоги процесуального закону і всебічно перевіривши обставини, вирішив спір в частині позовних вимог у відповідності з нормами матеріального права.
В частині розподілу господарських витрат по справі місцевий господарський суд припустився помилки в частині відшкодування державного мита та судових витрат позивача в тому числі на проїзд до м. Києва в судове засідання 12 січня 2012 року.
Відповідно до ч.1 та ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір (державне мито) покладається - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:
при задоволенні позову - на відповідача;
при відмові в позові - на позивача;
при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позовні вимоги заявлено на суму 4 471,60 грн., задоволено позов на суму 250 грн., тобто на 5,59 %.
Пропорційно розміру задоволених позовних вимог підлягають відшкодуванню судові витрати. Зокрема державного мита в сумі 10 грн. 46 коп. ( із розрахунку 5,59% від 187 грн.), витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 13 грн. 20 коп. ( із розрахунку 5,59% від 236 грн.), а також відшкодування витрат на проїзд позивача в судове засідання 12 січня 2012 року в сумі 18 грн. 63 коп. ( із розрахунку 5,59% від 333грн. 24 коп.).
Місцевий господарський суд при прийнятті рішення безпідставно не взяв до уваги те, що з проїзні документи УФ № 091899 та УФ № 091857 і сама присутність в судовому засіданні 12 січня 2012 року ОСОБА_2 (т. ІІ а.с 15-16), який проживає та здійснює підприємницьку діяльність в м. Ужгород, підтверджують факт користування послугами залізничного транспорту пов'язаних з проїздом з м. Ужгород до м. Києва і у зворотному напрямку, що викладене позивачем в заяві б/н від 12.01.12р. ( т. ІІ а.с. 12-13).
З огляду на вищевикладене колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга приватного підприємця ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню в частині відшкодування судових витрат, а в решті - відмові.
Рішення господарського суду міста Києва від 26 січня 2012 року по справі № 10/529 в частині позовних вимог підлягає залишенню без змін, а в частині відшкодування судових витрат підлягає зміні.
Судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції розподілити відповідно до ст. 49 ГПК України. Апеляційна скарга заявлена на суму 4554 грн. 84 коп., задоволена в частині 18 грн. 63 коп., тобто 0,4%. Відшкодуванню підлягає 3 грн. 22 коп. ( із розрахунку 0,4% від 804 грн. 75 коп.).
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 99, 101, п.4 ч.1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд -
1. Апеляційну скаргу приватного підприємця ОСОБА_2 , на рішення господарського суду міста Києва від 26 січня 2012 року у справі № 10/529 задовольнити частково в частині розподілу судових витрат, а в решті - відмовити.
2. Рішення господарського суду міста Києва від 26 січня 2012 року, у справі № 10/529 викласти в наступній редакції :
«1. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «ХДІ страхування» (ідентифікаційний код: 22868348, адреса: 03150, м. Київ, вул. Червоноармійська, 102), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Приватного підприємця ОСОБА_2 (ідентифікаційний код: НОМЕР_1, адреса: 88006. АДРЕСА_1. рах. НОМЕР_2 в АТ «Райффайзен Банк Аваль» у м. Києві, МФО 380805), або на будь-який інший рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суд. грошові кошти:
· основного боргу - 250 грн. (двісті п'ятдесят гривень 00 коп.),
· відшкодування державного мита - 10 грн. 46 коп.,
· відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу -13 грн. 20 коп.,
· відшкодування витрат на проїзд позивача в судове засідання 12 січня 2012 року в сумі - 18 грн. 63 коп.
2. В іншій частині позову відмовити.
3. Видати наказ.»
3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «ХДІ страхування» (ідентифікаційний код: 22868348, адреса: 03150, м. Київ, вул. Червоноармійська, 102), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Приватного підприємця ОСОБА_2 (ідентифікаційний код: НОМЕР_1, адреса: 88006. АДРЕСА_1. рах. НОМЕР_2 в АТ «Райффайзен Банк Аваль» у м. Києві, МФО 380805), відшкодування судового збору за розгляд справи в Київському апеляційному господарського суді в сумі 3 грн. 22 коп..
4. Доручити господарському суду міста Києва видати відповідні накази.
5. Справу № 10/529 повернути до господарського суду міста Києва.
Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову Київського апеляційного господарського, протягом двадцяти днів, суду може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ст. 109 ГПК України.
Головуючий суддя Чорногуз М.Г
Судді Суховий В.Г.
Агрикова О.В.